- •1.Поняття про предмет психологічної науки
- •2. Загальна характеристика принципів психологічної науки
- •3.Методи наукової психології.
- •4.Психіка – провідний феномен психології.
- •5.Психологія Стародавнього світу і Середніх віків
- •6.Психологічні погляди в епоху Відродження
- •7.Психологічні вчення хуіі-хуііі ст.
- •8. Основні школи і спрямування сучасної психології
- •9.Основні ідеї біхевіоризму.
- •10.Відчуття як психічний пізнавальний процес.
- •11.Види відчуттів
- •12.Властивості і закономірності відчуттів.
- •13.Сприймання та його сутність
- •14.Види сприймання
- •15.Властивості і закономірностісприймання
- •16.Взаємодія відчуттів та сприймання
- •17.Поняття про уяву
- •18.Види і прийоми уяви.
- •19.Розвиток уяви
- •20. Уява і творчість
- •21.Поняття про увагу
- •22.Види уваги
- •23.Властивості уваги
- •24.Поняття про пам'ять
- •25.Теорії памяті
- •26.Види і процеси памяті
- •27.Умови продуктивного запамятовування.Забування
- •28.Поняття про мислення,його форми
- •29.Види мислення. Основні мислительні операції.
- •30. Емоції та почуття. Мотивація та воля людини.
- •31.Історичні аспекти вчення про темперамент
- •32.Теорії темпераменту та його типи
- •33.Темперамент і діяльність
- •34.Темперамент і характер
- •35. Поняття та риси характеру
- •36.Види акцентуацій характеру
- •37.Психічні стани особистості
- •38.Поняття і структура особистості
- •39.Сфери особистості та її джерела
- •40.Спрямованість особистості.
- •41.Потреби як джерело активності особистості
- •42.Розвиток особистості
- •43.Соціалізація особистості
- •44.Поняття здібності
- •45. Природні передумови розвитку здібностей.
- •46.Структура здібностей
- •47.Характер, задатки та здібності
- •48.Спостережливість
- •49.Особливості розвитку штучного інтелекту
- •50.Теорії діяльності
- •51.Психомоторика у складі діяльності
- •52.Мета і мотиви діяльності
- •53.Передумови виникнення соціальної групи
- •54.Основні характеристики соціальної групи
- •55.Класифікація і функції соціальних груп
- •56.Колектив як виший рівень розвитку спільності
- •57.Рівень розвитку колективу
- •58.Групові норми і нормативно-групова поведінка
- •59. Психологія великої соціальної групи.
- •60. Мала соціальна група як об»єкт вивчення соціальної психології.
- •61.Внутрішньогрупова згуртованість
- •62.Поняття про лідерство і керівництво.
- •63.Стилі лідерства і керівництва.
- •64.Явище впливу меншості на малу групу
- •65.Явище внутрішньогрупового тиску
- •66.Спілкування як соціально-психологічний феномен
- •67.Розвиток спілкування в онтогенезі
- •68.Спілкування як форма впливу активності особи
- •69.Спілкування як міжособистісна взаємодія
- •70. Спілкування як обмін інформацією
- •71.Спілкування та діяльність
- •72.Поняття та етапи протікання конфліктів
- •73.Причини виникнення конфліктів
- •74.Класифікація конфліктів
- •75.Основні шляхи розвязання конфліктів
14.Види сприймання
1.сприймання простору – відображення у свідомості людини просторових характеристик (обсягу, перспективи, глибини, віддаленості, напряму тощо). Обєктом є диференціація розмірів і форм предметів, глибини, релєфу. Сприймання горизонтальних ліній є точнішим, ніж сприймання вертикальних.
2.сприймання руху – це відображення зміни положення предметів у просторі. Сприймання руху залежить від того як сприймається рухомий предмет стосовно іншого нерухомого чи рухомого предмета. Нерухомий предмет, відносно якого сприймається рух іншого предмета, здається рухомим, але його рух сприймається у протилежному напрямку.
3. сприймання часу полягає у відображенні тривалості та послідовності дії подразника на організм. Сприймання часу охоплює: оцінку віку, вікових періодів, уявлення про ймовірну тривалість життя, про смерть і безсмертя. У свідомості людини час може швидко спливати, і навпаки – дуже повільно тягнутися. Час, що не заповнений враженнями, подіями, активною діяльністю, тягнеться для людини дуже повільно, але при спогадах про нього здається, що він пролетів дуже швидко. Людина може жити минулим (спогадами у старості), теперішнім (зрілий вік ) і майбутнім (молодість).
15.Властивості і закономірностісприймання
Цілісність сприймання -цілісний образ предмета, ситуації, події, процесу.Одні і ті ж самі предмети людьми різного рівня культурного розвитку, дітьми сприймаються по-різному.
Структурність сприймання – людина сприймає абстраговану від відчуттів узагальнену структуру, яка формується протягом певного часу. Якщо вона слухає мелодію, то почуті раніше звуки продовжують звучати у її мозку.
Осмисленість сприймання означає, що процес сприймання ніколи не відбувається на елементарному рівні. Він завжди пов»язаний з вищим рівнем психічної діяльності.
Предметність сприймання, тобто пов»язаність відчуття та сприймання з реальними предметами і явищами навколишнього світу. Відіграє суттєву роль у розвитку дитини.
Константність сприймання –форма, розмір, колір предметів сприймаються більш-менш стереотипно не залежно від умов, за яких предмет сприймається .
Аперцепція – у сприйманні завжди проявляються властивості особистості, її потреби, інтереси, бажання і почуття. На нього впливають досвід, спогади, очікування особистості.
16.Взаємодія відчуттів та сприймання
Завдяки відчуттям ми пізнаємо окремі якості та властивості предметів і явищ. Вони завжди переживаються як властивості того чи іншого цілісного предмета чи явища: солодкий мед, тепла ковдра. Відчуття входять в структуру більш складного психологічного процесу - сприймання.
Сприймання — сукупність відчуттів. Сприймання є складним психічним процесом, де разом з відчуттями залучається і попередній досвід у вигляді знань, уявлень. Сприймання також пов'язане з мисленням, тому що образи, які формуються, конкретизуються і узагальнюються через поняття, мислительні операції, судження і умовиводи
Відчуття і сприймання є взаємоповязаними психічними процесами, які приймають участь у процесі пізнання і допомагають людині орієнтуватись у навколишньому світі.