§ 4. Оформлення ділового листа.

У діловому листуванні існує ряд загальноприйнятих правил оформлення ділового листа:

1. Службові листи пишуть на чистому бланку або аркуші паперу лише з його лицьової сторони.

2. У міжнародній практиці писати довгі листи не прийнято, але якщо лист більше однієї сторінки, то в кінці аркуша треба поставити “далі буде” (“continued over”).

3. Кожна сторінка, крім першої, нумерується арабськими цифрами.

4. Службові листи друкуються на машинці, комп’ютері, передаються факсом. Ширина поля з лівого боку – не менше 2 см. Текст друкується через 1,5 чи 2 інтервали. Абзац із крайнього рядка – 5 інтервалів, а звертання до адресата пишеться без абзацу.

5. Вихідна інформація офіційного характеру не повинна містити будь-яких позначок, ініціалів машиністки, номерів телефонів тощо. Позначки припустимі тільки на 2-у чи 3-у примірнику листа, які залишаються.

6. У тексті не допускаються виправлення, підчищення.

7. Конверти мають бути відповідного розміру й кольору. Траурні конверти (із чорною прокладинкою всередині) прийнято використовувати за призначенням.

8. Резолюції на усіх видах вхідної кореспонденції робляться олівцем або на окремих аркушах паперу та приколюються.

9. Лист складається текстом усередину. Найважливіші ділові листи бажано не перегинати, а надсилати у великих цупких конвертах. Менш офіційні можна складати, бажано не більше ніж удвічі.

10. Підписуються тільки офіційні привітання. Вітальні листівки надсилаються без офіційних підписів.

11. На телеграфний запит відповідь необхідно дати протягом 3-х днів, на лист – протягом 1- днів. Якщо запит вимагає детального розгляду, то протягом 3-х днів слід повідомити, що лист прийнято до відома, і дати остаточну відповідь протягом 30 днів.

§ 5. Етикет листування із закордонними діловими партнерами..

Ділові листи пишуть на бланках фірми (організації), де вже є реквізити фірми-відправника (закладу). Чим офіційніший лист, тим офіційнішим має бути стиль листа.

На конверті пишуть спочатку “КОМУ”, а далі “КУДИ”. Адреса отримувача пишеться двічі: на конверті справа внизу й у листі зліва вгорі.

Якщо конверт із прозорим віконцем, то адресу пишуть один раз – у лівому верхньому куті листа. При цьому лист треба скласти як належить.

Прізвище адресата пишуть з ініціалами: спочатку ініціали, а далі прізвище. Ввічливість вимагає, щоб перед ініціалами були скорочення на зразок “П.” (“Пану”, “Пані”) або “Панам”.

Адресат може мати титул або звання: граф, доктор, магістр тощо.

У такому випадку замість «Пану» можна зазначити титул (звання) зокрема: Доктору Д. Сміту, Професору А. Шульцу й т. ін. У всіх західноєвропейських країнах (і в США) в усному й письмовому звертанні опускати титули й звання вважається неввічливим. Однак писати й говорити «Пан + титул (звання) + прізвище» — прийнято лише в Німеччині.

Слова «Пан» і «Пані» завжди скорочуються. Вони ніколи не вживаються самостійно, без прізвища. А звання й титули (типу генерал, полковник, професор, президент) бажано писати повністю, особливо на конверті листа.

В Англії часто вживається ввічливе звертання «Есквайр» (скорочено «Еск.»— «Еsquire Esq»), яке ніколи не вживається із словом «Пан»: Джону Сміту, Еск.

У Франції, як і в Англії, дворянський титул адресата завжди зазначається в адресі, однак його не прийнято згадувати в тексті листа.

У США правила листування наслідують англійську практику, од­нак англійська форма «Есквайр» не вживається. У США та Англії заміжні дами пишуть ім'я й прізвище свого чоловіка. А в адресі листів незаміжнім дамам завжди треба зазначати її ім'я.

При написанні адреси використовують також скорочення, що позначають посаду чи звання адресата:

Рh. В. — бакалавр філософії

Рh. М. — магістр філософії

Рh. О. — доктор філософії

В. L. — бакалавр права (LL. В.)

LL. М. — магістр права

LL. D. — доктор права

В. S. — бакалавр природничих наук (В. Sc.)

М. S. — магістр природничих наук (М. Sс.)

Sc. D. — доктор природничих наук

А. В. — бакалавр гуманітарних наук

L. Н. D. — доктор гуманітарних наук

М. В. А. — магістр економіки управління

Мgг. — менеджер

аsst. — асистент

аtlу — адвокат, повірений у справах

Епg. — інженер

С. Е. — інженер-будівельник

Е. М. — гірничий інженер

М. Е. — інженер-механік

G. М. — генеральний директор

Diг. — директор

Ргеs. — президент

Dг. — доктор

Ргоf. — професор

V. Р. — віце-президент

V. С. — заступник голови

Еsq. — есквайр

Якщо посада вашого кореспондента не очевидна зі скорочення, поставленого перед прізвищем, то її треба вказати. Це робиться для того, щоб лист не був сприйнятий, як особистий, і в разі відсутності адресата його міг відкрити заступник. Якщо ви хочете надіслати лист особисто кореспонденту, то після прізвища слід поставити «особисто» («Privat» — Англія, «Реrsonal» — США, «Сопfidential» — Англія, США).

Після цього треба написати назву фірми, де працює адресат, по­тім зазначити її поштову адресу: номер будинку, назву вулиці (саме у такому порядку!). Завершують адресу назва міста, штату (графства, кантона й т. ін.), поштовий індекс і країна:

П. К. Лапмігікоскі,

Генеральному

директорові,

«ТАМПЕЛЛА ПАУЕР

НК.»

109, Лапінті

ТАМПЕРЕ, 33101,

ФІНЛЯНДІЯ

У разі пересилання в конверті невеликих брошур, буклетів пишуть «Друкована продукція» («Ву Ьоок Post») або «Рrіпted Маtter».