4.Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера

Одночасно зняти якісний фоторепортаж і підготувати статтю неможливо.

Універсальне завдання фоторепортера

1. Зняти і підготувати фото

2. Формувати і підтримувати позитивний імідж видання

Складники власного стилю:

1. Уміння творчо вирішувати завдання

2. Оригінальність фотографічного бачення аж до свідомого порушення правил композиції

3. Розуміння цілей і завдань конкретного видання.

5.Способи використання світла при фотозйомці

Ефект освітлення – комплексне використання технічного, зображального і композиційного завдань освітлення.

Зображення – це здатність світла зображати об’єкти, передавати колір.

Композиція – це взаємодія елементів фотографії між собою

Види освітлення і методи освітлення об’єкта

Освітлені поверхні не однаково віддзеркалюють світло. Це залежить від фактури і кольору предмета, кута падіння світла, напряму відбиття. Через віддзеркалення різної кількості світла предмети матимуть різну яскравість.

Повністю білий – сонце, повністю чорний – чорний оксамит.

Елементи світлотіні: на глянцевих і полірованих об’єктах утворюються відблиски, на ділянках, на які не падало світло, утворюються тіні,тчастково освітлені ділянки – півтіні

Освітлені об’єкти кидають на оточуючі предмети падаючі тіні. На тіньових ділянках утворюються рефлекси – місця освітлені слабким світлом від близького розташування предметів.

Напрямки світла: Фронтальне освітлення – робить предмет пласким, погано передає простір, Бокове – створює багато варіантів, утворює власні і падаючі тіні, при вживанні одного джерела світла бажано використовувати рефлектори (дзеркала, крейдовий папір, білий шовк), Передньо-бокове – яскраво освітлено великі частини об’єкта, Задньо-бокове – переважають тіні, Заднє – контури та світловий ореол

Закономірності умов освітлення, Спрямоване світло, Заповнюючи світло - просвітлення тіней, Заднє.

Найкращі умови – сонячне світло і часткова хмарність.

Радіожурналістика

1.Специфічні зображально-виражальні засоби

У силу своєї природи радіо тяжіє до образного сприйняття слухачем. У зв’язку з цим з’явилося визначення поняття звуковий образ. Це сукупність звукових елементів (мовлення, музики і шумів), що створюють у слухача через асоціації уявлення про матеріальний об’єкт, життєве явище, характер людини. Цьому підпорядковані і виражальні засоби радіомовлення.

Виражальні засоби радіомовлення складають дві групи:

Формоутворюючі – їх природа непідвласна суб’єктивному впливу журналіста: мова, музика, шуми

Технічні, стилеутворюючі : монтаж, голосовий грим, звукова мізансцена, технічні засоби звукоутворення (ревербація і т. д.)

Мова: слова повинні чітко і правдиво змальовувати подію, необхідно знайти відповідну інтонацію, знайти відповідні логічні та експресивні акценти, чимало матеріалів на радіо будуються діалогічно, звертання до аудиторії, риторичні питання, інтонація, наближена до розмовної

Музика і шуми: провокують емоції і передача втрачає об’єктивність, Функція позначення часу і місця дії, Вираження емоціонального характеру події, що описується, Вираження психологічного стану учасників події чи самого журналіста

Голосовий грим - допомагає знайти відповідний тон для передачі атмосфери.

Монтаж – масове застосування почалося з введенням звукозапису, перші застосування – радіохроніки Другої світової війни, запис спектаклів «Анна Карєніна», «Горе от ума». Монтаж дає змогу стискати або розтягувати час.