69.Франко-прусська війна та об'єднання німеччини.

Після смерті короля Данії Пруссія й Австрія висунули претензії на німецькі герцогства Шлезвіг і Гольштейн, які перебували в її складі. У 1864 р. після нетривалої війни з Данією Пруссія отримала Шлезвіг, а Австрія — Гольштейн. Наступного удару О. фон Бісмарк завдав Австрії. 8 червня 1866 р. прусська армія захопила Гольштейн, а 3 липня 1866р. відбулася вирішальна битва австро-прусської війни в селі Садова поблизу Праги. 220-тисячна прусська армія, озброєна швидкострільними рушницями, ущент розгромила 215-тисячну австрійську армію. Шлях на Відень було відкрито. 23 серпня 1866 р. за посередництва Наполеона III Пруссія та Австрія уклали у Відні мирний договір.За Віденським миром Пруссія перетворювалася на найбільшу німецьку державу із суцільною територією від Рейна до Німана. Створювався Північнонімецький союз, до якого увійшли 17 німецьких держав, а через деякий час — ще чотири держави. Очолював союз прусський король. Уряд формував канцлер, призначений прусським королем за згодою рейхстагу. Першим канцлером став О. фон Бісмарк. Для Австрії результатом війни 1866 р. стала її поразка в тривалій боротьбі за панування в Німеччині. Перемога Пруссії мала важливе значення для Європи. У її центрі виникла національна німецька держава — Північнонімецький союз. Наприкінці 60-х рр. XIX ст. відносини Пруссії з Францією загострилися. Обидві сторони готувалися до війни й бажали її початку. 19 липня 1870 р. Франція оголосила війну Пруссії. Пруссія була набагато краще підготовленою до війни. У Пруссії швидко мобілізували півмільйонну армію, що була вдвічі більшою за французьку. 2 вересня 1870 р. прусські війська змусили капітулювати седанське угруповання французької армії, де перебував імператор Наполеон III. Битва біля містечка Седан стала вирішальною в ході франко-прусської війни. У полон здалися понад 80 тис. французьких солдатів й офіцерів на чолі із самим імператором. Прусським військам була відкрита дорога на Париж, а захоплення в полон Наполеона III стало закінченням монархії у Франції. 4 вересня, на вулиці Парижу вийшли тисячі городян, вимагаючи позбавлення влади імператора й захисту вітчизни. Під впливом народного руху депутати парламенту змушені були проголосити Францію республікою. Восени 1870 р. французький уряд зібрав значні сили для продовження війни з Пруссією, проте прусські війська діяли успішно й зайняли значну частину території Франції. 19 вересня 1870 р. прусські війська розпочали облогу Парижа. Зима, що настала, принесла жителям столиці Франції муки голоду й холоду. Вважаючи, що війна програна, і побоюючись нової революції, французький уряд 28 січня 1871 р. підписав перемир’я з Німеччиною (18 січня 1871 р. була проголошена Німецька імперія) на умовах капітуляції Парижа. 250-тисячний гарнізон здався в полон, місто було зобов’язане виплатити 200-мільйонну контрибуцію. Услід за паризьким гарнізоном склала зброю й решта французьких військ. 18 січня 1871 р. у Дзеркальному залі Версальського палацу було проголошено створення Німецької імперії.