
- •Питання з всесвітньої історії до державної атестації для студентів 4 року навчання спец. 014 середня освіта (історія)
- •6.Стародавні держави на території малої азії.
- •8.Ассирійська держава: віхи історії від утворення до падіння.
- •10.Китай у період династії хань.
- •11.Особливості мікенської цивілізації.
- •12.Період „темних віків” в історії стародавньої греції.
- •13.Велика грецька колонізація: причини та наслідки. Грецькі держави на теренах північного причорномор’я.
- •Причини:
- •Наслідки:
- •Грецькі колонії на території північног причорноморя
- •14.Греко-перські війни.
- •16. Царський період історії давнього риму.
- •17. Рим та карфаген: причини та наслідки протистояння.
- •18. Повстання рабів у римський республіці у іі - і століттях до н.Е.
- •19. Соціально-демократичний рух кінця іі століття до н.Е. Брати гракхи.
- •20.Союзницька війна 91 - 88 років. Диктатура сулли.
- •21.Рим часів принципату августа.
- •22.Золотий вік римської імперії. Правління антонинів.
- •24.Причини кризи та падіння західної римської імперії.
- •25.Велике переселення народів та створення варварських королівств.
- •26.Основні етапи розвитку візантійської імперії.
- •28. Зародження держави ямато та основні етапи ранньої історії японії.
- •29.Арабські завоювання та створення халіфату.
- •30.Китай за часи імперії тан. Особливості китайського династичного циклу.
- •31. Франкська держава часів меровінгів.
- •32.Створення та розпад імперії карла великого.
- •33. Історія англосаксонських королівств у VIII- X ст.
- •34.Розкол християнської церкви на східну та західну.
- •35.Генезис міст у середньовічній європі.
- •36.Конкіста та реконкіста в іспанії.
- •37.Причини та наслідки хрестових походів.
- •38.Альбігойські війни: їх причини та етапи.
- •39.Монголи за часи великих завоювань.
- •40.Піднесення та розквіт османської імперії.
- •41.Створення та розвиток першого болгарського царства.
- •42.«Велика хартія вільностей» та виникнення станової монархії в англії.
- •46.Японія за часи сьогунатів.
- •47.Основні риси та етапи розвитку культури епохи відродження.
- •48.Великі географічні відкриття та їх наслідки.
- •67.Франція в період реставрації та липнева революція 1830 р.
- •68.Основні етапи об’єднання італії.
- •69.Франко-прусська війна та об'єднання німеччини.
- •70.Громадянська війна в сша та її історичні наслідки.
- •71.Перша світова війна: причини та періодизація.
- •72.Економічні та політичні підсумки першої світової війни для країн європи та америки.
- •73.М.Ганді та оформлення ідеології “ненасильницької непокори”.
- •74.Сіньхайська революція.
- •75.Економічна криза 1929 -30 років у європі та америці.
- •76.Виникнення фашизму – економічні і політичні причини.
- •77.Виникнення фашистської диктатури в німеччині.
- •1.3 Періодизація другої світової війни
- •1) Генеральна Асамблея
- •2) Рада Безпеки
- •3) Міжнародний суд
74.Сіньхайська революція.
У 1905 р. Сунь Ятсен створив товариство Тунменхой (Об’єднаний союз, або Союзна ліга Китаю), метою якого було повалення в Китаї правлячої Маньчжурської династії та проголошення буржуазно-демократичної республіки. Вплив Об’єднаного союзу швидко зростав. У 1907 р. Об’єднаний союз здійснив декілька спроб підняти повстання проти Маньчжурської династії, але невдало. Зрештою, через загрозу революції, імператриця Ци Сі погодилася на проведення деяких реформ: скасування рабства; ліквідацію станових відмінностей; ліквідацію привілеїв дворян; скасування тортур; заборону куріння опіуму; реформу освіти та інші. Але опір традиційного суспільства був занадто сильним. Після загадкової смерті імператриці Ци Сі реформи припинилися.
У жовіні-листопаді 1911 р. розпочалося повстання. Цей рік китайською називався «сіньхай», тому й революція отримала назву сіньхайської.До повсталих солдат долучилися студенти, робітники, і невдовзі революція охопила всі провінції Південного та Центрального Китаю. На півночі країни, менш розвиненій у промисловому відношенні, влада залишилася в руках цінського уряду. Маньчжурська влада в пошуках порятунку звернулася до генерала Юань Шикая, який мав реформаторські погляди, із проханням очолити збройні сили. Той погодився й незабаром став головою імператорської ради та прем’єр-міністром, повновладним диктатором Північного Китаю. Однак повстання поширювалось. 2 грудня революційні війська увійшли до Нанкіна. Маньчжурська імперія почала розпадатися. Дізнавшись про початок революції, Сунь Ятсен повернувся з еміграції та прибув до Шанхая. Це ще більше надихнуло революціонерів. 29 грудня 1912 р. конференція делегатів революційних провінцій, які зібралися в Нанкіні, проголосила утворення Китайської республіки. Сунь Ятсен був обраний її тимчасовим президентом і 1 січня 1912 р. прийняв присягу. У лютому 1912 р. монархія була повалена. Подальший перебіг політичних подій змусив Сунь Ятсена, який боявся розколу країни, відмовитись від посади президента на користь Юань Шикая. Однак згодом, переконавшись у прагненні генерала встановити режим особистої влади, Сунь Ятсен перейшов до опозиції. Завдяки його зусиллям у серпні 1912 р. товариство Тунменхой об’єдналося з іншими республіканськими організаціями й отримало назву Гоміньдан (Національна партія), який відіграв велику роль у подальшій історії Китаю. У країні поновилися повстання. Сім південних провінцій, де Гоміньдан мав сильні позиції, заявили про відокремлення від Пекіна (у березні 1912 р. столицю Китаю було перенесено з Нанкіна до Пекіна). Почалася громадянська війна між Півднем, який підтримував Сунь Ятсена та його демократичні ідеї, і Північчю, яка залишалася під контролем режиму Юань Шикая. У листопаді 1913 р. Юань Шикай оголосив Гоміньдан поза законом. Війська Півдня було розбито, Гоміньдан пішов у підпілля, а Сунь Ятсен знову емігрував. У 1916 р. Юань Шикай помер, але це не припинило політичного протистояння. Боротьба між мілітаристським урядом на півночі Китаю та революційним угрупованням Сунь Ятсена на півдні тривала.