- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
Система міжнародної безпеки складається з цілого роду компонентів, які забезпечують безпечне і стабільний розвиток міжнародних відносин. Вона передбачає: 1) колективні заходи, що передбачають широке міжнародне співробітництво; 2) превентивну дипломатію, завдання якої полягає в запобіганні виникаючих загроз миру і мирне врегулювання міжнародних суперечок.
Міжнародне право розпорядженні набором засобів забезпечення коштів міжнародної безпеки:
- колективна безпека (універсальна і регіональна);
- мирні засоби вирішення спорів;
- заходи по ослабленню міжнародної напруженості, припинення перегонів озброєнь і роззброєння;
- заходи по припиненню актів агресії, порушення світу і загрози миру;
- неприєднання та нейтралітет;
- заходи по зміцненню довіри між державами та ін
Колективна безпека. Колективна безпека - це система спільних заходів держав усього світу або певного географічного району, що проводяться для запобігання та усунення загрози миру, придушення актів агресії. Система колективної безпеки юридично оформляється договором, де поряд з конкретними зобов'язаннями його учасники закріплюють три положення: 1) не вдаватися до сили і погрози силою; 2) вирішувати спори виключно мирними способами; 3) активно співпрацювати з метою усунення будь-якої небезпеки світу, оздоровлення міжнародної обстановки.
Засоби мирного вирішення міжнародних спорів визначені у ст. 33 Статуту ООН: В§ безпосередні переговори; В§ добрі послуги і посередництво; В§ змішані комісії (слідчі і погоджувальні); В§ міжнародна арбітражна і судова процедура; В§ вирішення спорів в міжнародних організаціях.
Міжнародне право прямо не зобов'язує держави роззброюватися, але по духу і букві основних міжнародно-правових актів вони повинні прагнути до перспективі загального і повного роззброєння під міжнародним контролем. У міжнародних відносинах активно використовуються часткові заходи по роззброєнню: В§ заборона та ліквідація окремих видів зброї, їх виробництва, накопичення, розгортання і застосування; В§ обмеження деяких видів озброєнь в кількісному і якісному відношенні; В§ звуження можливості якісного вдосконалення зброї; В§ скорочення сфери чи районів розміщення різних видів озброєнь.
137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
Система підтримання миру та безпеки за Статутом ООН
Колективна безпека (КБ) – система співробітництва держав з метою спільної боротьби проти агресії. Ознаки системи КБ:
1. Тверді зобов'язання учасників договору надавати взаємодопомогу жертві агресії за принципом “один за всіх і всі за одного”
2. Співробітництво держав з підтримання міжнародного миру, відвернення загрози агресії
3. Дотримання всіма учасниками принципу мирного співіснування
4. Надання допомоги в боротьбі проти будь-якої агресії як зовнішньої так і здійсненої проти іншого учасника договору
5. Відкритий характер системи – її доступність для всіх держав, що визнають її принципи
6. Існування механізмів введення в дію системи колективних засобів підтримання миру КБ – відкрита система проти будь-якої агресії, тоді як
Колективна оборона – закрита
Щоб система КБ діяла необхідно виконати 2 умови:
а) світ має сприйматися усіма учасниками системи як неподільне ціле б) агресор має бути ідентифікованим
Статут ООН:
Ст. 1 Ст. 2, п. 4 – Статут зобов'язує всіх членів ООН утримуватись в їхніх МВ від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим шляхом.
Статут ООН забороняє війну. Порушення ст.2, п.4 веде за собою виникнення правових основ для відновлення миру
Ст. 41 – Засоби впливу – повний чи частковий розрив екон. відносин; залізничних, поштових, морських, повітряних, телеграфних засобів зв'язку; розрив дипломатичних відносин.
Засоби другої групи – дії із застосуванням збройних сил.
Ст. 42 – РБ уповноважена вжити такі дії повітряними, морськими та сухопутними силами, які необхідні для відновлення міжнародного миру та безпеки. (Демонстрація сили, блокада тощо).
Ст. 43 – Всі члени ООН зобов'язані виділити в розпорядження РБ на її вимогу і на основі спеціальної угоди необхідні збройні сили, надати допомогу і відповідні засоби ослуговування.
Універсальна система забезпечення міжнародної безпеки сформована в рамках Організації Об'єднаних Націй. Головним органом такого забезпечення є Рада Безпеки ООН. Це єдиний орган в світі, якому на основі Статуту ООН надано право визначати, чи існує в світі загроза агресії, чи здійснюється така на ділі, які заходи необхідно зробити для того, щоб зберегти мир і забезпечити в повному обсязі міжнародну безпеку. Рада Безпеки ООН має право застосувати до агресора комплекс заходів, включаючи використання збройної сили, для того, щоб не тільки припинити агресію, але й створити умови для недопущення її в майбутньому. Проте застосувати ці заходи світова спільнота може тільки при єдності всіх держав — постійних членів Ради Безпеки ООН. Цей орган діє в постійному режимі і може своєчасно реагувати на запити держав, які стурбовані реальними загрозами їх безпеці.