- •1.Поняття про предмет психологічної науки
- •2. Загальна характеристика принципів психологічної науки
- •3.Методи наукової психології.
- •4.Психіка – провідний феномен психології.
- •5.Психологія Стародавнього світу і Середніх віків
- •6.Психологічні погляди в епоху Відродження
- •7.Психологічні вчення хуіі-хуііі ст.
- •8. Основні школи і спрямування сучасної психології
- •9.Основні ідеї біхевіоризму.
- •10.Відчуття як психічний пізнавальний процес.
- •11.Види відчуттів
- •12.Властивості і закономірності відчуттів.
- •13.Сприймання та його сутність
- •14.Види сприймання
- •15.Властивості і закономірностісприймання
- •16.Взаємодія відчуттів та сприймання
- •17.Поняття про уяву
- •18.Види і прийоми уяви.
- •19.Розвиток уяви
- •20. Уява і творчість
- •21.Поняття про увагу
- •22.Види уваги
- •23.Властивості уваги
- •24.Поняття про пам'ять
- •25.Теорії памяті
- •26.Види і процеси памяті
- •27.Умови продуктивного запамятовування.Забування
- •28.Поняття про мислення,його форми
- •29.Види мислення. Основні мислительні операції.
- •30. Емоції та почуття. Мотивація та воля людини.
- •31.Історичні аспекти вчення про темперамент
- •32.Теорії темпераменту та його типи
- •33.Темперамент і діяльність
- •34.Темперамент і характер
- •35. Поняття та риси характеру
- •36.Види акцентуацій характеру
- •37.Психічні стани особистості
- •38.Поняття і структура особистості
- •39.Сфери особистості та її джерела
- •40.Спрямованість особистості.
- •41.Потреби як джерело активності особистості
- •42.Розвиток особистості
- •43.Соціалізація особистості
- •44.Поняття здібності
- •45. Природні передумови розвитку здібностей.
- •46.Структура здібностей
- •47.Характер, задатки та здібності
- •48.Спостережливість
- •49.Особливості розвитку штучного інтелекту
- •50.Теорії діяльності
- •51.Психомоторика у складі діяльності
- •52.Мета і мотиви діяльності
- •53.Передумови виникнення соціальної групи
- •54.Основні характеристики соціальної групи
- •55.Класифікація і функції соціальних груп
- •56.Колектив як виший рівень розвитку спільності
- •57.Рівень розвитку колективу
- •58.Групові норми і нормативно-групова поведінка
- •59. Психологія великої соціальної групи.
- •60. Мала соціальна група як об»єкт вивчення соціальної психології.
- •61.Внутрішньогрупова згуртованість
- •62.Поняття про лідерство і керівництво.
- •63.Стилі лідерства і керівництва.
- •64.Явище впливу меншості на малу групу
- •65.Явище внутрішньогрупового тиску
- •66.Спілкування як соціально-психологічний феномен
- •67.Розвиток спілкування в онтогенезі
- •68.Спілкування як форма впливу активності особи
- •69.Спілкування як міжособистісна взаємодія
- •70. Спілкування як обмін інформацією
- •71.Спілкування та діяльність
- •72.Поняття та етапи протікання конфліктів
- •73.Причини виникнення конфліктів
- •74.Класифікація конфліктів
- •75.Основні шляхи розвязання конфліктів
31.Історичні аспекти вчення про темперамент
Темперамент– індивідуальна особливість людини, що виявляється в її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості перебігу психічної діяльності.Започатковане давньогрецьким лікарем і філософом Гіппократом. Він та його послідовники обстоювали гуморальну теорію(темперамент спричиняє перевага в організмі певної рідини). Гіппократ вважав, що життєдіяльність організму визначається співвідношенням між кров»ю, жовчю та слизом. Типи темпераменту: сангвінічний,флегматичний, холеричний і меланхолічний. Гіппократ не пов'язував його з психічним життям людини і говорив навіть про темперамент окремих органів, наприклад серця, печінки.
Німецький філософ Кант вважав, що флегматикам бракує моральних почуттів, меланхоліки – справжня доброчинність; у холериків найрозвиненіше почуття честі, а у сангвініків – почуття прекрасного.Відомий лікар і педагог Лесгафт пояснював темперамент особливостями кровообігу. Які залежать від діаметра отвору та товщини і гнучкості стінок судин.
32.Теорії темпераменту та його типи
Кречмер виділив чотири конституційні типи будови тіла:
- астенічний - люди з витонченою статурою, з тонкими руками і довгими худими ногами, з плоскою грудною клітиною, витягнутим обличчям і довгим тонким носом.
- атлетичний –люди з широкими плечима, міцним скелетом і добре розвинутою мускулатурою;
- пікнічний –люди малого або середнього зросту, з ознаками ожиріння, великим животом, круглою головою на короткій міцній шиї;
- дисплатичний -люди з неправильною статурою, в якій поєднані ознаки різних типів.
Кречмер розрізнив три типи темпераментів: шизотимік - астенічна, будова тіла;цикле-тимік - пікнічна будова тіла; іксотимік - атлетична будова тіла.
Типи темпераментів:
Сангвініку властива досить висока нервово-психічна активність, багатство міміки та рухів, емоційність, вразливість, швидко пристосовується до нових умов, швидко сходяться з іншими людьми, непосидючий,.Холерик має сильну, але неврівноважену нервову систему, вирізняється підвищеною збудливістю. Йому властиві різкість і поривчастість рухів, сила, імпульсивність, яскрава виразність емоційних переживань. Флегматик має сильну, врівноважену, але інертну нервову систему. характеризується порівняно низьким рівнем активності в поведінці, нові форми якої виробляються поступово, але є стійкими. Поступливий та спокійний у діях, міміці і мові, вирізняється рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв.
Меланхолік реакція часто не відповідає силі подразника, наявна глибина і сталість почуттів при слабкому їх вираженні.
33.Темперамент і діяльність
У трудовій діяльності особливості темпераменту працівників виявляються у активності, емоційності, моториці.
Кожен тип темпераменту має позитивні і негативні сторони:
а) позитивним для холерика є здатність зосереджувати значні зусилля протягом короткого часу, а недоліком те, що при тривалій роботі йому бракує витримки;
б) сангвінік відзначається високою працездатністю, швидкою реакцією, однак у нього швидко падає інтерес до роботи;
в) флегматик здатний довго і наполегливо працювати, але він не може швидко переключатися на інші завдання;
г) меланхолік відзначається великою витримкою, але повільним входженням в роботу.
Для психолого-педагогічного впливу потрібно враховувати можливий тип темпераменту людини:
- корисно контролювати діяльність холерика якомога частіше, у роботі з ним не можна допускати різкості, нестриманості, оскільки це може викликати негативну відповідну реакцію.
- перед сангвініком слід постійно ставити нові, цікаві задачі, які потребують від нього максимального зосередження та концентрації;
- флегматика потрібно залучати до активної діяльності та зацікавити, він потребує до себе систематичної уваги, його не можна переключати з однієї діяльності на іншу;
- по відношенню до меланхоліка недопустимою є грубість, різкість а особливо – підвищений тон, іронія, оскільки це самий чуттєвий і вразливий тип.