Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
6
Добавлен:
08.06.2021
Размер:
584.19 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни “Стратегія підприємства"

для студентів 4 курсу денної форми навчання

спеціальності “Економіка підприємства”

Одеса ОНЕУ 2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни “Стратегія підприємства"

для студентів 4 курсу денної форми навчання

спеціальності “Економіка підприємства”

Затверджено

на засіданні кафедри ЕП.

.

Протокол № 11 від 08.05.2017р.

Одеса ОНЕУ 2017

Конспект лекцій з дисципліни “Стратегія підприємства” для студентів 4 курсу денної форми навчання спеціальності “Економіка підприємства” /Уклад. Т.М. Гамма, В.О. Літвінова. - Одеса: ОНЕУ, ротапринт, 2017р.- 86с.)

Укладачі: Т.М. Гамма, канд. екон. наук, доцент

В.О. Літвінова, канд. екон. наук, доцент

Рецензенти: Н.В. Доброва, канд. екон.наук, доцент

(зовнішній рецензент)

О.Г. Янковий, док. екон. наук, професор

І.М. Танасюк, канд. екон. наук, доцент

ВСТУП

Жодне підприємство не зможе досягти успіху в конкурентній боротьбі, якщо не відстежуватиме далекосяжні тенденції розвитку ринку та не вироблятиме на цій основі бачення свого майбутнього, не моделюватиме способів його досягнення, тобто не матиме ефективної стратегії своєї діяльності. Теоретичні засади стратегії підприємств – суб’єктів ринкових відносин формувалися у процесі пошуку ефективних методів забезпечення їх динамічної рівноваги із конкурентним середовищем, що потребувало вивчення не лише актуальних на певний час можливостей і загроз, а й тих, що можуть заявити про себе у близькій чи віддаленій перспективі.

Предметом вивчення дисципліни «Стратегія підприємства» є теоретичні та практичні аспекти стратегічної діяльності підприємств на конкурентному ринку.

Структура та зміст дисципліни «Стратегія підприємства» відповідає вимогам професійно-кваліфікаційної характеристики спеціаліста та магістра з напряму підготовки «Економіка підприємства».

В конспекті лекцій викладені основи теорії формування економічної стратегії підприємства, яке функціонує в конкурентному середовищі. Основні засади і підходи подані переважно на основі розробок зарубіжних вчених і практики американських та європейських корпорацій з огляду на те, що досвід України у цій сфері невеликий. Логіка побудови конспекту лекцій відповідає загальному алгоритму вибору і впровадження економічної стратегії для різних об’єктів управління, зокрема корпоративної стратегії та бізнес-стратегії.

Тема 1. Стратегія підприємства: сутність, концепція, еволюція

  1. Суть, особливості і роль стратегії в сучасних умовах.

  2. Концепції стратегії підприємства.

  3. Еволюція стратегій підприємства.

  4. Стратегічний набір і стратегічний розрив.

1. Суть і роль стратегії в сучасних умовах

Найважливіша проблема будь-якого українського підприємства, що працює в ринкових умовах, - це проблема його виживання і забезпечення безперервного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає в створенні і реалізації конкурентних переваг, які значною мірою можуть бути досягнуті на основі грамотної розробленої і ефективної стратегії розвитку підприємства. Стратегія є об'єктивною основою для обґрунтування таких напрямів діяльності підприємства, як розподіл обмежених ресурсів, вибір ринків для функціонування і ведення конкурентної боротьби.

На даний момент ділове середовище діяльності підприємств характеризується підвищенням складності і невизначеності. Добре розроблена стратегія є основою підвищення конкурентоспроможності підприємства, сильній конкурентній позиції і формування такої організації, яка за допомогою удосконалення структури управління і підвищення організаційної культури могла б успішно працювати в жорстких ринкових умовах.

Слово «стратегія» давно завоювало популярність, і сучасні менеджери оперують їм досить вільно. У упродовж двох останніх десятиліть тема стратегії широко розробляється в наукових дослідженнях.

Визначень терміну «стратегія» безліч, що пов'язане з його конкретним застосуванням. Термін «стратегія» застосовується в самих різних випадках і сферах діяльності людини – військовій справі, спорті, політиці, бізнесі, і має різноманітні значення, не дивлячись на те, що традиційно було цілком однозначне тлумачення.

Слово стратегія походить від двох грецьких слів: stratos – армія і ago – вести. У стародавніх|древніх| Афінах стратегами називали командуючих армією і флотом, які обиралися на народному зібранні строком на один рік. Військово-дипломатичні стратегії існували ще до нашої ери. Одне із завдань|задач| стародавніх|древніх| істориків і поетів полягало в зборі, |збиранні| узагальненні та в перетворенні успішних і провальних стратегій «життя і смерті» в мудре керівництво на майбутнє. Історія світових воєн свідчить, що гарантією перемоги є|з'являється,являється| не тільки|не лише| сила й чисельність воїнів, але й наявність, так званих, технічних переваг над супротивниками|противниками|: кращої оснащеності, забезпеченості запасами|припасами|, грамотного керівництва і т.д. Л. Харт, французький історик, що вивчав чинники|фактори|, які забезпечили успіх минулих військовий|воєнний| дій, дійшов висновку|виведення|, що суттю|сутністю,єством| військової|воєнної| стратегії є|з'являється,являється| «створення|створіння| ситуації з|із| перевагами порівняно з супротивником|противником|, яка у будь-якому випадку|в будь-якому разі| приведе до безперечної перемоги в битві, якщо не примусить|заставить| супротивника|противника| здатися без боротьби». Для забезпечення переваги, супротивники|противники|, які мають однаковий доступ до інформації щодо|відносно| результатів минулих битв, намагаються|пробують| імітувати успіх і уникати помилок, ввести|запровадити| в оману супротивника|противника| і уникати бути обдуреним. Але|та| стратегічні маневри, розроблені з урахуванням|з врахуванням| минулого досвіду|досліду|, можуть не спрацювати в майбутньому. Тому повинен постійно здійснюватися пошук нових ідей і практичних альтернатив. Саме в такому трактуванні термін «стратегія» на початку 50-х років ХХ століття|віку| почали|розпочали,зачали| використовувати в економічних науках.

У світлі суспільного|громадського| розвитку й ускладнення конфліктів багато військових|воєнних| і державних діячів почали|розпочали,зачали| вивчати, приводити|призводити,наводити| в систему і перевіряти на практиці основні стратегічні поняття. Це призвело до формування основних принципів класичного підходу визначення стратегії. Сучасні інститути, як правило, лише адаптують|пристосував| і модифікують їх відповідно до конкретних умов і завдань|задач|.

Суть|сутність,єство| стратегії – військової|воєнної|, дипломатичної, економічної, спортивної або політичної – полягає в тому, щоб збудувати позицію, достатньо|досить| сильну і потенційно гнучку для того, щоб організація досягла намічених цілей всупереч усім непередбаченим втручанням зовнішніх сил.

Вперше|уперше| термін «стратегія» відносно управління будь-яким комерційним підприємством був застосований в 1962 році А. Чандлером – молодшим у науковій праці «Стратегія і структура», у якій він визначив економічну стратегію, як метод встановлення довгострокових цілей організації, програми її дій і пріоритетних напрямів|направлень| з розміщення ресурсів, необхідних для досягнення цієї мети. Довгострокові цілі розробляються і не підлягають перегляду до зміни зовнішніх або внутрішніх умов середовища|середи| функціонування організації. З одного боку, таке розуміння “стратегії” ґрунтується на традиційному підході до її визначення, як особливого методу розподілу ресурсів між поточними і майбутніми видами діяльності. А. Чандлер підкреслює що “стратегічна альтернатива повинна будуватися за допомогою порівняння можливостей|спроможностей| і ресурсів корпорації з урахуванням|з врахуванням| прийнятого рівня ризику”. З іншого боку, в цьому визначенні головний акцент ставиться саме на досягнення довгострокової мети.

І. Ансофф у науковій праці «Корпоративна стратегія» – наступній|слідуючий| за часом виходу фундаментальній праці у сфері стратегічного мислення, пропонує як методологічний інструмент системний аналіз, що дозволяє організації визначити, якою буде її стратегія і які важливі|поважні| кроки необхідно зробити, щоб запровадити її в життя. Вчений трактує стратегію як набір правил для прийняття рішень, якими користується фірма в своїй діяльності .

  1. П равила щодо оцінки результатів діяльності фірми в теперішній час та на перспективу;

  2. Правила, за якими здійснюються стосунки фірми та зовнішнього середовища;

  3. Правила, за якими здійснюються відношення та процедури всередині фірми;

  4. Правила стосовно здійснення поточної діяльності фірми.

По М. Мескону стратегія є детальним всебічним комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

У. Кинг и Д. Кліланд стоять близько до цієї точки зору і визначають стратегію як загальний напрям дій, якого має намір дотримуватися керівництво компанії для досягнення поставлених цілей.

Узагальнюючи і аналізуючи дослідження в цій області як зарубіжних, так і вітчизняних учених можна запропонувати наступне бачення поняття стратегія.

Існують два протилежні погляди на розуміння стратегії.

Перше розуміння стратегії базується на наступному процесі. Достатньо точно визначається бажаний кінцевий стан, який повинен бути досягнутий через тривалий проміжок часу. Далі складається генеральний план дій, що визначає пріоритети стратегічних завдань, ресурси і послідовність кроків по досягненню стратегічних цілей. При такому розумінні стратегія – детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її довгострокових цілей.

Друге розуміння стратегії засноване на тому, що стратегія – це не функція часу, а функція напряму, оскільки стратегія визначає напрям у бік кінцевого стану, залишаючи свободу вибору з урахуванням ситуації, що змінюється.

Проте, якщо говорити про стратегію розвитку підприємства, необхідно розмежувати поняття зростання і розвиток. Зростання може відбуватися з розвитком або при його відсутності. Обмеження зростання не обмежує розвиток. В більшості випадків зростання означає збільшення розмірів або числа об'єктів. До зростання підприємства відноситься як збільшення його розмірів, так і розширення діяльності по наступних показниках: оборот, об'єм продажів, чистий прибуток, частка на ринку, кількість працівників, підрозділів і ін. Розвиток тісніше пов'язаний з найбільш глибокими, істотними і якісними перетвореннями, які визначаються вищим науково-технічним рівнем виробництва, використанням новітніх технологій, сучасних систем планування, організації і управління виробничою діяльністю. Воно більшою мірою відноситься до зростання потенціалу підприємства, ніж до того, чим воно вже володіє, якого економічного стану або рівня досягло до даного періоду свого існування. Таким чином, стратегія покликана забезпечити необхідне економічне зростання і бажаний рівень розвитку підприємству на майбутній довгостроковий період.

Отже, стратегія – модель ухвалення рішень підприємства по досягненню поставлених цілей і довгострокових конкурентних переваг.

Характерні особливості стратегії:

  1. Процес вироблення стратегії не завершується яким або негайною дією. Зазвичай він закінчується встановленням загальних напрямів, просування по яких забезпечить зростання і зміцнення позицій підприємства.

  2. Сформульована стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів методом пошуку. Роль стратегії в пошуку полягає в тому, щоб зосередити увагу на певних ділянках або можливостях, а також відкинути решту всіх можливостей як несумісні із стратегією.

  3. В умовах складного економічного, соціального і політичного середовища, несподіваних змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства стратегія повинна бути розроблена на основі теоретичних досліджень і аналізу значного об'єму фактичних даних.

  4. В ході формування стратегії не можна передбачати всі можливості, які відкриються при складанні проекту конкретних заходів. Тому доводиться користуватися сильно узагальненою, неповною і неточною інформацією про різні альтернативи.

  5. Вибрана стратегія підприємства не може і не повинна бути незмінною. Отримана інформація на основі використання принципу зворотного зв'язку повинна служити базою для модифікації стратегії.

  6. Необхідність в прийнятій стратегії відпадає, як тільки реальний хід подій виведе підприємство на бажаний розвиток.

Чого не може дати стратегія:

  • миттєвого результату;

  • 100-вого прогнозування майбутнього, яке б забезпечило ухвалення виключно правильних рішень;

  • визначення стандартного переліку дій і етапів розробки стратегії для всіх без виключення суб'єктів господарської діяльності;

Вироблення стратегії направлене перш за все на адаптацію організації до змін зовнішніх умов.

Класична структурна схема формування стратегії є послідовністю кроків: вироблення місії і цілей організації; оцінка і аналіз зовнішнього середовища; аналіз внутрішнього середовища; аналіз і вибір стратегічних альтернатив; реалізація і оцінка стратегії.

Стратегія підприємства повинна відповідати наступним принципам:

1) Обґрунтованість. Кожне положення стратегії повинне бути підтверджене науковими дослідженнями. Обґрунтованість забезпечує реалістичність стратегії;

2) Прозорість. Стратегія повинна бути чітко і зрозуміло викладена, повинна містити чіткий механізм доведення її положень, логіки і цільових орієнтирів до виконавців;

3) Легітимність. Найбільшою загрозою для будь-якої програми є можливі негативні наслідки її реалізації. Тому в процесі розробки стратегії слід орієнтуватися на сили, зацікавлені в її реалізації, і прагнути до легітимності - розуміння і ухвалення її існуючими інституціями.

4) Адекватність. Істотною загрозою для стратегії є некритичне її перенесення, перенесення в інші економічні реалії, навіть, якщо вона за певних умов забезпечила успішні результати.

5) Підконтрольність. Стратегічна програма повинна бути доступною не тільки для сприйняття, але і для її здійснення, містити чітко певні критерії її реалізації, досягнення конкретних результатів і можливість чіткої їх оцінки.

6) Логічність. Запропоновані стратегічні рішення повинні бути засновані на глибокому аналізі ситуації, обґрунтованих виводах. Вони повинні бути чотки мотивованими, системними, зрозумілими.

Соседние файлы в папке Стратегия предприятия (Танасюк, Орленко)