Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Третья версия ответов на гос.docx
Скачиваний:
68
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
289.77 Кб
Скачать

4. Місце журналістики у цій осі координат.

Импровизация)))

5. Освіта як різновид соціальної комунікації.

Осмислення феномену освіти у ХХ ст. пов’язано передусім із двома іменами німецьких філософів Макса Шелера і Ганса Гадамера

М. Шелер – один із засновників Аксіології, Культурсоціології, Соціології знання, Філософської антропології. «Матеріалістична етика цінностей» (1916), «Криза цінностей» (1919), «Про вічне в людині» (1921), «Форми знання і суспільство» (1926).

Концепція Шелера:

Шелер прийняв ідею Аристотеля про «сходи істот» – ієрархія істот та визначив і обгрунтував «серединне місце» людини між твариною і Богом, його причетність і до того, і до того.

––– Бог

Людина ––– людина –– духовність

––– тварина

Людина – це «межа», «кордон».

Власне людське – це духовність – вищий рівень розвитку і саморегуляції зрілої особистості, на якому основними мотиваційно-смисловими регуляторами її життєдіяльності стають вищі людські цінності, що знаходяться між собою в ієрархічних взаємовідносинах.

Головним стрижнем освіти Шелер вважав філософію. Саме освіта, що базується на філософській основі, дозволяє людині підключитися до системи суспільного знання. Шелер створив концепцію «самоцінної освіти», яка є не навчальною підготовкою до чогось (професії, спеціальності), а способом створення «благообразно сформованої людини». Мета освіти – „благообразно сформована людина”

Осмислення освіти у другій половині ХХ ст. пов’язане з ім’ям Ганса Гадамера – найвідоміший представник філософської герменевтики. „Діалектична етика Платона”, „Гете і філософія”, „Діалектика Гегеля”, „Хайдегерівський шлях”.

За Гадамером, фундаментом будь-якої освіти повинна бути історія.

Дієво-історична свідомість формується через призму таких освітніх напрямів, як Філософія, Мистецтво, Власне історія, Гра.

Узагальнюючий труд Гадамера – „Істина і метод”

Освіта – основа, яка дозволяє людині увійти у комунікативний простір культури. Освіта допомагає людині осягнути світ як певний текст, осягнути його значення, наповнити знаки цього тексту особистісним змістом.

Висновок:

Освіта – процес і результат знайдення людиною свого образу у культурному просторі, це процес і результат набуття людиною свого образу у культурному просторі.

Освіта (з точки зору соціальної комунікації)

  1. це така взаємодія людей у суспільстві, яка забезпечує входження індивіда у культурний простір суспільства;

  2. це трансляція культури від покоління до покоління, завдяки якій відбувається творчий саморозвиток індивіда.

6. Європейські концепції освіти.

В Європі сьогодні існує не менш ніж 10 різних моделей вищої освіти. Вони дуже різні по формам власності та управління, строку навчання, складу дисциплін, які вивчаються студентами одного і того же фаху.

Так, в Австрії термін навчання складає від 3 до 5 років. Вісі виші навчальні заклади є державними; навчання безкоштовне. 

В Великої Британії система вищої освіти створена університетами 3-х типів. К 1-му відносяться Оксфордський, Кембріджський і Даремський, які мають систему коледжів-інтернатів, кожний з яких в свою чергу є автономною корпорацією с правами самоуправління. 2-й тип складають установи Лондонського університету. Це федерація 62 інститутів, "шкіл", коледжів, вищих політехнічних училищ з правами автономності. 3-ій тип створено так званими новими, або провінційними, університетами, які не мають в своїх структурах внутрішніх федеративних елементів. Термін навчання – 3 роки, на медичних факультетах – 4 роки. Управління всіх університетів автономне, вони підвладні тільки парламенту.  В Іспанії існують дві паралельних системи навчання – державна та приватна, яка находиться в веденні католицької церкви. Державні школи іменуються інститутами, приватні – колегіумами. Випускники католицьких колегіумів приймаються до університетів без іспитів.

Ключові позиції Болонського процесу (з 1997 р.):

1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й – до одержання першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)), зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних аґентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших реґіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.