40. Протидія організованій злочинності

Запобігання організованій злочинності передбачає:

- концептуальну та понятійну характеристику цієї злочинності й боротьби з нею в сучасний період;

- достатню правову базу;

- спеціалізацію кадрів, які ведуть боротьбу з цією злочинністю, та їх підготовку;

- достатнє ресурсне забезпечення;

- сучасну інформаційну базу;

- комплексне програмування;

- знання реального стану й тенденцій організованої злочинності, обґрунтовані прогнозні оцінки;

- усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми.

- ліквідацію пільг та інших умов, які сприяють корупції та вседозволеності суб'єктів, які перебувають при владі;

- перехід до розподілу державних замовлень через відкритий конкурс із публікацією його умов або вимог;

- перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

- регіональні оперативно-профілактичні й цільові операції щодо виявлення та припинення "злодійських" сходок, діяльності "злодіїв у законі", лідерів й активних учасників етнічних злочинних угруповань;

- перевірку дотримання законності в діяльності підприємств і служб безпеки приватних структур;

- перевірку дотримання банками порядку кредитування недержавних структур;

- підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочинністю;

- вибіркові перевірки підприємств щодо видобутку та переробки нафти, газу, кольорових і рідкоземельних металів, які відвантажують продукцію за кордон;

- розробку заходів, що перешкоджають кримінальній діяльності організованих злочинних груп та корумпованих посадових осіб у цих галузях;

- засоби, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні;

- проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю.

41. Поняття злочинності професійної і організованої фактично не мають нормативного визначення, існують різні погляди на сутність цих видів злочинності.

Зауважимо, що професійну злочинність не можна ототожнювати з рецидивною. Звичайно, вони мають багато спільних ознак, проте слід зважати на таке:

- професійним злочинцем може бути й не рецидивіст (тобто особа, що не має правових ознак попередніх судимостей, про які йшлося при розгляді рецидивної злочинності). Професійний злочинець може не мати судимості (особливо часто це спостерігається серед кишенькових злодіїв, шахраїв, карточних шулерів, злочинців у сфері економіки);

- і навпаки, злісний рецидивіст може не бути професіоналом, що часто й спостерігається на практиці (особливо це стосується ситуативних рецидивістів, які вчиняють злочини “широкого профілю” і, звичайно, не може взагалі йтися про злочинний професіоналізм рецидивістів-хуліганів, ґвалтівників, тобто осіб, які вчиняють некорисливі злочини).

Професійна злочинність - сукупність злочинів та осіб, які їх учиняють, що характеризуються ознаками кримінального професіоналізму

Ознаки кримінального професіоналізму:

- тривала злочинна діяльність (злочинний промисел);

- стійкий вид злочинної діяльності (спеціалізація);

- необхідність певних знань, навичок, умінь (кваліфікація);

- звичний характер злочинної діяльності;

- злочини - основне джерело прибутку;

- наявність жаргону і традицій (субкультура);

- включення в кримінальне середовище, прийняття її субкультури;

- застосування новітніх досягнень науки і техніки.

Сучасна професійна злочинність характеризується чітко вираженою корисливою спрямованістю. Спеціалізація «шліфується» систематичним учиненням однорідних злочинів, спрямованих на задоволення тих чи інших потреб особи, що формує у неї певну звичку, яка переходить потім у норму поведінки з чіткою установкою на обрану діяльність. Про стійкість обраного виду діяльності може, зокрема, свідчити рівень спеціального рецидиву, а в ньому -спеціалізація кримінального середовища.

Злочинець може десь працювати, і одночасно скоювати злочини у вигляді промислу. Але при поєднанні різного роду занять одному з них, як правило, віддається перевага. Серед викрадачів приватного майна, наприклад, на момент арешту не працював кожний третій, причому 11,6% з них ніколи ніде не працювали.

Профессиональная уборка офисов киев химчистка.

Особливо велика питома вага тривалий час не працюючих серед кишенькових злодіїв (59,6%), ігорних шахраїв (70%), осіб, які вчиняють крадіжки з проникненням у житло (47%).

Злочинцям доводиться засвоювати систему умовних сигналів («маяків»), які подаються жестами, рухом голови, мімікою. Тому без тренування і спеціального навчання не може бути кишенькового злодія. Встановлено, що на оволодіння потрібними навичками він витрачає до півроку.

Сучасне кримінальне середовище має досить чітку ієрархію. Воно ділиться на «злодіїв у законі», «авторитетів», «ділків», «принижених» тощо. При цьому кожна така категорія має ще і свій поділ.

У професійних злочинців існує спеціальний жаргон, а також система прізвиськ і татуювання. Жаргон деяких категорій злочинців налічує майже 10 тисяч слів і виразів. Його можна поділити на три основні групи: 1) загальнозлочинний жаргон - ним користуються як звичайні злочинці, так і професійні; 2) «тюремний» жаргон -характерний для місць позбавлення волі; 3) спеціальний жаргон -властивий тільки професійним злочинцям.

Дослідження показали, що більшість професійних злочинців мають прізвиська, які сприяють маскуванню справжніх імен. Татуювання теж досить поширене серед кримінальних елементів. Навіть серед осіб, вперше засуджених, питома вага татуйованих сягає 60%.

Детермінантами, які обумовлюють існування професійної злочинності, зокрема, є:

1) суперечності у сфері потреб людей І можливостей їх задоволення;

2) зубожіння переважної більшості населення і високий рівень безробіття;

3) недооцінка суспільної небезпеки професійної злочинності і, як наслідок, відставання форм і методів профілактичної роботи правоохоронних органів у цьому напрямку.

Правові заходи попередження професійної злочинності:

-удосконалити інститут сукупності злочинів з метою індивідуалізації покарання;

-закріпити в законі кваліфікуючу ознаку - скоєння злочинів у вигляді промислу;

-передбачити такий вид обтяжуючих обставин, як спеціалізація особи на скоєнні певних злочинів;

-удосконалити інститут співучасті у злочині;

-удосконалити норми кримінально-виконавчого законодавства з питань утримання професійних злочинців.