- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
Міжнародна конференція - тимчасовий колективний орган, що створюється суверенними державами і покликаний обговорювати поставлені перед ним питання і ухвалювати узгоджені рішення.
Цілі і діяльність будь-якої міжурядової конференції мають відповідати загальновизнаним принципам міжнародного права.
Відмінності в найменуваннях міжурядових конференцій (з'їзд, конгрес, конференція, нарада) юридичного значення не мають.
Міжнародні конференції поділяються на:міжурядові, неурядові.
Міжурядові конференції є формою багатосторонньої дипломатії і одним з головних засобів міжнародних переговорів.
За колом учасників поділяються на :Універсальні:в роботі має право ,брати участь будь-яка держава світу; Регіональні :учасниками є держави, що належать до певного регіону
Нерідко на конференції, особливо на ті, які скликаються ООН, як спостерігачі допускаються представники зацікавлених міжурядових і неурядових організацій, а також держав, що не беруть участь в конференції. Крім того, на деякі сучасні міжурядові конференції як спостерігачі запрошуються представники національно-визвольних рухів.
Залежно від рівня проведення конференції, який визначається важливістю питань або ступенем їх підоготовленості для обговорення і врегулювання, делегації на міжурядових конференціях очолюються главами держав і урядів, міністрами закордонних справ або іншими офіційними особами. Важливе те, що у будь-якому випадку глава делегації уповноважений виступати від імені держави або уряду.
Міжурядові конференції скликаються або міжнародними організаціями (в рамках останніх або під їх егідою), або державами-ініціаторами. Скликання конференції в рамках або під егідою міжурядової організації не змінює її характеру як самостійного міжнародного органу. Деякі конференції є періодичними і тривають по кілька років (наприклад, Нарада з безпеки і співробітництва в Європі продовжувалась з 1973г.).
За цілями скликання поділяються на: мирні, політичні, економічні, дипломатичні, змішані.
Конференції скликаються для:
підготовки і ухвалення міжнародних договорів, у тому числі і статутів міжурядових організацій,
обговорення певних міжнародних проблем,
обміну думками і інформацією,
вироблення рекомендацій.
113. Загальна характеристика оон.
ООН є ядром глобальної системи міжнародних організацій. Її Статут був першим актом, що закріпив основні цілі і принципи міжнародного правопорядку і надав їм імперативної сили.
ООН є універсальною міжурядовою організацією.
Головними органами ООН є:
Генеральна Асамблея,
Рада Безпеки,
Економічна і Соціальна Рада,
Рада з опіки,
Міжнародний суд,
Секретаріат.
Організація Об'єднаних Націй переслідує Цілі
1. Підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру, і проводити мирними засобами, у згоді з принципами справедливості і міжнародного права, залагоджування або
дозвіл міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть привести до порушення миру;
2. Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального
світу;
3. Здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру і в заохоченні та розвитку поваги до прав
людини і основних свобод для всіх незалежно від раси, статі, мови, релігії, і
4. Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.
Організація Об'єднаних Націй переслідує Цілі:
1. Підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою приймати ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру, і проводити мирними засобами, у згоді з принципами справедливості і міжнародного права, залагоджування або
дозвіл міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть привести до порушення миру;
2. Розвиваю Для досягнення Цілей, зазначених у статті 1, Організація і її Члени діють у відповідності з наступними Принципами:
1. Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її Членів;
2. Всі Члени Організації Об'єднаних Націй сумлінно виконують прийняті на себе за цим Статутом зобов'язання, щоб забезпечити їм усім у сукупності права і переваги, випливають із приналежності до складу Членів Організації;
3. Всі Члени Організації Об'єднаних Націй дозволяють свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість;
4. Всі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй;
5. Всі Члени Організації Об'єднаних Націй надають їй всіляку допомогу у всіх діях, що вживаються нею в
відповідно до цього Статуту, і утримуються від надання допомоги будь-якій державі, проти якої Організація
Об'єднаних Націй починає дії превентивного або примусового характеру;
6. Організація забезпечує, щоб держави, що не є її Членами, діяли у відповідності з цими Принципами, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру та безпеки;
7. Цей Статут ні в якій мірі не дає Організації Об'єднаних Націй права на втручання в справи, по суті
входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави, і не вимагає від членів Організації Об'єднаних Націй представляти такі справи на дозвіл гаразд цього Статуту; однак цей принцип не торкається застосування примусових заходів на підставі Глави VII. ть дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, а також вживати інших відповідних заходів для зміцнення загального світу;
3. Здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру і в заохоченні та розвитку поваги до прав
людини і основних свобод для всіх незалежно від раси, статі, мови, релігії, і
4. Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.
