2.3. Центральна нервова система

Плодове яйце подразнює інтерорецептори матки, що призводить до фор­мування постійного джерела аферентної імпульсації. Рефлекторні реакції, що виникають у результаті складних взаємин організмів матері і плода, є важли­вою складовою періоду вагітності.

У І триместрі вагітності відзначається зниження збудливості кори великого мозку, що призводить до підвищення рефлекторної збудливості підкіркових центрів і спинного мозку.

У II триместрі збудливість кори і підкіркових центрів перебуває практично на одному рівні.

У III триместрі збудливість кори підвищується і залишається на цьому рівні до 38—39 тиж. вагітності. За 1—1,5 тиж. до пологів збудливість кори зно­ву знижується.

2.4. Ендокринна система та обмін речовин

Для виникнення і нормального перебігу вагітності потрібні умови, у забез­печенні яких надзвичайно важливу роль відіграють залози внутрішньої секреції.

Гіпофіз. Передня частка гіпофіза (аденогіпофіз) під час вагітності збіль­шується в 2—3 рази. У ній відбувається значна морфологічна перебудова: збільшується продукція гонадотропних гормонів — лютеїнізуючого й лютропіна, які сприяють розвитку жовтого тіла і разом з естрогенами та прогестероном впливають на зміни в грудних залозах. Підвищується утворення тіреотропного й адренокортикотропного гормонів, гормону росту (соматотропного).

У задній частці гіпофіза (нейрогіпофіз) накопичуються нейрогормони — окситоцин і вазопресин. Секреція гормонів гіпофіза відбувається під регулю­вальним впливом гіпоталамуса і кори головного мозку.

Яєчники. На самому початку вагітності в яєчнику розвивається нова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло, що виділяє гормон (прогестерон), який знижує збудливість і скоротливу здатність матки, що створює сприятливі умо­ви для імплантації й розвитку вагітності.

Жовте тіло активно функціонує і забезпечує розвиток вагітності в перші 10—12 тиж. Потім воно починає поступово регресувати, і до 16-го тижня вагіт­ності гормональну функцію практично повністю бере на себе фетоплацентарний комплекс.

У період всієї вагітності в яєчниках фолікули не дозрівають і овуляція не відбувається, проте продукція естрогенів триває. Естрогени нарівні з прогесте­роном стимулюють ріст матки і грудних залоз.

Плацента — особливий орган, що забезпечує зв'язок плода з організмом матері. У плаценті відбувається інтенсивний процес синтезу, секреції і пере­творення гормонів як стероїдної, так і білкової природи. Гормон білкової при­роди — ХГ— за своїми біологічними властивостями наближений до лютропіну — гормону передньої частки гіпофіза. Він сприяє збереженню функції жовтого тіла яєчника, впливає на розвиток надниркових залоз і гонад плода, на проце­си обміну стероїдів у плаценті. ХГ визначається на 3-й тиждень вагітності, у 5 тиж. його рівень становить 2500—5000 МО/л, у 7 тиж. підвищується до 80 000—100 000 МО/л, до 12—13-го тижня вміст ХГ знижується до 10 000— 20 000 МО/л і залишається на цьому рівні до завершення вагітності.

Для оцінювання перебігу вагітності визначають співвідношення максимальної продукції ХГ і терміну вагітності: ранній пік рівня ХГ (5—6 тиж.), зсув до 10—12-го тижня, а також відсутність піку рівня ХГ свідчать про порушення функції трофобласта, а отже, і функції жовтого тіла, що підтримується й стимулюється ХГ.

Плацентарний лактоген (ПЛ) — хоріонічний лактосоматотропний гормон, який також належить до гормонів білкової природи. Завдяки своїй антиінсуліновій дії ПЛ посилює процеси гліконеогенезу, знижуючи толерантність ор­ганізму до глюкози, підвищуючи ліполіз. ПЛ синтезується плацентою протя­гом усього періоду вагітності і починає визначатися вже на 6-й тиждень. Най­вищий рівень ПЛ у плазмі крові (8 мкг/моль) відзначається на 38—39-му тижні вагітності, зниження його концентрації спостерігається при несприят­ливому перебігу вагітності.

Плацента продукує також інші білково-пептидні гормони: меланоцитстимулювальний (МСГ), АКТГ, тиреотропний (ТТГ); окситоцин, вазопресин, а також біологічно активні речовини — релаксин, ацетилхолін.

В утворенні естрогенних гормонів у період вагітності беруть активну участь як тканини плаценти, так і плід. Основним естрогеном фетоплацентарного комплексу є естріол. Рівень його в крові при вагітності зростає в 5—10 разів, а екскреція із сечею — в сотні разів. Естрогени в такій великій кількості сти­мулюють ріст матки. Естріол, нейтралізуючи дію естрону й естрадіолу, знижує скоротливу здатність матки та стимулює її ріст.

Біосинтез прогестерону відбувається без участі плода. Він утворюється в синцитії плаценти. У надниркових залозах плода прогестерон перетворюється на кортизол. У печінці плода можливе перетворення прогестерону на естрадіол й естріол. Протягом усього періоду вагітності вміст прогестерону в крові пос­тупово збільшується з 10—30 нг/моль до 100—300 нг/моль. Плацента до кінця вагітності синтезує до 250 мг прогестерону на добу.

Щитоподібна залоза. У 35—40 % вагітних щитоподібна залоза збільшується. У першій половині вагітності спостерігається її гіперфункція, у другій поло­вині — гіпофункція. Вміст гормонів у плазмі істотно не змінюється.

Прищитоподібні залози. У період вагітності відзначається схильність до гі­пофункції прищитоподібних залоз, яка може спричинити порушення обміну кальцію, що проявляється спастичними явищами у вигляді судомних скоро­чень литкових м'язів.

Надниркові залози. З настанням вагітності відбувається гіперплазія кірко­вої речовини надниркових залоз. Посилюється утворення глюкокортикоїдів, що регулюють вуглеводний і білковий обмін. Збільшується утворення мінералокортикоїдів, що контролюють мінеральний обмін. У кірковій речовині над­ниркових залоз підвищується синтез кортизолу, естрогенів, прогестерону й андрогенів. Взаємодія кіркової і мозкової речовини надниркових залоз з АКТГ сприяє посиленню обмінних процесів в організмі вагітної. Під впливом функ­ціонування надниркових залоз підвищується вміст у крові холестерину й інших ліпідів, посилюється пігментація шкіри.

Основний обмін і споживання кисню на тлі вагітності зростають. Після 16-го тижня вагіт­ності основний обмін підвищується на 15—20 %, у другій половині вагітності і під час пологів основний обмін підвищується ще більше.

Білковий обмін під час вагітності знижується. З'являються специфічні біл­кові компоненти — білки зони вагітності, які синтезуються в плаценті, обо­лонках плодового яйця і в організмі плода (протеїн). У період вагітності нагро­маджується азот, необхідний як для матері, так і для плода. Починаючи з 17-го тижня вагітності, накопичення азоту становить 1,84 г на добу, а до кінця вагіт­ності — 4,0—5,0 г на добу. Кількість залишкового азоту в крові не збільшуєть­ся, а сечовина виділяється в меншій кількості, ніж у невагітних.

Вуглеводний обмін у період вагітності підвищується. Рівень глюкози в крові у вагітних залишається в межах фізіологічної норми, іноді відзначається гіпер­глікемія (під час пологів). Через плаценту вуглеводи надходять до плода у виг­ляді глюкози. У разі перевантаження організму вуглеводами у вагітних може спостерігатися глюкозурія.

Ліпідний обмін. Спостерігається нагромадження ліпідів у надниркових зало­зах, плаценті, грудних залозах, підшкірній жировій клітковині. Жирні кислоти, холестерин, фосфоліпіди та інші ліпіди витрачаються на формування тканин плода. Збільшується вміст загальних ліпідів у сироватці крові на 40 %. Концен­трація тригліцеридів зростає в три рази, холестерину — на 25 %. Рівень ліпідів у крові повертається до норми на 9—10-у добу післяпологового періоду.

Мінеральний і водний обмін. Для побудови кісткової та інших тканин плода потрібні мікроелементи та мінеральні солі, джерелом яких є переважно харчові речовини. Фосфор витрачається на побудову кісткової та нервової тканин пло­да. Солі кальцію беруть участь у формуванні кісткової системи плода. Заліза потребує не тільки організм вагітної у зв'язку з підвищенням кровотворення у кістковому мозку, а й організм плода для побудови плаценти. Залізо відкла­дається в м'язах матки і витрачається в період лактації. Відбувається затримка інших неорганічних речовин, які переходять до плода і забезпечують його нор­мальний ріст і розвиток (калій, натрій, магній, хлор, кобальт, мідь та ін.). На­громадження неорганічних речовин впливає на водний обмін. При вагітності відзначається схильність до затримки води в організмі. Збільшується обсяг циркулюючої крові (ОЦК) вагітної. У регуляції водного обміну важливу роль відіграють мінералокортикоїди. Під час вагітності різко зростає потреба у віта­мінах. Добова потреба у вітаміні С зростає в 2—3 рази у зв'язку з його участю в розвитку всіх елементів плодового яйця. Вітамін А бере участь у рості плода, В — у ферментативних процесах і становленні нервової системи, вітамін О необхідний для повноцінного розвитку кісткової тканини плода. Дефіцит віта­міну Е призводить до некротичних змін у плаценті і загибелі плода.