- •Тема 1. Соціологія як наука 1.1. Особливості наукового знання про соціальну
- •1.3. Структура соціологічного знання. Мікросоціологія і макросоціологія.
- •2.2. Класичний та посткласичний періоди у розвитку світової соціології.
- •2.4. Сучасні соціологічні парадигми та перспективи розвитку соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система,
- •3.1. Поняття й ознаки суспільства і системи.
- •3.4. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність у суспільстві.
- •Тема 4. Особисть у системі соціальних зв'язків
- •4.2. Фактори, рівні, етапи й агенти соціалізації людини.
- •5.3. Основні категорії соціології культури, форми і функції.
- •Тема 6. Соціологія шлюбу та сім"ї
- •6.1. Шлюб і сім'я як об'єкт соціологічного дослідження.
- •6. 2. Соціальні функції сім'ї.
- •6.3. Типологія шлюбу і сім'ї.
- •6.4. Основні тенденції розвитку сучасної сім'ї. Демографічна політика.
- •Тема 7. Соціологія молоді.
- •7. 1. Соціологія молоді як наука. Предмет, рівні, напрямки і функції соціологи молоді.
- •7.2. Соціологічний аналіз основних молодіжних проблем: стан, тенденції, перспективи.
- •I. Економічні заходи:
- •II. Заходи, які передбачають реорганізацію системи освіти:
- •III. Заходи, які передбачають удосконалення роботи служби зайнятості:
- •8.3. Програма конкретних соціологічних досліджень та її основні компоненти.
- •8.6. Збирання соціальної інформації і засоби її аналізу та інтерпретації.
3.4. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність у суспільстві.
Соціальна стратифікація - це поняття, що визначає, по-перше, структуру суспільства, по-друге, систему ознак соціального розшарування, нерівності. Нерівність відстаней між статусами - основна властивість стратифікації. У неї чотири вимірювальні лінійки, або вісь координат.
1) Прибуток вимірюється у грошових одиницях, що отримує окремий індивід (індивідуальний прибуток) або родина (сімейний прибуток) протягом певного періоду часу, скажімо одного місяця або року.
2) Влада вимірюється кількістю людей , на яких поширюється прийняте особою рішення.
3) Освіта вимірюється кількістю років навчання у навчальному закладі для отримання професійних знань.
4) Престиж, статус, що склалися в суспільній думці. У соціології виділяють три базисні стратифікації:
1) економічну (прибуток);
2) політичну (влада);
3) професійну (престиж) і безліч небазисиих, наприклад культурну, мовну й вікову.
Приналежність до страти вимірюється суб'єктивними й об'єктивними показниками:
1) суб'єктивний показник - відчуття причетності до даної групи, ідентифікація з нею;
2) об'єктивні показники - прибуток, влада, освіта, престиж. У соціології відомі такі історичні типи стратифікації - рабство, касти, стани і класи. Перші три характеризують закриті суспільства, а останній тип - відкриті.
Важливе значення для поняття закритості або відкритості суспільства має соціальна мобільність, під якою розуміється перехід, переміщення людей з одних соціальних верств, прошарків в інші соціальні спільноти (соціальні переміщення), а також їх просування на позиції з більш високим престижем, прибутком і владою (соціальне сходження), або ж просування більш низькими ієрархічними позиціями (соціальний спад, деградація).
65
Тема 4. Особисть у системі соціальних зв'язків
4.1. Поняття і теорії особистості. Предмет соціології особистості.
Соціологія особистості - галузь знань соціології, що має предметом вивчення особу - об'єкта і суб'єкта соціальних відносин у межах соціально-історичного процесу і ціннісних суспільних систем на рівні взаємозв'язків особи і соціальних спільнот. Під особистістю розуміється стійка система соціально значимих властивостей, якостей та рис, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку, і залучення його до системи соціальних відносин через активну предметну діяльність і спілкування.
Предметом соціології особистості є дослідження особистості як об'єкта й суб'єкта соціальних відносин та дій на рівні взаємозв'язків з різноманітними соціальними спільнотами (групами).
Поняття «особистість» під кутом зору соціології має кілька значень. З одного боку, воно означає конкретного індивіда як суб'єкта діяльності в єдності його індивідуальних властивостей та соціальних ролей, що виконуються ним у суспільстві. З іншого боку, особистість розуміється як суто соціальна властивість індивіда, як сукупність інтегрованих у ньому соціально важливих якостей і рис, що виникли у процесі взаємодії цієї особи з іншими людьми і роблять її, таким чином, суб'єктом праці, пізнання та спілкування.
Соціологічний підхід до особистості робить акцент саме на її належності до певної соціальної спільноти, яка, у свою чергу, накладає на неї відбиток, що впливає на світогляд людини, її ідеали, цінності, настанови, норми поведінки, риси характеру та форми діяльності.
Соціологічні теорії особистості складаються з численних соціологічних концепцій особистості, серед яких найголовнішими є марксистська теорія особистості; теорія соціального характеру особистості; теорія інтегрального синтезу особистості тощо.
У сучасній соціології окреслились два головні підходи до аналізу соціологічної структури особистості. Зміст першого
70