70.Громадянська війна в сша та її історичні наслідки.

Підставою для Громадянської війни стало обрання в листопаді 1860 р. президентом США лідера Республіканської партії А. Лінкольна. Він проголосив головними напрямами своєї майбутньої політики боротьбу за збереження єдності США і за непоширення рабства в інших регіонах країни. Перемога А. Лінкольна на президентських виборах означала втрату рабовласниками влади і стала сигналом до відокремлення південних штатів від північних. Першою розірвала свій союз з іншими штатами Південна Кароліна. До 1 лютого 1861 р. її приклад підхопили Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана й Техас. Штати, що відокремилися, на з’їзді своїх представників проголосили «Конфедерацію штатів Америки», її президентом став багатий плантатор Д. Девіс. Президент А. Лінкольн заявив про невизнання Конфедерації. 12 квітня 1861 р. війська Конфедерації бомбардували зайнятий федеральними військами форт Самтер у Південній Кароліні й згодом захопили його. Ця подія стала початком Громадянської війни між Північчю та Півднем. Незабаром до Конфедерації приєдналися ще чотири штати: Теннессі, Арканзас, Північна Кароліна й Віргінія. Місто Ричмонд, столиця Віргінії, стало столицею Конфедерації. Перевага сил у війні, яка розпочалася, була на боці Півночі, що давала 75 % промислової продукції країни. Але північні штати не були готові у військовому відношенні. Війська Півночі на першому етапі війни — у 1861—1862 рр. — зазнавали невдач. Лише талановитим генералам північних штатів В. Гранту і Б. Батлеру вдалося досягти деяких успіхів. Але їхні досягнення були зведені нанівець поразкою армії Півночі під командуванням Мак-Клеллана на головному фронті у Віргінії. Улітку 1862 р. війська Півночі, що наступали на столицю Конфедерації місто Ричмонд, були розбиті. Ціною величезних зусиль і великих втрат наступ бунтівників вдалося припинити. 22 вересня 1862 р. А. Лінкольн видав прокламацію про звільнення з 1 січня 1863 р. всіх рабів, які належали плантаторам-бунтівникам. Це рішення про ліквідацію рабства мало величезне значення. До армії Півночі добровільно вступили майже 400 тис. афроамериканців, які отримали право з 1 січня 1863 р. служити там. У південному тилу почалися повстання рабів.Уряд А. Лінкольна запровадив нові податки на великих власників й ухвалив закон про конфіскацію майна бунтівників. Успішно відбулася «чистка» армії та висунення з її рядів здібних офіцерів. У листопаді 1864 р. А. Лінкольна обрано президентом США на другий термін. На початку липня 1863 р. армія Конфедерації зазнала жорстокої поразки під Геттісбергом (Пенсильванія). Військова ініціатива, моральна та психологічна переваги були вже на боці Півночі. 19 листопада 1863 р. президент А. Лінкольн виголосив із приводу відкриття великого солдатського кладовища відоме «Геттісбергське звернення».Восени 1864 р. війська Півночі під командуванням генерала В. Гранта розгорнули широкий наступ на столицю Конфедерації — місто Ричмонд. Розбиті війська Конфедерації відступили на південь. Улітку 1864 р. генерал мешканців півночі В. Шерман розпочав свій відомий «марш до моря». Його 100-тисячна армія пройшла по тилах конфедератів на півдні, 2 вересня взяла Атланту — центр військової промисловості Півдня й наприкінці року вийшла на берег Атлантичного океану.Війська Конфедерації були деморалізовані. У 1865 р. Конгрес США затвердив 13-ту поправку до Конституції, що забороняла рабство на всій території США. 3 квітня 1865 р. війська Півночі захопили Ричмонд, а 9 квітня капітулювали основні сили бунтівників у Віргінії. Кількома тижнями потому залишки військ Півдня припинили боротьбу.Проте 14 квітня 1865 р. сталася трагічна подія. Під час святкування перемоги Півночі в Громадянській війні у Вашингтоні, у ложі театру Форда, президент А. Лінкольн був смертельно поранений прихильником плантаторів актором Дж. Бутом. Цієї ж ночі президент помер від ран.Громадянська війна 1861—1865 рр. стала найкровопролитнішою війною на території США за всю їхню історію. Перемога Півночі забезпечила територіальну єдність країни, скасування рабства, демократичне вирішення земельного питання на заході країни, перемогу фермерського шляху розвитку сільського господарства на більшій частині території США, створення єдиного національного ринку й розширення демократичних прав громадян.