- •А.В.Чурілов, м.І.Клєцова, в.В. Свиридова, с.О.Джеломанова Фізіологічне акушерство
- •А.В.Чурілов, м.І.Клєцова, в.В. Свиридова, с.О.Джеломанова Фізіологічне акушерство
- •Розділ 1. Запліднення та розвиток плоду
- •1.1. Будова та функції репродуктивної системи
- •1.2. Запліднення
- •1.3. Ембріогенез
- •1.4. Періоди розвитку плоду
- •Тестові завдання
- •Розділ 2. Зміни в організмі вагітної за триместрами.
- •2.1. Серцево-судинна система
- •2.2. Органи кровотворення
- •2.3. Центральна нервова система
- •2.4. Ендокринна система та обмін речовин
- •2.5. Дихальна система
- •2.6. Травна та сечова системи
- •2.7. Опорно-руховий апарат і шкіра
- •2.8. Статеві органи
- •Розділ 3 амбулаторна акушерська допомога в країні
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Організація диспансерного нагляду за вагітними
- •3.3. Організація амбулаторної акушерської допомоги в сільській місцевості
- •Графік візитів вагітної до лікаря
- •Розділ 4 жіночий таз. Тазове дно. Плід як об'єкт пологів. Біомеханізм пологів.
- •. Жіночий таз
- •4.2. Тазове дно
- •Мал. 1. Вимірювання діагональної кон'югати
- •4.3. Плід як об'єкт пологів
- •4.4. Біомеханізм пологів при потиличному передлежанні
- •Розділ 5 діагностика вагітності та методи дослідження в акушерстві
- •5.1. Методи дослідження в акушерстві
- •5.2. Визначення терміну вагітності та пологів
- •5.3.Методи оцінювання стану плода
- •Мал. 11. Діагностика уражень цнс плода. Мрт
- •Мал.12. Кардіотокограма
- •Розділ 6 причини початку пологів. Зганяльні сили. Клінічна картина, ведення і знеболення пологів. Партограма.
- •6.1. Причини початку пологів.
- •6.2. Зганяльні пологові сили
- •6.3. Клінічна картина, ведення і знеболення пологів.
- •6.4. Партограма
- •Розкриття шийки матки
- •7.1 Фізіологічний перебіг післяпологового періоду
- •7.2. Первинний огляд та туалет новонародженого Оцінка стану новонародженого та послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.
- •7.3. Тепловий ланцюжок
- •1) Тепла пологова кімната (операційна).
- •2) Негайне обсушування дитини.
- •3) Контакт “шкіра –до –шкіри”.
- •4) Грудне вигодовування.
- •5) Відкласти зважування та купання.
- •6) Правильно одягнути та загорнути дитину.
- •7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини.
- •8) Транспортування в теплих умовах.
- •9) Реанімація в теплих умовах.
- •10) Підвищення рівня підготовки та знань.
- •8.1. Зміни в молочній залозі
- •8.2 Склад грудного молока
- •8.3. Анатомо-фізіологічні основи лактації
- •Мал. 27. Правильне прикладання дитини до грудей
- •8.4. Переваги грудного вигодовування
- •8.5. Принципи грудного вигодовування
- •8.6. Харчування жінки під час вагітності та годування грудьми
- •8.7. Лактація і контрацепція
- •8.8. Медикаментозна терапія і лактація
- •Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у і триместрі вагітності
- •Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у іі триместрі вагітності
- •Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ііі триместрі вагітності
- •Показання до негайної госпіталізції
- •Дані про здоров’я жінки
- •Дані про здоров’я сімї
- •Алергічні прояви
- •Соціальний анамнез
- •Характер менструальної функції
- •Історія гінекологічних захворювань та процедур
- •Основний діагноз
- •2.Супутні захворювання
- •3. Перенесені в минулому хвороби ___________________________________________________________________
- •Додаток 6. Покази до направлення вагітної на медико-генетичне консультування
- •1. Направленню у денний стаціонар підлягають вагітні з наступними патологічними станами
- •Додаток 18. Преконцепційна підготовка вагітної до народження дитини
- •1. Харчування
- •2. Відпочинок та фізичне навантаження
- •3. Вітамінні та інші біологічно активні комплекси
- •4. Оздоровлення жінки:
- •5. Контроль овуляції та синхронізація процесів овуляції та запліднення
- •Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальностю «акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів
- •Література
6.2. Зганяльні пологові сили
До зганяльних пологових сил належать перейми та потуги. Перейми — періодично повторювані скорочення м'язів матки. Потуги — скорочення м'язів матки та приєднання ритмічних скорочень м'язів передньої черевної стінки, діаграми, м'язів тазового дна (другий і третій періоди пологів).
Скоротлива діяльність матки характеризується частотою (кількість переймів за 10 хв), тривалістю, силою (амплітуда скорочень), болісними відчуттями, які залежать від порогу больової чутливості жінки. Тривалість переймів зростає з розвитком пологової діяльності (від 10—15 на початку до 60—80 с наприкінці пологів).
Під час переймів у м'язах матки одночасно здійснюються такі процеси: контракція, ретракція і дистракція. Контракція — скорочення кожного м'язового шару, ретракція — зсув м'язових шарів відносно одне одного, дистракція — розтягування м'язів шийки матки та нижнього сегмента.
Шийка матки розкривається в основному за рахунок наведених вище м'язових змін. Додатково має значення тиснення передлежачої частини на шийку матки, підвищення внутрішньоматкового тиску, посилення тиску тіла матки при розслабленні нижнього сегмента, тиск амніотичного міхура. Під час переймів амніотичний міхур напружується, вклинюється в канал шийки матки та розширює його, сприяє згладжуванню та розкриттю шийки. При перших і повторних пологах шийка матки розкривається по-різному. При перших пологах спочатку розкривається внутрішнє вічко, шийка матки згладжується, а потім — зовнішнє (мал. 14). При повторних пологах внутрішнє і зовнішнє вічка розкриваються одночасно.
Межа між тілом матки і нижнім сегментом, який розтягується, називається контракційним кільцем. Воно визначається після відходження амніотичної
Мал.
14.
Розкриття шийки
матки при перших пологах: а
— до пологів;
б
— вкорочення шийки матки;
в
— згладжування шийки матки; г — розкриття
шийки матки
рідини. Зазвичай контракційне кільце на стільки пальців розміщене вище від лобка, на скільки розкрита шийка матки.
Нижній сегмент матки охоплює передлежачу частину плода щільним кільцем, створюючи внутрішній пояс притиснення. Завдяки цьому навколоплідні води розподіляються на передні (нижче поясу притиснення) і задні (вище поясу притиснення).
При повному розкритті шийки матки (10—11 см) амніотичний міхур розривається за рахунок підвищення внутрішньоматкового тиску, перерозтягнення плодових оболонок та відсутності опори для амніотичного міхура у вигляді шийки матки. У разі цілості амніотичного міхура внутрішньоматковий тиск на передлежачу частину плода рівномірний. При розриві амніотичного міхура внутрішньоматковий тиск перевищує атмосферний, тому відтік венозної крові з передлежачої частини утруднений, унаслідок чого на ній виникає пологова пухлина.
Вилиття навколоплідних вод класифікують як:
своєчасне — у разі розкриття шийки матки 6 см та більше;
раннє — за наявності регулярної пологової діяльності до розкриття шийки матки на 6 см;
передчасне — до початку пологів;
запізніле — при повному відкритті шийки матки і потугах, що почалися.