45. Природні передумови розвитку здібностей.

Здібності мають органічні, спадково закріплені передумови для їх розвитку у вигляді задатків. Люди від народження наділені різними задатками. Відмінності між людьми у задатках полягають насамперед у природжених особливостях їхнього нервово-мозкового апарату - анатомо-фізіологічних, функціональних його особливостях. Вихідні природні відмінності між людьми -це відмінності не в готових здібностях, а саме в задатках. Між задатками та здібностями існує дуже велика відстань; між ними весь шлях розвитку особистості. Задатки дуже багатозначні; вони можуть розвиватися в різних напрямах. Задатки - лише передумови розвитку здібностей. Розвиваючись на грунті задатків, здібності все ж є функцією не самих задатків, а розвитку, до якого задатки входять як вихідний момент, як передумова. Включаючись у розвиток індивіда, вони самі розвиваються, тобто перетворюються, змінюються. Таким чином, під задатками розуміють анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, які складають природну основу розвитку здібностей. Слід відзначити, що наявність певних задатків у людини ще не означає, що в неї будуть розвиватися ті чи інші здібності.

46.Структура здібностей

Якісна характеристика здібностей – ця характеристика виявляється у тому як людина використовує наявні у неї знання і набуває нові знання, уміння та навички, необхідні для розв»язання завдань, які ставить перед нею життя. Кожна здібність є синтетичною властивістю людини, яка охоплює:

а) цілу низку часткових властивостей (уважність людини, її здатність тривало і стійко зосереджуватись на завданні)

б) чутливість, сприйнятливість до зовнішніх вражень;

в) спостережливість;

в) якості пам»яті людини (швидкість запам»ятовування, міцність,

г) перетворення у попередньому досвіді людини, створення нових образів, уявлень – необхідна умова успіху виробничої, наукової, мистецької та будь-якої іншої діяльності;

д) здатність людини мислити, розкривати зв»язки предметів та явищ об»єктивної дійсності (ширина, глибина, ясність думки);

е) емоційні компоненти – наявні у структурі здібностей до наукової та будь-якої іншої творчої діяльності, яка ніколи не може відбуватись без емоцій.

Кількісна характеристика-ступінь вираження здібностей. Найпоширенішою формою оцінки міри вираження здібностей є тести.

47.Характер, задатки та здібності

Коли ми намагаємось пояснити, чому різні люди опинилися в однакових умовах, досягають різних успіхів, ми звертаємось до поняття здібності. Здібності як індивідуально-психологічні особливості особистості, є необхідною умовою успішного здійснення певної діяльності.

Здібності - це те, що не зводиться до знань, умінь та навичок, але пояснює, забезпечує їх швидке набування, закріплення та застосування на практиці.

Поєднання різних високорозвинених здібностей, що обумовлюють діапозон інтелектуальних можливостей людини, називаємо обдарованістю. Вищий ступень розвитку здібностей особистості в певній діяльності талант.  Геніальність - вищий рівень розвитку здібностей - і загальних, інтелектуальних та спеціальних.

Будь-які задатки перед тим, як перетворитися в здібності, повинні пройти великий шлях розвитку. Існують природні передумови здібностей - їх задатки. Невід’ємний компонент здібностей - підвищена мотивація, яка забезпечує інтенсивну та одночасно "природньо" організовану діяльність, необхідну для розвитку здібностей.

Характер - це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці. Характер виявляється у діяльності і спілкуванні з іншими людьми. Характер людини - це те, що визначає її значущі вчинки, а не випадкові реакції на ті чи інші стимули або обставини.