- •Тема 1. Соціологія як наука 1.1. Особливості наукового знання про соціальну
- •1.3. Структура соціологічного знання. Мікросоціологія і макросоціологія.
- •2.2. Класичний та посткласичний періоди у розвитку світової соціології.
- •2.4. Сучасні соціологічні парадигми та перспективи розвитку соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система,
- •3.1. Поняття й ознаки суспільства і системи.
- •3.4. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність у суспільстві.
- •Тема 4. Особисть у системі соціальних зв'язків
- •4.2. Фактори, рівні, етапи й агенти соціалізації людини.
- •5.3. Основні категорії соціології культури, форми і функції.
- •Тема 6. Соціологія шлюбу та сім"ї
- •6.1. Шлюб і сім'я як об'єкт соціологічного дослідження.
- •6. 2. Соціальні функції сім'ї.
- •6.3. Типологія шлюбу і сім'ї.
- •6.4. Основні тенденції розвитку сучасної сім'ї. Демографічна політика.
- •Тема 7. Соціологія молоді.
- •7. 1. Соціологія молоді як наука. Предмет, рівні, напрямки і функції соціологи молоді.
- •7.2. Соціологічний аналіз основних молодіжних проблем: стан, тенденції, перспективи.
- •I. Економічні заходи:
- •II. Заходи, які передбачають реорганізацію системи освіти:
- •III. Заходи, які передбачають удосконалення роботи служби зайнятості:
- •8.3. Програма конкретних соціологічних досліджень та її основні компоненти.
- •8.6. Збирання соціальної інформації і засоби її аналізу та інтерпретації.
Тема 3. Суспільство як соціальна система,
ЙОГО СОЦІАЛЬНА СТУКТУРА,
ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ
3.1. Поняття й ознаки суспільства і системи.
Суспільство - сукупність людей, які об'єднані конкретними інтересами, потребами або взаємними симпатіями, певним видом діяльності. Соціологія - наука про соціальне. Соціальне визначається як суспільне і призначене для характеристики й визначення суспільства, відмінного від живої природи.
Поняття «суспільство» застосовується до будь-якої історичної епохи, до кількісних об'єднань груп людей, якщо це об'єднання відповідає наступним ознакам:
1) об'єднання не є частиною якої-небудь більшої системи (суспільства);
2) шлюби укладаються між представниками даного об'єднання;
3) воно поповнюється переважно за рахунок дітей тих людей, що вже є його визнаними представниками;
4) об'єднання має територію, що вважає своєю власною;
5) у нього є власна назва і своя історія;
6) воно має власну систему управління;
7) об'єднання існує довше середньої тривалості життя окремого індивіда;
8) наявність загальної системи цінностей (звичаїв, традицій, норм, законів, правил), що називають культурою.
Під «соціальною структурою» у соціології розуміється внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, який складається з певним чином взаємопов'язаних між собою й упорядкованих відносно одна одної стабільних частин, певний порядок їх взаємозв'язку і взаємодії. Це різноманітність структур: етнічної, поселенської, соціально-демографічної, професійної, кваліфікаційної, освітньої та ін. Соціальна структура - це не тільки система соціальних угрупувань, спільнот а й інституціональні форми, що забезпечують їх розвиток і переміщення, що надають стійкості й певності соціальним зв'язкам.
56
Соціальна система - це упорядковане ціле, що включає окремих індивідів, групи, організації, інститути, спільноти і співтовариства, об'єднані соціальними зв'язками і відносинами. Основними елементами соціальної системи є люди, а також їх зв'язки, відносини, взаємодії, норми поведінки.
Соціальна система може розглядатися у чотирьох аспектах:
1) як взаємодія індивідів;
2) як групова взаємодія;
3) як ієрархія соціальних статусів (інституціональних ролей);
4) як сукупність соціальних норм і цінностей, що визначають поводження індивідів.
Таблиця 3.1. Системні ознаки суспільства
ОЗНАКИ СУСШЛЬСТВА
1 Цілісність__________________________
2 Взаємозв'язок елементів_____________
3 Об'єктивна форма конкретного явища
4 Наявність механізму взаємозв'язків__
Основні функції суспільства
Виробництво матеріальних благ
Відтворення та соціалізація людини Духовне виробництво
Регулювання активності людей
Розподіл результатів праці
Регламентація та управління (керування) діяльністю і поведінкою людей
Схема 3.1. Основні функції суспільства
57
- суспільний поділ праці - обумовлює поділ суспільства на соціальні групи (класи, професійні групи, люди міста і села, представники розумової і фізичної праці);
- ставлення до власності на засоби виробництва -економічно закріплює структуру суспільства, що формується.
Основні елементи структури суспільства: класи, що займають різне місце у системах суспільного поділу праці, ставлення до власності на засоби виробництва і розподілу суспільного продукту; люди міста і села; представники розумової і фізичної праці; стану; соціально-демографічні групи; національні спільноти.
Ці групи неоднорідні за складом, поділяються на окремі прошарки і підгрупи, що мають власні інтереси.
Виділення великих і малих соціальних груп відбувається:
- об'єктивно-незалежно від волі людей (класи, нації та ін.);
- у ході свідомої й організувальної діяльності учасників історичного процесу (політичні партії та ін.).
Взаємозв'язок соціальних груп - динамічний. Він виявляється у взаємодії людей у зв'язку із задоволенням їх потреб, реалізації інтересів. Ця взаємодія характеризується двома основними факторами:
- діяльністю суб'єктів, що направляється визначеними спонуканнями;
- суспільними відносинами, у які вступають суб'єкти для задоволення своїх потреб.
Соціальний інститут - пристосувальний устрій суспільства, створений для задоволення його найважливіших потреб і регульований кодексом соціальних норм. У суспільстві існує стільки головних соціальних інститутів, скільки в людини потреб. Термін «інститут» прийшов з латинської: institutum -установлення, устрій.
Соціальні інститути мають такі риси, як:
- постійна і міцна взаємодія між учасниками зв'язків і відносин;
- чітке визначення функцій, прав і обов'язків кожного з учасників зв'язку;
- регламентація і контроль цих взаємодій;
61
- наявність спеціально підготовлених кадрів, що забезпечують функціонування соціальних інститутів.
Прийнято виділяти наступні основні соціальні інститути:
- інститут родини (виконує функцію відтворення членів суспільства);
- інститут охорони здоров'я;
- інститут соціального захисту;
- інститут держави;
- церква;
- бізнес;
- ЗМІ та інші.
У залежності від сфери дії інститути бувають:
- реляційними - визначають рольову структуру суспільства за різними ознаками;
- регулятивними - визначають межі незалежних дій індивіда для досягнення особистої мети;
- ендогенні (внутрішні) - інститут морально застаріває, тоді проводиться реорганізація, заглиблена спеціалізація;
- екзогенні - зовнішні чинники, вплив на інститути елементів культури, що надаються особистості.
Соціальні механізми - це складна взаємодія соціального цілого, особливого та одиничного. Це взаємодія чинників, що викликають рух та розвиток.
62