- •2.Структура журналістського тексту
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •4.Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5.Процес написання журналістського твору
- •6.Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7.Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •1.Жанрова система фотожурналістики
- •1. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •2.Основні етапи підготовки фоторепортажу
- •3.Основні закони побудови фотокомпозиції
- •4.Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •5.Способи використання світла при фотозйомці
- •1.Специфічні зображально-виражальні засоби
- •2.Основні функції радіомовлення
- •3.Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •4.Специфіка інформаційних радіожанрів
- •5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці, відомі українські радіожурналісти.
- •5.Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіо журналісти
- •1.Місце тб у сист змі
- •2. Роль та сусп. Функ тб
- •3.Жанри тб-жур-ки та жанри екрану
- •4.Програмування тб мовл
- •5.Істор етапи розвитку вітчизн тб
- •8. Телеметрія
- •10.Жур професії та амплуа на тб
- •1.Інтернет-журналістика в контексті конвергенції змі
- •2.Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •3.Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1.Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки.
- •2.Проблеми національного інформаційного простору та інформаційна політика держави.
- •3.Громадське телебачення: яким йому бути?
- •4.Проблеми інтерактивного процесу в сучасних засобах масової комунікації Контент, етика та інші показники в форумах та коментарях.
- •5.Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації.
- •6.Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?
- •1.Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії.
- •2.Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності.
- •3.Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження.
- •4.Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів
- •5.Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі.
- •6.Міфологічна складова рекламної та pr-діяльності.
- •1. Пр-як форма соц. Комунікації:осн ф-ції та різновиди.
- •2.Етика пр і соц відповідальність
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Прес-конференція: журналіст і пр виміри.
- •1. Базові ел журналіст менеджменту
- •2.Кількісні та якісні методи вивч ауд. Змі. Фокус-група як метод.
- •3. Основні положення меді-маркетингу.
- •4.Особливості використання принципів креативного Менедж.
- •5. Сегментація аудиторії мі.
- •6. . Теорія потреб Маслоу, її сучасне трактування. М.- амер.Спеціаліст, психолог.
- •9."Буковинська" дискусія: учасники, проблематика, наслідки.
- •4. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в тех наборі
- •6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.
- •1.Становлення риторики в контексті суспільної практики.
- •3.Інвенція, диспозиція та элокуція як частини риторики.
- •5.Категоріальні якості риторичного мовлення: правильність, естетичність, доречність та зрозумілість (ясність).
- •6. Теорія аргументації: аргументи до логосу, етосу, патосу.
- •7. Задум переконливої промови: предмет і тема, теза та проблема, мета промови.
- •8. Стратегії переконання.
- •10. Диспозиція як теорія риторичної композиції усних і письмових текстів. Диспозиція
- •1. Система складових значення комунікації.
- •2. Історичний дискурс тлумачення поняття комунікації (Дж. Локк – Хайдеггер, р. Якобсон – ю. Лотман).
- •3. Синхронічна та діахронічна типологія різновидів соціальних комунікацій.
- •4. Місце журналістики у цій осі координат.
- •5. Освіта як різновид соціальної комунікації.
- •6. Європейські концепції освіти.
- •7. Комунікативний феномен класичного університету.
- •8. Соціокомунікативна місія релігії.
- •9. Комунікативні можливості мистецтва.
- •10.Реклама як загадковий феномен сфери масмедіа (за н. Луманом).
- •11.Журналістика як комунікативне явище епохи модерну.
- •12.Сучасні виміри теорії медійної грамотності.
- •13.Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.
- •14.Текст як головна одиниця комунікативної структури.
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •17. Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •18. Система масової комунікації 19 і 20 ст.
- •19. Розвиток макрекерської жур.
- •20. Таблоїд як різновид масової преси
- •21. Найбільші світові медіа корпорації.
- •22. Розвиток жур періодики у 20 ст.
- •23. Журнал «Тайм»
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •1. Понятие про пражурналистику и журналистику
- •2. Письменные кмк античности и Возрождения
- •3. Устные кмк античности и Возрождения
- •4. Первые журн. И газеты Евр. И сша
- •5. Особенности зарожд. Жур-ки в Англии и сша
- •6. «Ареопагитика» Дж. Мильтона и ее роль
- •8. Журн. Деят-сть Дефо и Свифта
18. Система масової комунікації 19 і 20 ст.
19 ст. – закінчення епохи персонального журналізму. Видавництво – справа рук не 1 людини. Розділяються функції видавця та редактора.
Змінюється сист збору інф: раніше чутки, тепер послуги власних кор.
Використ нових каналів передачі інф – кораблі, конні естафети, пізніше телеграф.
Розповсюдження набули щоденні газети «Філадельфійська вечірня пошта».
Збільшується кількість шпальт (4-8).
Збільшується тираж, зменш собівартість.
Розширюється аудиторія – зявляються масові газ (США: «НЙ Сан» Бенджамін Дей, «НЙ Херальд» Джеймс Гордон Бенет, АНГЛ: «Тіт-бітс» Дж. Ньюнес, «Дейлі Мейн» брати Хармсуорти, «Дейлі Мірор», «Дейлі Експрес» Артур Пірсон).
Сер 19 ст – епоха нової жур – спеціалізація на сенсаціях, скандалах, чутках, висвітлення забороненої тематики.
Виникають профсоюзи, при яких утвор газ. Існували на членські взноси. Пресою починає цікавитися роб клас (робітничі рухи. лозунги). Результат – збільш тираж.
Поступово зникає цензура. Причини: 1. Відміна податку на знання в Анл, збільш технік можливостей для друку та розповсюдж вид.
У 20 ст. жур виводить на мас аудиторію. Причини: 1. Індустріалізація (більше машин, зростає платоспроможність населення, зменш роб день – більше вільного часу). 2. Обов’язкова початкова освіта, ліквідація безграмотності. 3. Велика кількість комерційної реклами (раніше 20%, тепер 80). Преса почала розглядати рекламу як гол джерело доходу.
У результаті цього видання стають високоприбутковими. Дж. Пуліцер – 20 млн дол., Едвард Скріпс – 50 млн (купував дрібні газети, формував сист газ).
Жур перетворюється у бізнес. Газ мали не лише штат кореспонд, але й типографії, інші підприємства.
20 ст. – доба досягнень у сфері поліграфії – високопродуктивні друк машини, лінотипи – машини, що набирають цілими сл., рядками. Наслідок – збільш обсяг видань, тираж, собівартість, газ дешевшають.
Більше ілюстрацій. З’являється жанр подієвого фото.
Преса ділиться на масову та якісну. Масові видання: сенсаційність, поверхневий виклад подій, викривлення фактів, висвітлення особистого життя, акцент на розвагах. Гол риса – апеляція до почуттів та емоцій замість розуму.
Якісна преса стала продовженням елітарних видань (Таймс, НЙ Таймс, Файненшел Таймс).
Формуються видання таблоїдного типу (невеликого формату): «Лондон Даили Мирор», «Даили Мирор», «Илюстретед Даили Мирор». Дайджести (вибираються найцікавіші матеріали з інш видань, переказуються, стискаються + доповнення): «Рідерс дайджест». Розвиток жур періодики: жур «Тайм», «Шпігель».
З’являються жур розслідування. Макрекерський рух (Генрі Ллойд «Стандарт Ойл», Ида Тарбелл «Ст ОИл»).
Обєднання ЗМІ у медіа корпорації: «Ньюс корпорейшн» Р. Мердок, «Ассошиєйтед Ньюсперз» лорд Ротемір.
Поступово відкриваються курси і спеціальності в університетах.
З’являються перші кодекси професійної етики журналістів. 1918р Франція, 1923 р. США .
Ще в перші десятиліття 20 ст. створені перші журналістські профсоюзи у ряді європейських країн.
Видання спеціалізуються.
19. Розвиток макрекерської жур.
Пов’язана з економічними змінами у США, а пізніше і у Європі. Монопольні підприємства – корупція, хабарництво. Це хвилювало населення, дрібні підприємства.
Макрекери – розгрібачі сміття. Жур і публіцисти, які хотіли превернути увагу аудиторії до різних злочинів, корупції у всіх сферах суспільного життя.
Поклав початок ще Джеймс Франклін у 18 ст. Газ «Новоанглійські куранти», стаття про вакцинацію населення проти віспи. Вважав, що населення спеціально заражають.
Макрекери у США: Джекоб Рііс «НЙ Сан» вивчав життя у хрущобах. Книги «Як живе інша половина», «Битва з хрущобами». Класичні книги для становлення руху макрекерів.
Генрі Демарест Ллойд стаття про те, що «Стандарт ОИл» використ незаконні методи для просування. Жур «Щомісячний атлантик». Книга «Багатство проти добробуту» про Дж. Рокфеллера.
Іда Тарбелл – серія сенсаційних репортажів, в яких розвітчуються методи збагачення тестів. «Стандарт Оіл». Їй допомагав директор компанії Генрі Роджерс. Спілкувалися кілька років. Дізналася, що комп впливала на політику, фінансувала виборчі кампанії. 1904 р. – стаття про те. Як СтОіл убирала дрібні компанії з ринку (підкуп, убивства). 1911 – верховний суд США наказав розділити комп.
Макрекерів відрізняла соц. критика сусп.-політ життя країни, у той час як для жур попередніх років – дискредитація політ опонентів.
Найбільш цікавлячи тема для макрекерів – робота трестів (компанії, що утворювалися шляхом обєднання друбних фірм. Нелегальні методи).
Жур: «Арена», «Форум», «Космополітен», «Америк жур», «Жур Маклюра».
Особливості: 1. Клопітка робота над фактичним матеріалом. 2. Дотримання етичних норм. 3. Відмова від принципу жовтого журналізму.
У 10-ті рр. рух приходить до упадку. Причини: 1. Тиск великого бізнесу. 2. Зменшення чит інтересу. 3. Зміна кон’юнктури видавничого ринку (висвітлення війни).
Видання або закривалися, або міняли орієнтацію, або об’єднувалися.
Після 1 св війни макрекерська жур існувала лише на ст. лівих та радикальних жур.
2-ге народження – сер 20 ст.