Тема 7. Соціологія молоді.

7. 1. Соціологія молоді як наука. Предмет, рівні, напрямки і функції соціологи молоді.

Соціологія молоді - галузь соціологічної науки, яка вивчає молодь як соціальну спільноту; особливості соціалізації й виховання поколінь, які вступають у життя; процес соціальної спадкоємності та знань й досвіду старших поколінь, які молодь набуває у спадщину; особливості життя молоді; формування її життєвих планів і ціннісних орієнтацій, у тому числі й професійних; соціальну мобільність; виконання соціальних ролей різними групами молоді.

Основними проблемами соціології молоді, які мають як теоретичне, так і практичне значення, є:

-вивчення ролі та місця молоді у соціальному розвитку суспільства;

-аналіз «соціального портрету» різних груп молоді;

-вивчення потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних очікувань молоді у всіх сферах життєдіяльності;

-формування активної життєвої позиції, стиля життя й поведінки;

-розкриття особливостей адаптації у різних соціальних сферах;

-вивчення життєвих планів молоді й визначення оптимальних умов їх реалізації;

-дослідження резервів соціальної активності та причин пасивності, включення молоді у соціальне управління та самоуправління на різних рівнях;

-визначення морально-психологічної готовності до праці й до безробіття.

Соціологія молоді як наука вибудовується на трьох взаємопов 'язан их рівнях:

1) загальнометодологічному (базується на підході до пізнання молоді як суспільного феномену);

109

2) спеціально-теоретичному (розкриває специфіку, структуру молоді як соціально-демографічної групи, особливості її свідомості й поведінки, вікову й соціально-психологічну специфіку образу життя, динаміку ціннісних орієнтацій);

3) емпіричному (аналізує на основі соціологічних досліджень конкретні факти у різних сферах життя).

Соціологи вивчають ті основні сторони життя, які являють собою загальні й стійкі засоби включення молодої людини та групи у різні форми соціальної життєдіяльності. Дослідження будь-якої категорії молоді, будь-якого аспекту її життя та діяльності з необхідністю передбачає перш за все конкретизацію самої категорії «молодь», окремих груп, що вивчаються (міська, сільська, робітнича, інші спільноти молоді).

Молодь — специфічна соціально-демографічна група, яка характеризується, з одного боку, притаманими їй психологофізіологічними особливостями, здійсненням переважно діяльності, пов'язаної з підготовкою й включенням у суспільне життя, у соціальний механізм; з іншого - із своєю субкультурою, внутрішньою диференціацією, яка відповідає соціальному розподілу суспільства.

Соціологія молоді тісно пов'язана з галузевими соціологіями, це і військова соціологія, соціологія виховання, міста, мистецтва, колективу, культури, літератури, особистості, масових комунікацій, медицини, моралі, народонаселення, освіти, організацій, політики, релігії, вільного часу, села, сім'ї, праці, управління, фізичної культури й спорту.

Соціологи називають такі основні проблеми молоді: за територіальною ознакою:

1) проблеми, які властиві індустріальним країнам;

2) проблеми, які властиві окремим регіонам;

3) проблеми, які характерні для однієї, окремо взятої країни; зй часовою ознакою:

1) «одвічні» проблеми (наприклад, взаємовідносини між поколіннями);

2) проблеми, які властиві для конкретної епохи; за системною ознакою:

по

1) проблеми, які властиві даному суспільству, рівню його розвитку (вони стосуються різних груп населення, у тому числі й молоді);

2) проблеми, які властиві саме молоді як соціальній групі, обумовлені її положенням і роллю у суспільстві.

Предмет соціології молоді охоплює широкий спектр проблем взаємодії молоді та суспільства у конкретних сферах соціальної дійсності. До таких проблем належать:

-взаємозв'язок і ієрархія різних елементів соціологічної структури молоді;

-функціонування молоді у всіх сферах суспільного життя;

-формування та розвиток молоді як соціальної групи під впливом різних соціальних факторів.

З певною часткою умовності, яка властива будь-якої класифікації, можна виділити наступні напрямки в вивченні соціологи молоді:

• психоаналітичний (базується на концепції життєвого шляху особистості, пов'язаної з психоаналізом; визначення молоді будується на вікових психофізіологічних особливостях особистості молодої людини);

• структурно-функціональний (розглядає молодіжну групу як систему позицій, які заповнені індивідами, що означає набуття певного соціального статусу та виконання Конкретної соціальної ролі);

• культурологічний (розглядає соціальні явища, у тому числі й специфічні молодіжні, під кутом зору феноменології людської культури, тобто аналізує конкретні уявлення, ідеї, цілі та мотиви поведінки реально діючих молодих людей);

Соціологія молоді як галузь соціологічної науки реалізує усі функції, властиві суспільній науці:

• теоретико-пізнавальну (оцінка світу, який пізнається з позицій інтересів молоді);

• критична (диференційований підхід до дійсності, тобто показує, що можна і треба зберегти, розвити, а що дійсно потребує радикальних перетворень);

• описова (систематизація, опис досліджень у вигляді аналітичних записок, різного роду наукових звітів, статей, книг та інших);

111