Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
18.03.2015
Размер:
2.22 Mб
Скачать

6. 2. Соціальні функції сім'ї.

Функції сім'ї - це засоби прояву її активності, життєдіяльності усієї сім'ї та окремих її членів.

Сім'я виконує ряд функцій. Найважливіші з них:

репродуктивна функція (включає фізичне (дітонародження) та духовно-моральне відтворення людини у сім'ї. Духовно-моральні стимули включають у себе: глибинну моральну і психологічну потребу у своїй дитині, бажання мати її від коханої людини, прагнення відтворити себе у дітях, надія та упевненість у майбутньої духовної спорідненості з дітьми та онуками);

виховна функція (визначає відповідальність батьків за духовно-моральне виховання дітей. Завдяки чому сім'я впливає на формування особистості дитини, а також дорослих членів родини. Соціологи виділяють наступний стереотип сімейного виховання: 1) дітоцентризм; 2) професіоналізм (батьки покладають свої обов'язки за вихованням дітей на педагогів дитсадків і шкіл); 3) прагматизм (орієнтація дітей на одержання матеріальної вигоди));

97

господарсько-побутова функція (виявляється у веденні домашнього та особистого підсобного господарства, садівництва та городництва, в обслуговуванні й самообслуговуванні членів сім'ї, у підтримці належного санітарного становища у приміщенні, дотримування сімейного бюджету, у розподілі домашньої праці, опіка над малолітніми й старими);

рекреаційна функція (іголягає у створенні почуття безпеки і психологічного комфорту в членів сім'ї, організації сімейного дозвілля і відпочинку).

Таким чином, сім 'я виступає сферою формування інтересів людини. Через сім'ю формуються первинні ціннісні орієнтації та соціальні установки дитини, підлітка. Сім'я закладає основи відношень між близькими людьми, формує орієнтації на трудову, суспільно-політичну діяльність людини. Проте, часто батьки не володіють ефективними засобами та методами розвитку свідомості й поведінки особистості, яка ще формується, що призводить до недостатнього виховання дітей у сім'ї. Тому, як правило, духовне спілкування батьків з дітьми зводиться до контролю за навчанням дитини у школі.

98

6.3. Типологія шлюбу і сім'ї.

Довгий час за характером розподілу сімейних обов'язків і лідерства сім'ї поділяли на три основних типи:

- традиційна (патріархальна) сім'я (припускає існування під одним дахом мінімум трьох поколінь. Для цього типу характерні: 1) економічна залежність жінки від чоловіка; 2) функціонально чіткий розподіл і закріплення чоловічих і жіночих обов'язків; 3) верховенство чоловіка у сім'ї);

- нетрадиційна (експлуататорська) сім'я (припускає рівну участь чоловіка і жінки в суспільній праці; домашні обов'язки покладені на жінку);

- егалітарна сім'я (сім'я рівних) (характеризує: 1) справедливий розподіл домашніх обов'язків, 2) спільне обговорення проблем і прийняття рішень усіма членами сім'ї, 3) емоційна насиченість відносин у сім'ї).

У сучасних умовах сім'ю характеризує:

1. соціально-класова ознака (сім'я робітника, фермера, представника інтелектуальної праці);

2. тип поселення (сільська чи міська сім'я);

3. національна ознака (однонаціональна чи багатонаціональна сім'я);

4. час існування (сім'я молодят, молода сім'я, сім'я, яка очікує дитину, сім'я середнього подружнього віку, сім'я старшого подружнього віку, літня подружня сім'я);

5. кількість членів сім'ї (бездітні, однодітні, малодітні, багатодітні).

Якщо три перших типи сім'ї (за соціально-класовою ознакою, типом поселення, національною ознакою) характеризуються достатньо просто, то типи сім'ї за часом існування, кількісному складу мають багато відмінностей.

Сім'я молодят - це сім'я, яка тільки що народилася. Для неї стан ейфорії є цілком нормальним.

Молода сім'я - це сім'я, яка зіткнулась з першими для них неочікуваними перешкодами. Кожен з них (подружжя) замислився над тим, що однієї любоні мало. У такому випадку потрібно мати більше доброта, поступливості, дбайливості, тактовності, прояву належної уваги до їх родичів і близьких.

101)

Сім'я, яка очікує дитину. За такий період помітно змінюється жінка, не залишається без змін і майбутній батько. З'являється надмірна дбайливість один про одного. Таке відношення удвічі необхідно майбутній матері та дитині.

Сім'я середнього подружнього віку (від трьох до десяти років спільного проживання). Цей період найбільш критичний, відповідальний у житті такої сім'ї. Тому що саме у такий період з'являються нудьга, одноманітність стереотипів у взаємовідношеннях подружжя. Починають розгорятися конфлікти, і на такий період припадає більшість розлучень і розладів у сім'ї.

Сім'я старшого подружнього віку (десять - двадцять років подружжя). Морально-психологічне благополуччя подружжя у такій сім'ї значно залежить від багатства їхньої особистості, взаємної поступливості, збігу потреб, зацікавлень.

Літня подружня сім'я. Прожила спільно не один десяток років. Цей різновид сімей виникає після вступу у шлюб їхніх дітей, народження онуків. Подружжя входить у нові для них ролі - бабусь та дідусь, опановує нові функції у сім'ї. Окреслений тип сім'ї складають сім'ї бездітні, однодітні, малодітні, багатодітні, що визначає відтворення населення:

бездітні сім'ї - це сім'ї, де протягом десяти років спільного проживання не з'явилась дитина;

однодітні сім'ї - це сім'ї, які мають тільки одну дитину (за статистикою, приблизно кожна друга така сім'я розпадається);

малодітні сім'ї - це сім'ї з одним - двома дітьми (за спостереженням соціологів і політологів стабільність сім'ї з народженням другої дитини у порівнянні з однодітною сім'єю зростає більш ніж у три рази);

багатодітні сім'ї - це сім'ї, у яких більше трьох дітей (у такому типі сімей розлучення надто рідкі).

Існують і перехідні типи сімей. У залежності від свого складу сім'ї бувають:

нуклеарні (прості) - це сім'ї, які складають подружжя з дітьми або без дітей; живуть окремо від батьків та інших родичів (тобто тільки батьки і діти);

101

розширені (складні) - це сім'ї, які складаються з представників декількох поколінь (тобто батьки, діти й інші родичі);

неповні - це сім'ї, у яких є тільки один з батьків із дітьми (частіше - самітня мати);

великі - це сім'ї, які складаються з трьох або більше подружніх пар (наприклад, пара батьків й ще декілька дітей із своїми сім'ями).

За особливими умовами сімейного життя виділяють такі типи сім "і:

студентська сім'я - це сім'я, де хоча б один із подружжя є студентом (особливість такої сім'ї - відсутність помешкання, хронічна недостансть коштів для існування, практично повна матеріальна залежність від батьків);

дистатна сім'я - це сім'я, яка юридично зафіксована, а практично її не існує (наприклад, сім'ї моряків, полярників, артистів, геологів, видатних спортсменів, космонавтів та інших).

За якістю відношень у сім'ї виділяють багато різновидів, але чіткої різниці між ними не встановлено. Зокрема, виділяють сім "і:

благополучні, щасливі;

стійкі;

проблемні (немає взаєморозуміння, співробітництва між членами сім'ї й від того часто бувають конфлікти та сварки);

конфліктні, де члени сім'ї не задоволені своїм сімейним життям, тому такі сім'ї нестабільні;

соціально неблагополучні, у яких культурний рівень подружжя достатньо низький, поширено пияцтво.

Таким чином, ми розкрили й охарактеризували основні типи сімей, але такий аналіз і характеристика не вичерпує усі різновиди сімей.

102