- •А.В.Чурілов, м.І.Клєцова, в.В. Свиридова, с.О.Джеломанова Фізіологічне акушерство
- •А.В.Чурілов, м.І.Клєцова, в.В. Свиридова, с.О.Джеломанова Фізіологічне акушерство
- •Розділ 1. Запліднення та розвиток плоду
- •1.1. Будова та функції репродуктивної системи
- •1.2. Запліднення
- •1.3. Ембріогенез
- •1.4. Періоди розвитку плоду
- •Тестові завдання
- •Розділ 2. Зміни в організмі вагітної за триместрами.
- •2.1. Серцево-судинна система
- •2.2. Органи кровотворення
- •2.3. Центральна нервова система
- •2.4. Ендокринна система та обмін речовин
- •2.5. Дихальна система
- •2.6. Травна та сечова системи
- •2.7. Опорно-руховий апарат і шкіра
- •2.8. Статеві органи
- •Розділ 3 амбулаторна акушерська допомога в країні
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •3.3. Організація амбулаторної акушерської допомоги в сільській місцевості
- •Графік візитів вагітної до лікаря
- •Розділ 4 жіночий таз. Тазове дно. Плід як об'єкт пологів. Біомеханізм пологів.
- •. Жіночий таз
- •4.2. Тазове дно
- •Мал. 1. Вимірювання діагональної кон'югати
- •4.3. Плід як об'єкт пологів
- •4.4. Біомеханізм пологів при потиличному передлежанні
- •Розділ 5 діагностика вагітності та методи дослідження в акушерстві
- •5.1. Методи дослідження в акушерстві
- •5.2. Визначення терміну вагітності та пологів
- •5.3.Методи оцінювання стану плода
- •Мал. 11. Діагностика уражень цнс плода. Мрт
- •Мал.12. Кардіотокограма
- •Розділ 6 причини початку пологів. Зганяльні сили. Клінічна картина, ведення і знеболення пологів. Партограма.
- •6.1. Причини початку пологів.
- •6.2. Зганяльні пологові сили
- •6.3. Клінічна картина, ведення і знеболення пологів.
- •6.4. Партограма
- •Розкриття шийки матки
- •7.1 Фізіологічний перебіг післяпологового періоду
- •7.2. Первинний огляд та туалет новонародженого Оцінка стану новонародженого та послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.
- •7.3. Тепловий ланцюжок
- •1) Тепла пологова кімната (операційна).
- •2) Негайне обсушування дитини.
- •3) Контакт “шкіра –до –шкіри”.
- •4) Грудне вигодовування.
- •5) Відкласти зважування та купання.
- •6) Правильно одягнути та загорнути дитину.
- •7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини.
- •8) Транспортування в теплих умовах.
- •9) Реанімація в теплих умовах.
- •10) Підвищення рівня підготовки та знань.
- •8.1. Зміни в молочній залозі
- •8.2 Склад грудного молока
- •8.3. Анатомо-фізіологічні основи лактації
- •Мал. 27. Правильне прикладання дитини до грудей
- •8.4. Переваги грудного вигодовування
- •8.5. Принципи грудного вигодовування
- •8.6. Харчування жінки під час вагітності та годування грудьми
- •8.7. Лактація і контрацепція
- •8.8. Медикаментозна терапія і лактація
- •Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у і триместрі вагітності
- •Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у іі триместрі вагітності
- •Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ііі триместрі вагітності
- •Показання до негайної госпіталізції
- •Дані про здоров’я жінки
- •Дані про здоров’я сімї
- •Алергічні прояви
- •Соціальний анамнез
- •Характер менструальної функції
- •Історія гінекологічних захворювань та процедур
- •Основний діагноз
- •2.Супутні захворювання
- •3. Перенесені в минулому хвороби ___________________________________________________________________
- •Додаток 6. Покази до направлення вагітної на медико-генетичне консультування
- •1. Направленню у денний стаціонар підлягають вагітні з наступними патологічними станами
- •Додаток 18. Преконцепційна підготовка вагітної до народження дитини
- •1. Харчування
- •2. Відпочинок та фізичне навантаження
- •3. Вітамінні та інші біологічно активні комплекси
- •4. Оздоровлення жінки:
- •5. Контроль овуляції та синхронізація процесів овуляції та запліднення
- •Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальностю «акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів
- •Література
4.2. Тазове дно
Розрізняють три поверхи фасцій і м'язів тазового дна. Зовнішній (нижній) поверх представлений такими м'язами, як:
цибулинно-печеристий (m. bиlboсаvеrnоsus) — парний м'яз, охоплює вхід у піхву і пролягає від клітора до сухожилкового центра промежини;
поверхневий поперечний м'яз промежини (m. transversus pеrіnеі suреrfiсіаlіs) — парний м'яз, пролягає від сідничого горба до сухожилкового центра промежини;
сідничо-печеристий м'яз (m. іsсhioсаvеrnоsus) — парний м'яз, пролягає від клітора до сідничого горба;
зовнішній м'яз — замикач відхідника (m. sphincter аnі ехtеrnus), оточує пряму кишку в ділянці відхідника.
Середній поверх розташований під першим шаром м'язів, займає всю передню частину виходу з таза, утворюючи сечостатевий трикутник (сечостатеву діафрагму). Основна його функція — підтримання піхви та промежини. Серед м'язів, що формують сечостатеву діафрагму, розрізняють:
глибокий поперечний м'яз промежини (m. transversus pеrіnеі profundus)— трикутна пластина зі щільної фіброзно-м'язової тканини, натягнута між лобковим симфізом і сідничими горбами;
сечостатевий м'яз-замикач (m. sphincter urogenitalis) оточує сечівник і нід у піхву.
Верхній поверх сформовано діафрагмою таза, найглибшим шаром м'язів, який утворює нижню межу порожнини малого таза.
Діафрагма таза складається з таких м'язів:
м'яз — підіймач відхідника (m. lеvаtоr аnі); волокна цього м'яза розташовані віялоподібно і сходяться до середини тазового дна, прикріплюючись до куприка і верхівки крижів;
куприковий м'яз (m. соссуgеus).
В акушерстві поняття "промежина" (реrіnеum) визначають як частину дна таза, яка включає проміжок між задньою спайкою соромітних губ і відхідником.
З акушерської точки зору, в малому тазі розрізняють чотири площини: площину входу, площину широкої частини, площину вузької частини, площину виходу. Кожна з них має свої розміри та межі.
Площина входу в малий таз обмежена спереду верхнім краєм симфізу, з боків — межовими лініями, ззаду — мисом, за формою нагадує нирку.
Розрізняють такі розміри площини входу в малий таз:
прямий — відстань від частини внутрішньої поверхні симфізу, що найбільше виступає, до миса, становить 11 см;
поперечний — відстань між межовими лініями, становить 13 см;
два косих розміри (лівий і правий) — становлять 12 см кожен.
Площина широкої частини малого таза обмежена спереду серединою симфізу, з боків — серединою кульшових западин, ззаду — 8 Має два однакових розміри — прямий і поперечний, які відповідно становлять 12,5 см.
Площина вузької частини малого таза обмежена спереду нижнім краєм симфізу, з боків — сідничими остями, ззаду — верхівкою крижів. Прямий розмір становить 11,5 см, поперечний — 10,5 см.
Площина виходу обмежена нижнім краєм симфізу, сідничими горбами та верхівкою куприка. Прямий розмір — 9—9,5 см, поперечний — 11 см.
Розрізняють такі кон'югати:
справжню (соnjugatа vеrа) — прямий розмір входу в малий таз (11 см);
анатомічну (соnjugatа аnаtоmіса) — відстань від середини верхнього краю симфізу до мису, становить 11,5 см;
діагональну (соnjugatа diagonalis) — відстань від нижнього краю симфізу до мису, становить 12,5—13 см (мал. 1).
Провідна лінія таза (тазова вісь) — це лінія, яка з'єднує середини прямих розмірів усіх площин малого таза (мал. 2).
Кут нахилу таза — це кут, утворений перетином площини входу в малий таз із горизонтальною лінією при вертикальному положенні тіла жінки, в нормі становить 55—60°.
Лобковий кут — це кут між гілками лобкових кісток, становить 90—100°.
Для оцінювання внутрішніх розмірів таза використовують зовнішні розміри, які вимірюють за допомогою тазоміра (три поперечних і один прямий мал. 3):
міжостьова відстань (distantia spinarum) — відстань між передньоверхні- ми остями клубових кісток (25—26 см);
міжгребенева відстань (distantia сrіstаrum) — відстань між найбільш виступними точками гребенів клубових кісток (27—28 см);