70. Спілкування як обмін інформацією

Комунікація -людина думає перед виголошуванням інформації, як висловлюється, доносить свою думку до співрозмовника, як отримує від нього інформацію, чи правильно інтерпретує її, реагує на неї. Суть комунікативного процесу -спільне розуміння предмета.

Обмін інформацією передбачає також психологічний вплив одного партнера на поведінку іншого з метою її зміни. Ефективність комунікації визначається тим, чи вдалося вплинути суб'єктам спілкування одне на одного, чи уточнювалась. У соціальній психології виокремлюють такі види комунікації:

- вербальна- засобом є мова(система словесних знаків, які використовуються як засіб засвоєння і передавання суспільно – історичного досвіду людства).

- невербальна-засобом є система знаків (жести, міміка, пантоміміка), система "контакту очима". Важливим параметром є міжособистісний простір – дистанція, яка несвідомо встановлюється між учасниками спілкування. Види міжособистісної дистанції:

а) інтимна дистанція - до 0,5 м – при інтимних стосунках, у балеті і спорті;

б) міжособистісна дистанція – 0,5 – 1,2 м – спілкування між друзями;

в) соціальна дистанція - спостерігається при спілкуванні з аудиторією.

71.Спілкування та діяльність

Спілкування включене у індивідуальну чи групову практичну діяльність. Діяльність є формою активності, а спілкування – видом активності, який формує і розвиває людину як особистість. Тому діяльність та спілкування потрібно розглядати як дві взаємопов»язані сторони соціальної активності людини. Більшість дослідників схильні вважати, що діяльність людини і спілкування індивіда з іншими людьми фактично неможливі одне без одного. Діяльність за допомогою спілкування збагачується, в ній виникають нові зв'язки і стосунки між людьми. У процесі діяльності люди обмінюються не тільки інформацією, а й різними діями. Людина, взаємодіючи з іншими людьми, одночасно вступає у певні конкретні зв'язки та стосунки з ними.

72.Поняття та етапи протікання конфліктів

Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих інтересів, позицій, думок, поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії.

Основну роль у виникненні конфліктів відводять конфліктогенам - словам, діям, що сприяють виникненню і розвитку конфлікту.

Щоб уникнути конфліктогенів потрібно:

1) пам'ятати, що будь-яке наше необережне висловлювання  може привести до конфлікту;

2) проявляти емпатію до співрозмовника – потрібно уявити як відгукнуться в його душі ваші слова чи дії.

Кожен конфлікт може проходити такі стадії розвитку:

1) виникнення конфліктної ситуації -суперечливі позиції сторін з того чи іншого приводу; протилежні цілі чи засоби їх досягнення в конкретних умовах; розбіжність інтересів, бажань.

2) перехід до відкритої конфліктної взаємодії - виражається в активних діях одного з учасників конфлікту, який усвідомив для себе конфліктну ситуацію. Ця стадія характеризується наявністю інциденту, тобто ситуації, за якої одна із сторін починає діяти, обмежуючи інтереси іншої.

3) розв»язання конфлікту - вихід із конфліктної ситуації сторін конфлікту шляхом примирення, розриву.