- •2.Структура журналістського тексту
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •3.Задум, тема, концепція, ідея твору
- •4.Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5.Процес написання журналістського твору
- •6.Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7.Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •1.Жанрова система фотожурналістики
- •1. Інформаційно-публіцистичні жанри
- •2.Основні етапи підготовки фоторепортажу
- •3.Основні закони побудови фотокомпозиції
- •4.Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •5.Способи використання світла при фотозйомці
- •1.Специфічні зображально-виражальні засоби
- •2.Основні функції радіомовлення
- •3.Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •4.Специфіка інформаційних радіожанрів
- •5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці, відомі українські радіожурналісти.
- •5.Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіо журналісти
- •1.Місце тб у сист змі
- •2. Роль та сусп. Функ тб
- •3.Жанри тб-жур-ки та жанри екрану
- •4.Програмування тб мовл
- •5.Істор етапи розвитку вітчизн тб
- •8. Телеметрія
- •10.Жур професії та амплуа на тб
- •1.Інтернет-журналістика в контексті конвергенції змі
- •2.Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •3.Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1.Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки.
- •2.Проблеми національного інформаційного простору та інформаційна політика держави.
- •3.Громадське телебачення: яким йому бути?
- •4.Проблеми інтерактивного процесу в сучасних засобах масової комунікації Контент, етика та інші показники в форумах та коментарях.
- •5.Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації.
- •6.Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?
- •1.Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії.
- •2.Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності.
- •3.Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження.
- •4.Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів
- •5.Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі.
- •6.Міфологічна складова рекламної та pr-діяльності.
- •1. Пр-як форма соц. Комунікації:осн ф-ції та різновиди.
- •2.Етика пр і соц відповідальність
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Прес-конференція: журналіст і пр виміри.
- •1. Базові ел журналіст менеджменту
- •2.Кількісні та якісні методи вивч ауд. Змі. Фокус-група як метод.
- •3. Основні положення меді-маркетингу.
- •4.Особливості використання принципів креативного Менедж.
- •5. Сегментація аудиторії мі.
- •6. . Теорія потреб Маслоу, її сучасне трактування. М.- амер.Спеціаліст, психолог.
- •9."Буковинська" дискусія: учасники, проблематика, наслідки.
- •4. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в тех наборі
- •6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.
- •1.Становлення риторики в контексті суспільної практики.
- •3.Інвенція, диспозиція та элокуція як частини риторики.
- •5.Категоріальні якості риторичного мовлення: правильність, естетичність, доречність та зрозумілість (ясність).
- •6. Теорія аргументації: аргументи до логосу, етосу, патосу.
- •7. Задум переконливої промови: предмет і тема, теза та проблема, мета промови.
- •8. Стратегії переконання.
- •10. Диспозиція як теорія риторичної композиції усних і письмових текстів. Диспозиція
- •1. Система складових значення комунікації.
- •2. Історичний дискурс тлумачення поняття комунікації (Дж. Локк – Хайдеггер, р. Якобсон – ю. Лотман).
- •3. Синхронічна та діахронічна типологія різновидів соціальних комунікацій.
- •4. Місце журналістики у цій осі координат.
- •5. Освіта як різновид соціальної комунікації.
- •6. Європейські концепції освіти.
- •7. Комунікативний феномен класичного університету.
- •8. Соціокомунікативна місія релігії.
- •9. Комунікативні можливості мистецтва.
- •10.Реклама як загадковий феномен сфери масмедіа (за н. Луманом).
- •11.Журналістика як комунікативне явище епохи модерну.
- •12.Сучасні виміри теорії медійної грамотності.
- •13.Еволюційна концепція розвитку соціальних комунікацій.
- •14.Текст як головна одиниця комунікативної структури.
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •17. Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •18. Система масової комунікації 19 і 20 ст.
- •19. Розвиток макрекерської жур.
- •20. Таблоїд як різновид масової преси
- •21. Найбільші світові медіа корпорації.
- •22. Розвиток жур періодики у 20 ст.
- •23. Журнал «Тайм»
- •8. Журналістська діяльність д. Аддісона і р. Стіля.
- •9. Бостон як осередок перших американських періодичних видань.
- •10. Роль б. Франкліна в розвитку американської журналістики.
- •11. Основні засади концепції «нового журналізму».
- •12. Видавнича діяльність діяльність д. Пулітцера.
- •13. Видавнича діяльність у. Херста.
- •14. Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі сша).
- •15 .Формування нової системи масової комунікації у хх столітті.
- •16. Система масової комунікації XVII і XX ст.: порівняльна характеристика.
- •1. Понятие про пражурналистику и журналистику
- •2. Письменные кмк античности и Возрождения
- •3. Устные кмк античности и Возрождения
- •4. Первые журн. И газеты Евр. И сша
- •5. Особенности зарожд. Жур-ки в Англии и сша
- •6. «Ареопагитика» Дж. Мильтона и ее роль
- •8. Журн. Деят-сть Дефо и Свифта
4.Програмування тб мовл
Прог-я – важл компон успіш медіаменедж, вміння привабити ауд завдяки розваж та пізнавал контенту. Прог-я – тривалий процес, який відобр зміни в смаках і уподоб ауд, зміни в тех-гіях.
Прог директор/менедж – менед середньої ланки, який відповід за програмув на теле та радіо станціях, звітує перед гендирек. Викон такі завдан: складан бюджету, придбання програм (кослульт з ін. менедж, придбання в мережі чи інш продашн-компані), склад розкладу, оцінюв, міжособист навички.
На ТБ існ 2 поняття: мережні станції (мають угоду з мережею) та незалеж.
Прог дир отрим кілька видів прог за доп прем’єрної синдикації (прог, які пропон-ся місц телестанціям), позамереж синдикації (серія прог, яка вже попередньо була в розкладі мережі; до розповсюдж готові 100-150 епізодів), тимчас мереж (проги, в яких зацік штат чи регіон, склад зі станцій, які об’єд для одержан прог – баскет ігри), місц прог (відображ специф станції).
Стратегії мережних прог: 1. Lead-in (на початку працм-тайм), 2. «підвішування» (hammocking) – слабка программа між двома успішними. 3. «підпирання» tent-poling (сильна програма між двома слабкими чи новими).
Сегментація часу поза працм-тацм на ТБ: ранков (7-9), ден (10-16), пізн вечір (23.30 – 01.), ніч (01-07), ран та ден у вихідні.
5.Істор етапи розвитку вітчизн тб
Д Максвелл вивів теорію електромаг коливань, але підтвердити її зміг лише Г. Герц. Автори винаходу кіно – французи Луи та Огюст Люмери, 1895. Але ще до того, як були зроблені ці винаходи, учені різних країн намагалися втілити в життя ідею ТБ (Бахметьєв запроп розкласти зобр на окремі складові, передати, а потім зібрати, Ніпков - розкласти зобр з доп диску, що крутиться і має ряд дірочок, розміщених по спіралі, Столєтов дослідив можливість деяких металів під дією світла випускати електрони і створив фотоелемент. Розінг запроп використ для перетворення сигналів у картинки катодну трубку).
1)Експеримент. телемовл-я 30-40-і
1 жов 31 р. почалися регул звук передачі у середньохвил діапазоні. 1ші телевізори були зібрані радіолюбителями. Пізніше поч передачі в Ленінгр та Одесі. Але, щоб чути звук був необхідний другий приймач, тому надписи робилися як у німому кіно. 1 квіт 32 р. був показаний 1ший звук фільм. Регулярне телемовл поч літом 38 р, дитяче з 39.
2)50-ті: зародження проф тележур-та
З 1948 р почала працюв пересувна телестанція. Спочатку показували лише спектаклі та концерти. 1ша позастудійна передача – репортаж про фут матч на стадіоні Динамо. Також у 51 р вийшов указ про те, що фільми через 10 днів після прем’єри мають бути показаними на ТБ, театр прем’єри – через місяць. У 52-53 р. стало зрозуміло, що дикторський текст-коментар повинен не дублювати зобр, а допов, що для телеекрану необхідне живе мовл. В 54 р. на ТБ прийшли працювати ЖТи. З 56 ТБ у Ленінг стало щоден.Першим імпровізованим телерепорт стала зустріч у Москві президента республіки В’єтнам ХО Ши Міна. Поступово жанр телерепортажу все більш специф. Спочатку останні новини на ТБ дубл останні новини радіо, 57 р. до теленовин почали вкл 2-3 сюжети, а потім взагалі відмов від диктор читання. Воно повернулося лише через деякий час. Відвойовує свої позиції інтерв’ю. У 58 р. створена кафедра радіо- і телемовл у Моск ун-ті.
3)60: становлення телепубл
намагаючись розверн жит ситуац під час передачі, тележур-ти йшли по неправил шляху інсценув. 1ший телефільм з’яв, коли поряд з кінокартинами Мосфільм почав знімати фільми по оригін сценаріям для ТБ. Новини усе частіше вкл місц випуски. З’яв прог «Время». 8 лист 61р. вийшов 1 випуск КВК.
4)70года в истории телевидения: тотальная видеозапись
з кін 60-х передачі «Голубой огонек» и КВК почали виходити у записі. З’яв жанр пробл телефільму, проблем телереп, але їх відразу ж заборонили. Олімп ігри у Москві - прямий ефір, телеканали отримали нове устаткування. Жорстка цензура, але ЖТи «Время» демонстр картини з-за кордону, хоча і з викривленими комент, але глядачі бачили гарні вулиці і повні вітрини магазинів.
5)Период «перестройки и гласности» в истории телевидения
відміна цензури. На противагу сухій офіційній програмі «Время» з’явилися нічні випуски ТСН, у якій працюв молоді талан репортери – вел кільк викривальних матер. Телемости між СРСР і США, Англією. «Общественное мнение» і «Добрый вечер, Москва» - кожен бажаючий на вулиці міг підійти до мікрофону і вислов свої думки. Теледебати, що трансл у прям еф (Сахарова). Намагання заборонити невигідні передачі.
6)Телевидение 90-х годов и современный период