5.3.Методи оцінювання стану плода

Неінвазивні методи

Розвиток сучасних медичних технологій дає змогу проводити оцінювання стану плода протягом усього періоду вагітності — з перших днів від запліднен­ня яйцеклітини до моменту народження плода. Перевагу віддають неінвазивним методикам.

Значного поширення як метод діагностики набув біохімічний скринінг, заснований на визначенні вмісту в сироватці крові матері продуктів жит­тєдіяльності плода для оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу і прогнозу розвитку вагітності. У цьому аспекті найвищу інформа­тивність має визначення рівнів а-фетопротеїну (АФП) — глікопротеїну, син­тезованого печінкою плода, вільного р-ХГ, а також раннього маркера хромо­сомної патології — РАРР-А.

Підвищення рівня АФП у сироватці крові матері характерне для таких вад розвитку плода, як дефекти нервової трубки, синдром Тернера, атрезії різних від­ділів травного тракту. Високу діагностичну цінність має визначення р-ХГ і РАРР-А в І триместрі вагітності.

У терміні 9—13 тиж. концентрація РАРР-А прогресивно збільшується, а вільного р-ХГ — спочатку підвищується, а до кінця І тримест­ру знижується. При синдромі Дауна, Едвардса, Паттау, Шерешевського — Тер­нера спостерігається зростання рівня р-ХГ і значне зниження рівня РАРР-А.

УЗД під час вагітності є найдоступнішим, найінформативнішим і водночас найбезпечнішим методом дослідження стану плода. Завдяки високій якості найбільшого поширення набули ультразвукові прилади, що працюють у ре­жимі реального часу, оснащені сірою шкалою. Вони дають змогу одержувати двовимірне зображення з високою розрішувальною здатністю. Ультразвукові прилади можуть бути оснащені спеціальними приставками, що дають мож­ливість проводити допплєрометричне дослідження швидкості кровотоку в сер­ці і судинах плода. Найсучасніші з них дають можливість одержати кольорове зображення кровотоку на тлі двовимірного зображення.

При виконанні УЗД в акушерській практиці може використовуватись як трансабдомінальне, так і трансвагінальне сканування. Вибір типу датчика за­лежить від терміну вагітності і мети дослідження.

Доцільно проводити триразове скринінгове УЗД:

1. проведення пренатальної діагностики в І триместрі припускає здійснен­ня ультразвукового скринінгового дослідження. Оптимальні терміни його про­ведення — 9—13 тиж. вагітності, коли при використанні сучасних трансвагінальних ехографічних датчиків можлива діагностика таких вад розвитку, як акранія, екзенцефалія, дефекти сечової системи, серця, хребтового стовпа, пе­редньої черевної стінки тощо. Окрім діагностики конкретних форм вад розвит­ку плода методом УЗД у І триместрі вагітності виявляють ехографічні маркери хромосомної патології, до яких належать потовщення коміркового простору більше ніж на 3 мм і невідповідність куприко-тім'яного розміру ембріона тер­міну вагітності (розбіжність становить більше ніж 2 тиж.). Комірковий простір — це ділянка між внутрішньою поверхнею шкіри плода і зовнішньою поверхнею м'яких тканин, що вкривають шийний відділ хребта. Товщину коміркового простору оцінюють у терміні 10—14 тиж. вагітності при значеннях куприко- тім'яного розміру плода від 45 до 84 мм. Частота хромосомних аномалій

прямо пропорційно залежить від ступеня збільшення товщини коміркового простору. Особливо важливий ультразвуковий скринінг при багатоплідній вагітності у зв'язку з низькою інформативністю біохімічного скринінгу і високим ризиком переривання вагітності в разі застосування інвазивних втручань;

1. скринінгове УЗД як метод діагностики пренатальної патології в плода в II триместрі здійснюють у терміні 16—21 тиж., коли вдається виявити переважну більшість природжених вад розвитку плода. Окрім діагностики конкретних форм природжених вад розвитку плода (вентрикуломегалія, гіперехогенний кишечник, затримка внутрішньоутробного розвитку плода) при УЗД у II триместрі виявляють також РАРР-А;

3) пренатальну УЗ-діагностику в III триместрі вагітності (30—33 тиж) здійснюють з метою оцінити динаміку розвитку фетоплацентарної системи, діагностувати вади розвитку з пізніми проявами (гідронефроз, гідроцефалія), синдром затримки розвитку плода (СЗРП), його форму і тяжкість перебігу, визначити біофізичний профіль плода.

За даними ехографічного дослідження, розрізняють симетричну та асиметричну форми СЗРП. Про формування СЗРП за симетричним типом свідчить рівномірне відставання фетометричних параметрів на 2 тиж. і більше. Відставання в розвитку живота і грудної клітки при адекватному прирості довжини довгих кісток і розмірів голівки плода вказує на асиметричну форму СЗРП. Для уточнення форми СЗРП застосовують вимірювання ї окружностей грудей і живота з наступним розрахунком коефіцієнтів пропорційності розвитку.

При УЗД діагностика маткової вагітності можлива вже з 3—4-го тижня. У товщі ендометрію візуалізується плодове яйце у вигляді округлого утворення зниженої ехогенності з внутрішнім діаметром 0,3—0,5 см. У І триместрі темп щотижневого приросту середнього розміру плодового яйця становить приблизно 0,7 см і до 10-го тижня воно заповнює всю порожнину матки. До 7-го тижня вагітності в більшості вагітних при дослідженні в порожнині плодового яйця можна виявити ембріон як окреме утворення підвищеної ехогенності завдовжки 1 см. У ці терміни в ембріона вже візуалізується серце — ділянка з ритмічним коливанням невеликої амплітуди і слабковираженою руховою активністю. Найінформативнішим методом УЗД при вагітності в ранніх термінах є трансвагінальне сканування.

УЗД у II—III триместрах надає важливу інформацію про будову практично всіх органів і систем плода, кількість навколоплідних вод, розвиток і локалізацію плаценти та дає можливість діагностувати порушення їхньої анатомічної будови.

Найбільшу практичну значущість скринінгове дослідження в II триместрі крім візуального оцінювання анатомічної будови органів плода має також у визначенні основних фетометричних показників:

1) при поперечному перетині голівки плода на ділянці найкращої візуалі серединних структур мозку (М-ехо) визначають біпарієтальний розмір, лобово-потиличний розмір, на підставі яких можливе обчислення окружності голівки плода;