63. Кримінологічна характеристика злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків

Під незаконним обігом наркотичних засобів розуміють протиправні дії щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Наркотичні засоби - це речовини природного (рослинного) чи синтетичного походження, що специфічно (стимуляційно, збудливо, гнітюче, галюційногенно) впливають на організм людини та становлять небезпеку для здоров'я населення в разі зловживання ними.

Наркотичними визнаються тільки засоби (речовини) одурманюючої дії, які внесені Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України до Списку наркотичних засобів. Споживання наркотиків достатньо швидко призводить до незворотної фізичної, психічної та моральної деградації людини як результат психофізіологічної залежності від них.

Найбільша суспільна небезпека поширення наркотичних засобів полягає в тому, що особи, які споживають їх, здатні до вчинення тяжких й особливо тяжких злочинів. Так, протягом 2004 р. наркоманами чи особами, що перебували в стані наркотичного сп'яніння, вчинено 15 932 злочини, серед яких: крадіжок - 3015, грабежів - 261, розбоїв - 82, вбивств - 45.

Загальний показник реєстрації злочинш, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, у 2004 р. становив 65 740 злочинів, серед яких було розслідувано 64 504 злочини.

Структура злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків, у 2004 р.:

- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України) - 17 768 злочинів, з них збут - 16 754;

- викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України) - 404 злочини;

- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України) - 36 084 злочини;

- схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315 КК України) - 815 злочинів, із них неповнолітніх - 255;

- організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317 КК України) - 2708

злочинів, із них для виробництва та виготовлення - 1077.

Рівень злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотиків, у 2004 р. становив 9,5 злочинів на 10 000 населення.

У 2004 р. в Україні органи внутрішніх справ провели 5693 оперативні закупівлі, 243 контрольні поставки. Протягом 2004 р. було вилучено наркотиків:

- опію - 117 кг;

- гашишу - 2,5 кг;

- марихуани - 7358 кг;

- героїну - 1,7 кг;

- кокаїну - 5,28 кг;

- амфітаміну "Екстазі" - 40 103 дози;

- ЛСД-156 доз;

Загалом - 26 539 кг.

Причини й умови вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків

Географічне положення України в центрі євразійського континенту створює, в поєднанні з прозорістю її кордонів, стимул до ввезення наркотиків з держав-членів СНД та інших сусідніх держав - районів традиційного вирощування й обробки наркотичних рослин.

Необхідно зважати на значний інтерес міжнародного наркобізнесу до українського ринку наркотиків, зокрема, синтетичних, і до контрабанди наркотиків через Україну до інших країн. Якщо на початку 1990-х рр. із загальної кількості наркотиків, які постачалися з інших країн, вилучалося 15-20 %, то тепер -понад 50 %.

Контрабандним шляхом із Польщі, Прибалтики, Румунії до України ввозять амфітаміни, "Екстазі", ЛСД. Через Болгарію, Румунію, Молдову - ефедрін, наркотичні ліки. Транзитом через Україну до Західної Європи переправляють: кокаїн - з Латинської Америки, героїн - із Центральної та Південно-Західної Азії, гашиш - із Західної Африки й Центральної та Південно-Західної Азії.

Географічне розташування України зумовлює наявність на її території значних масивів дикорослих наркотиковмістких рослин.

Утрата соціальних сподівань й орієнтацій значної групи населення, у тому числі неповнолітніх і молоді, пов'язана з невизначеністю перспектив навчання, працевлаштування, різким майновим розшаруванням у суспільстві, невідповідністю створюваної політиками та засобами масової інформації картини з реальністю, - усе це також формує готовність до пошуку самоізоляції від життєвих труднощів у вживанні одурманюючих речовин. Небезпека підсилюється через характерне для молоді групове проведення вільного часу й наслідування лідерів.

У гонитві за сенсаціями чи в прагненні до завоювання рекламного ринку, багато засобів масової інформації пропагують споживання наркотиків як аксесуар сучасного стереотипу поведінки, як необхідний засіб зняття стресу чи мобілізації творчих або фізичних сил.

Поширення в засобах масової інформації повідомлень про регулярне вживання наркотиків зірками естради та спорту-кумирами неповнолітніх і молодих людей - є однією з причин, що спонукає останніх до вживання наркотиків.

Коли говорять про послаблення соціального контролю, пов'язаного з протидією поширенню наркотиків, мають на увазі:

- контроль за середовищем наркоманів (один наркоман здатний за відсутності протидії втягнути у споживання наркотиків 10-15 чоловік);

- режимний контроль в установах, які виконують покарання;

- виявлення безпритульних і повій, неповнолітніх жебраків тощо й вживання заходів для їхньої соціальної адаптації;

- заходи протидії поширенню наркотиків у Збройних Силах України;

- педагогічний і медичний контроль за учнями тощо.

Населення, особливо неповнолітні, непоінформоване про небезпеку наркотиків і схильність звикати до них. Для цього потрібно, залежно від виду наркотику, від одного до десяти прийомів. Тим часом ні в засобах масової інформації, ні в освітніх установах антинаркотичну пропаганду не налагоджено. Зусилля деяких благодійних організацій ситуацію змінити не можуть.

Відчутна й криміногенна роль наркомафії, тобто наявність мафіозного кримінологічного поля, що оперує наркомафією.

Недостатньо ефективна діяльність медичних установ з профілактики наркотизму та лікування наркоманії, незабезпеченість їх як у матеріальному, так і в кадровому плані.

Слід визнати й прорахунки в роботі правоохоронних органів у боротьбі з національною та зарубіжною наркомафією, низький рівень їхнього забезпечення.

Недосконалість національного законодавства, що регулює обіг і вживання наркотиків, а також відсутність ефективного законодавства про боротьбу з організованою злочинністю також сприяють поширенню наркозлочинів.

Профілактика незаконного обігу наркотиків

Сьогодні проблема боротьби з наркоманією розглядається як справа державної важливості. У системі Міністерства охорони здоров'я України створено Комітет по контролю за обігом наркотиків. Аналогічні підрозділи створено в усіх областях, містах і районах. Кабінет Міністрів України прийняв Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 рр..

Найважливіші компоненти профілактики наркотизму такі:

- організаційні;

- економічні;

- медичні;

- культурно-виховні;

- правові заходи.

Щодо заходів організаційних, то це створення й діяльність:

- Комітету по контролю за обігом наркотиків;

- єдиного міжвідомчого банку даних про осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, який інтегрується в міжнародну систему, створення єдиного реєстру хворих на наркоманію в країні;

- Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів у системі Міністерства внутрішніх справ України, котре матиме підрозділи в усіх територіальних і транспортних апаратах органів внутрішніх справ;

- спецпідрозділів по боротьбі з міжнародною контрабандою наркотиків Служби безпеки України;

- спеціалізованих закритих лікувальних закладів (для неповнолітніх віком 16-18 років - спеціалізованих лікувально-виховних закладів) для примусового лікування осіб, хворих на наркоманію;

- центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх віком від 11 років для їх лікування від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.

Щодо економічних заходів профілактики, насамперед, йдеться про розробку нових зразків сільськогосподарської техніки для збирання наркотичних культур з метою зменшення втрат врожаю, термінів збиральних робіт і частки ручної праці. Плідно триває робота з виведення сортів конопель без канабіноїдних сполучень і сортів снодійного маку з низьким вмістом алкалоїдів.

Серед медичних заходів потрібно передусім відзначити розробку методів реабілітації та ресоціалізації хворих на наркоманію, навчання молоді тверезому способу життя з метою ранньої профілактики наркоманії.

Стосовно культурно-виховних заходів варто ввести до програм вищих і середніх навчальних закладів курси й теми про шкідливість уживання наркотичних засобів.

До правових заходів боротьби з наркоманією слід віднести закони, прийняті в лютому 1995 р.. Ці закони стали серйозним кроком уперед в регулюванні проблем, пов'язаних з наркотиками, наркоманією та наркобізнесом; вони пристосовані до вимог міжнародних стандартів і водночас відповідають реальній ситуації в нашій країні.

До основних заходів, пов'язаних з протидією поширенню наркотичних засобів, належать:

- робота з виведення сортів конопель без канабіноїдних сполук і сортів снотворного маку з низьким умістом алкалоїдів;

- контроль за середовищем наркоманів (один наркоман за відсутності протидії здатний втягнути у споживання наркотиків 10-15 осіб);

- режимний контроль в установах виконання покарань;

- виявлення безпритульних і повій, неповнолітніх жебраків тощо, а також заходи їх профілактичної соціальної адаптації;

- заходи протидії поширенню наркотиків у Збройних Силах України;

- розробка методів реабілітації та ресоціалізації хворих на наркоманію;

- навчання молоді здоровому способу життя з метою ранньої профілактики наркоманії;

- включення до програм вищих і середніх навчальних закладів курсів і тем про шкідливість наркотичних засобів;

- педагогічний та медичний контроль за учнями тощо.

Спеціальні профілактичні заходи пов'язані:

- з проведенням так званої "контрольованої поставки", коли правоохоронні органи, маючи відомості про надходження наркотичних засобів із-за кордону чи з іншого регіону країни з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу, контролюють їх увезення в Україну, вивезення з України або транзит через її територію наркотичних засобів для затримання злочинців у найбільш слушний момент;

- здійсненням "оперативної закупки" з метою одержання доказів злочинної діяльності та безпосередньої інформації стосовно осіб, які збувають наркотики;

- оглядом працівниками міліції та службою безпеки транспортних засобів, вантажів й особистих речей громадян за наявності достатніх підстав вважати, що ці особи перевозять наркотичні засоби.

Результативними в боротьбі з наркобізнесом є цільові оперативно-профілактичні операції, котрі щорічно проводяться в країні у кілька етапів і мають кодові назви "Мак" та "Допінг". Вони здійснюються на підставі типових планів з метою виявлення та перекриття джерел та каналів надходження наркотиків у нелегальний обіг, запобігання фактам злочинної діяльності наркоділків, виявлення й усунення обставин, які сприяють незаконному обігові наркотичних засобів. За підсумками цих операцій до відповідних інстанцій вносяться подання, де вказуються чинники, що зумовлюють наявність фактів наркобізнесу, та пропонуються заходи щодо їх подолання.