62.Поняття про лідерство і керівництво.

Керівник – індивід, на якого покладено функції управління і організації діяльності в групі.

Керівництво - процес управління трудовою діяльністю групи, що здійснюється керівником на підставі господарсько-правових по­вноважень.

Лідерство-процес організації малої групи та управління нею, що сприяє найбільш ефективному досягненню групових цілей в оптимальний термін.

Лідер – член групи, який має провідний вплив у групі і спонтанно висуваєть­ся на роль неофіційного керівника у певній ситуації з метою швидшого досягнення спільної мети. Мистецтво керівництва полягає в умінні керівника координувати роботу ліде­рів, спиратися на них.

Попри те, що лідерство і керівництво різняться між собою в науці і на рівні буденного мислення феномени лідерства та керівництва не завжди розмежовуються.

63.Стилі лідерства і керівництва.

Авторитарний(директивний) – лідер одноособово ухвалює всі рішення, віддає накази, робить вказівки. Керівники (лідери) характеризуються завищеною самооцінкою, самовпевненістю, агресивністю. Люди, які сповідують авторитарний стиль мають догматичне мислення, за якого тільки одна думка правильна, всі інші – помилкові.

Демократичний-активне спілкування між керівником і йо­го співробітниками, які утворюють групу. Рішення приймаються на загальних зборах. Цей стиль сприяє поширенню інформації. Керівник характеризується почуттям особистої відповідальності, високий рівень компетентнос­ті у професійній діяльності, здатність розуміти інших, толерант­ність.

Ліберальний -характеризується тим, що функція керівництва передається членам групи, яка стає "групою без керівника". Такий керівник проблеми обговорює формально, піддається різним впливам, не виявляє ініціативи, часто не здатний приймати рішення, уникає цього.

64.Явище впливу меншості на малу групу

В 1970 Серж Московічі розкритикував теорію (теорією впливу була тоорія залежності) і запропонували альтернативну концепцію «активної меншості». Меншість – частина групи, яка має менші можливості впливу (авторитет, статус). Вплив меншості не можна пояснити тими механізмами, які традиційно використовувалися для пояснення впливу більшості, адже вона не має стільки однодумців, як більшість.

Параметрами стилю поведінки меншості є: послідовність, систематичність, впевненість у собі, здатність залучати до меншості представників більшості, стійкість, структурування і виклад відповідних аргументів. Особливо відчутним є вплив послідовної поведінки меншості на позицію у групі. Стійкість опозиції підриває групову єдність, демонструючи, що думка більшості не є абсолютною і остаточною. Беззаперечне й те, що меншість, яка твердо стоїть на своїх позиціях, впливовіша, ніж хитка меншість.

65.Явище внутрішньогрупового тиску

Музафер Шериф дійшов висновків:

— у ситуації невизначеності індивід, зіставляючи та порівнюючи власні думки з думками інших, схильний погоджуватися з більшістю, пристосовуватися до неї;

— загальна система орієнтирів, яка сформувалася у присутності інших людей, продовжує впливати на погляди індивіда навіть за відсутності джерела цього впливу.

Конформність — схильність індивіда піддаватися думці групової більшості, реальному чи уявному тискові групи. Вона може бути:

- зовнішньою - індивід тільки зовні демонструє підкорення думці групи, продовжуючи внутрішньо чинити їй опір;

- внутрішньою - справжнє перетворення індивідуальних установок, позиції індивіда на користь групи, засвоєння ним думки більшості.

Конформна поведінка зумовлена такими чинниками:1) соціальною підтримкою;2) привабливістю групи та зв»язку із 3) розміром 4) жінки більше схильні до конформності, ніж чоловіки.

Мортон Дойч та Гарольд Джерард виявили нормативний та інформаційний види групового впливу на індивіда.

Нормативний вплив - більшість чинить тиск, і її думка сприймається представником групи як норма.

Інформаційний вплив на індивіда передбачає зміну індивідуальної позиції стосовно групової у зв'язку з тим, що індивід звертається до групи як до джерела інформації.