- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
173. Континентальний шельф.
Континентальний шельф - природне продовження сухопутної території до зовнішньої межі підводної околиці материка або до 200 миль, якщо межі підводної околиці материка не досягають цієї межі.
Останнє положення слугує компенсацією тим країнам, у яких підводна околиця материка знаходиться недостатньо далеко від берега. За всіх умов межі континентального шельфу не повинні знаходитися дальше 350 морських миль від берега. Шельф включає дно і надра.
Згідно Конвенції з морського права, прибережна держава здійснює над континентальним шельфом суверенні права відносно розвідки і розробки природних ресурсів. Останні включають мінеральні ресурси дна і його надр, а також живі організми, що відносяться до "сидячих видів". Думається, що формула "суверенні права", як і у випадку з виключною економічною зоною, є даниною країнам, що претендували на повний суверенітет відносно цих просторів. Насправді мова йде про спеціалізовану юрисдикцію, обмежену міжнародним правом.
Зокрема, права прибережної держави не зачіпають правового статусу вод, що покривають його, і повітряного простору над ними. Здійснення цих прав не повинне чинити перешкод судноплавству. Всі держави можуть прокладати трубопроводи і кабелі на шельфі.
Розмежування шельфу між суміжними державами проводиться на основі міжнародного права. Починаючи з рішення 1969 р. у справах про континентальний шельф Північного моря "ФРН - Данія", "ФРН - Нідерланди", Міжнародний суд ООН розглянув ряд справ такого роду. В основу рішень покладено правило рівної відстані, оскільки шельф ділився посередині. Разом з тим Міжнародний суд відзначив, що через географічні особливості застосування цього правила може спричинити несправедливі результати. "Справедливість не завжди означає рівність". Вказане правило має застосовуватися з урахуванням принципів справедливості.
174. Відкрите море.
Відкрите море - частини моря, які не входять ні до виключної економічної зони, ні до територіального моря. Це визначення не охоплює виключну економічну зону, яка є частиною відкритого моря, але з особливим режимом.
Основою морського права залишається принцип свободи відкритого моря. Свобода відкритого моря означає, що воно відкрите для всіх країн. Жодна держава не може претендувати на підпорядкування якої-небудь його частини своєму суверенітету. Права держав визначаються тільки міжнародним правом. Свобода відкритого моря означає свободу судноплавства, свободу польотів, свободу прокладати кабелів і трубопроводів, свободу зводити штучні споруди, свободу рибальства і наукових досліджень. Правомірним є використання відкритого моря в мирних цілях.
У відкритому морі державна приналежність судна визначається його прапором. Умови отримання права на прапор встановлюються законами держави. Кожна держава зобов'язана ефективно здійснювати свою юрисдикцію і контроль над судами, що плавають під її прапором. Вона має робити всі заходи для забезпечення дотримання загальноприйнятих міжнародних правил і практики. Військові і інші судна, що перебувають на некомерційній державній службі, користуються у відкритому морі повним імунітетом.
Підтверджена універсальна кримінальна юрисдикція відносно піратства. Будь-яка держава має право переслідувати піратів у відкритому морі і карати їх. Піратські дії, здійснені військовим кораблем або повітряним судном, захопленим бунтівним екіпажем, прирівнюються до дій, вчинених приватним судном. У всіх випадках захоплення здійснюється тільки судами, що перебувають на службі уряду. Крім того, кораблі, що перебувають на службі держави, мають право піддати іноземне судно огляду, якщо є підстави вважати, що воно займається работоргівлею, несанкціонованим мовленням, не має національної приналежності або відмовляється підняти прапор. Якщо підозри виявляються необгрунтованими, оглянутому судну відшкодовується шкода, що завдана оглядом.
Допускається переслідування по «гарячих слідах» у відкритому морі у разі порушення судном законів прибережної держави під час знаходження у внутрішніх, територіальних водах і прилеглій зоні. Переслідування має бути безперервним і припиняється з моменту входу переслідуваного судна в територіальне море іншої держави.