- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
179. Міжнародні канали
Міжнародний морський канал - штучна гідротехнічна споруда, що сполучає міжнародні морські простори.
Такими каналами є Суецький, Кильський, Панамський та ін. Всі вони проходять по території тієї або іншої держави і знаходяться під її суверенітетом. Проте з урахуванням їх значення для міжнародного судноплавства для них встановлений особливий режим.
Суецький канал - штучний шлях з Середземного моря в Індійський океан, щопроходить по території Єгипту . Має важливе економічне і стратегічне значення. Правовий режим був визначений Конвенцією про Суецький канал 1888 р. Канал був відкритий для торгових і військових кораблів не тільки в мирний, але і у військовий час, незалежно від державної приналежності. Каналом користуються навіть військові кораблі держав, що знаходяться у стані війни. Проте в каналі, в його портах і прилеглих водах на відстані в три морські милі заборонені будь-які дії, здатні створити ускладнення для судноплавства.
У 1957 р. Єгипет зареєстрував в ООН Декларацію про Суецький канал, яка є одностороннім міжнародно-правовим зобов'язанням. Єгипет зобов'язався поважати положення Конвенції 1888 р. і забезпечити свободу судноплавства по каналу.
Кильський канал - штучний шлях між Балтійським і Північним морем, що проходить по території ФРН . Його режим встановлений Версальським мирним договором 1919 р. Канал був відкритий як для військових, так і для торгових судів всіх держав, за винятком тих, які знаходяться у стані війни з Німеччиною. Свобода судноплавства по каналу підтверджена правилами плавання по Кильському каналу, прийнятими Урядом ФРН.
Панамський канал - штучний шлях між Атлантичним і Тихим океанами, що проходить по території Панами. Канал має велике стратегічне і економічне значення. Протягом довгого часу контролювався США. В результаті тривалої боротьби Панама добилася від США двох нових договорів - про Панамський канал і про нейтралітет і функціонування Панамського каналу. Договори закріпили суверенітет Панами над каналом. Останній визнаний постійно нейтральним, вільним для судноплавства всіх країн. Разом з тим США добилися визнання за собою деяких особливих прав, зокрема вони є гарантом нейтралітету каналу.
180. Історичні затоки та історичні води.
Загальні правила розрахунку внутрішніх вод в затоках (ширина входу в затоку не більше 24 мор. миль) не застосовуються до “історичних заток”, які незалежно від ширини їх входу, вважаються внутрішніми водами прибрежної держави в силу історичної традиції.
Якщо держава має історичні або інші особливі підстави, вона має право претендувати на більш широкий пояс берегових вод для здійснення верховенства над затокою, але при цьому необхідно, щоб інші держави прямо чи посередньо визнавали ці претензії. До історичних заток належать Гудзонова затока, що належить Канаді, затока Петра Великого на Далекому Сході, котра належить Росії тощо.
Належність історичної затоки має бути визнана міжнародним товариством.
Так, відомий конфлікт, коли американські літаки вторглись на територію Затоки Сидра, яку Лівія вважала своєю історично. В результаті постраждали літаки Лівії, яка звернулась до Ради Безпеки, однак чотири з постійних членів не визнали належність цієї затоки до Лівії.