8.8. Медикаментозна терапія і лактація

Медикаментозна терапія і лактація*.

Оскільки грудна залоза допускає проникнення у молоко багатьох ксенобіотиків і навіть активно секретує їх, то можливо в певних умовах нанесення дитині шкоди наявними у молоці токсичними домішками. До них належать деякі медикаменти, які призначаються жінкам у зв'язку з їх захворюванням. Це перший і найбільш важливий аспект проблеми «медикаментозна терапія і лактація». Другий аспект — вплив лікарських засобів на кількість молока, тобто на інтенсивність самого процесу лактації.

Розглянемо перший аспект проблеми.

Вплив лікарських засобів, які застосовуються під час лактації, на грудну дитину

Більшість медикаментів тою чи іншою мірою проникають у молоко і потрапляють з ним до організму дитини. На процес проникнення лікарських засобів (ЛЗ) у молоко впливають такі чинники:

• концентрація препарату в крові матері (при більш високих дозах вона вища, відповідно, більш ЛЗ проникає в молоко);

• частота введення (чим частіше вводиться препарат, тим більше його проникнення в молоко);

• шлях введення (при парентеральному введенні кількість виділених з молоком ЛЗ більша, ніж при пероральному застосуванні);

• швидкість елімінації з організму матері (при порушенні функції печінки, застійній серцевій недостатності і, особливо, при нирковій недостатності проникнення ліків у молоко збільшується);

• зв'язок препарату з білками крові (чим більша частина ліків, що є в крові, пов'язана з білками, тим менше його поступає в молоко);

• фізико—хімічні властивості препарату (краще проникають у молоко жиророзчинні неіонізовані, малополярні, слабколужні молекули з відносно невеликою молекулярною масою).

Велике значення має величина відношення концентрації ЛЗ у молоці і плазмі матері (М/Пк). Фактично вона характеризує спроможність препарату проникати і накопичуватись у молоці. У таблиці 7 наведено відношення М/Пк для широко відомих лікарських ЛЗ.

Дуже мале його значення показує, що лише невелика кількість препарату, що є у крові, переходить у грудне молоко і може потрапляти до дитини (наприклад, бензилпеніцілін, цефалоспорини, каптоприл). При коефіцієнті 1,0 можна стверджувати, що цей препарат вільно шляхом дифузії проникає у молоко і цей процес зупиняється лише при досягненні рівноваги, тобто, однакової концентрації у крові та молоці (наприклад, тінідазол, сульфаметоксазол, тіопентал—натрій).

Коефіцієнт вище 1,0 вказує, що ЛЗ активно секретується молочною залозою у молоко (наприклад, вальпроат натрію, мепробамат).

Очевидно, що чим вище концентрація ліків у молоці, тим вірогідніше небезпека небажаної побічної дії їх на дитину. Разом з тим, потрібно враховувати не лише величину співвідношення М/Пк, тому що дуже велике значення мають і такі чинники як токсичність препарату, його спроможність всмоктуватись із шлунково-кишкового тракту дитини. Так, деякі ліки, які є в молоці у високій концентрації, практично не надають системного впливу на дитину, тому що не всмоктуються у кров (наприклад, аміноглікозіди). Напроти, високотоксичні препарати, які добре всмоктуються, можуть при мінімальному вмісті у молоці викликати у дитини небажані ефекти (наприклад, налідіксова кислота, особливо при нирковій недостатності у матері, може викликати гемолітичну жовтяницю у немовляти; метотрексат — призводить до пригнічення імунітету; естрогени — до розвитку гінекомастії у хлопчиків і т.д.).

Необхідно враховувати також здатність деяких препаратів накопичуватися у грудному молоці при надходженні у нього у невеликій кількості.

Таблиця 9. Співвідношення концентрацій лікарських препаратів в грудному молоці і плазмі крові матері'

Препарат	М/Пк		Препарат	М/Пк
Антибактеріальні засоби			Фенітоін (дифенін)	0,4
Бензилпеніцилін	0,03-0,2		Мепробамат	2,0-4,0
Ампіцилін	0,25-0,3		Вальпроат натрія	1,5-2,5
Оксацилін	не проникає в молоко		Аміназін	0,3-0,5
Цефалоспоріни	0.05-0,2		Імізин	0,1-0,5
Стрептоміцин	0,5-1,0		Етанол	1
Ерітроміцин 2	0,5-2,52		Тіопентал-натрій	1
Спіраміцин	1		Інші препарати
Гентаміцин	0,3-0,35		Дігоксин	0,8
Канаміцин	0,2-0,4		Каптопріл	0,06
Левоміцетін	0,5-0,7		Теофілін	0,7
Тетрацикліни	0,5-0,75		Неодікумарин	0-0,12
Рифампіцин	0,2-0,45		Фолієва кислота	0,025
Лінкоміцин	0,15		Йод 131	до 65
Кліндаміцин	0,1		Циметідін	О5.дек
Ізоніазид	0,4-1,0		Аспірин	0,7-0,9
Налідиксова кислота	0,1-0,25		Індометацин	0,15
Нітрофурани	в молоці сліди		Бутадіон	0,1
Сульфаметоксазол	1		Хініна сульфат	0,14
Сульфапірідин	1		Хінщін	0,1-0,2
Хлорвдин	0,2-0,4		Метотрексат	0,1
Метронідазол	0,6-1,4		Циклосерин	0,6-0,75
Тінідазол	1.0		Колістин	0,1-0,2
Засоби, які впершу чергу впливають на ЦНС			Антигістамінні препарати	В молоці мінімальна кількість
Літія карбонат	0,5
Карбамазепін	0,6-0,8		Пропранолол	1
Діазепам	0,1-0,5		Естрогени	0,05
Броміди	0,06-0,25		Гестагени	0,05
Фенобарбітал	0,15-0,25		Андрогени	0,01

В літературі приводяться протилежні дані відносно концентрації еритроміцина у грудному молоці - від незначної до 0,05 мг/мл, що в 2,5 раза вище, ніж в крові матері.

Ліки, які є слабколужними, дисоціюють у ньому краще і, відповідно, гірше дифундують зворотно у кров, напроти, ліки — слабкі кислоти гірше дифундують у молоко і краще зворотно у кров, у зв'язку з чим не накопичуються у молоці. Наприклад, сульфадимезин, стрептоцид, які є слабколужними, накопичуються у молоці, а сульфацил—натрій (слабка кислота) погано проникає у молоко і добре — у плазму крові. Для процесу проникнення ЛЗ у молоко і виділення його з останнім при вигодовуванні грудної дитини описані такі важливі закономірності:

• співвідношення концентрації препарату М/Пк не залежить від значення концентрації у крові, тому що для більшості препаратів це співвідношення стале, тобто, концентрація у молоці завжди пропорційна концентрації у плазмі крові;

• концентрація ЛЗ у молоці не залежить від інтенсивності процесу лактації, тобто, від обсягу виробленого молока, однак, абсолютна кількість ЛЗ, яка надходить до організму дитини, прямо пропорційна обсягу лактації;

• періоди напіввиведення із крові і молока для одного препарату однакові;

• чим більший інтервал часу від використання ЛЗ до годування, тим нижча концентрація його у молоці і тим менше його надходить до дитини (практичний висновок з цього положення - приймати ліки краще відразу після годування дитини).

Існуючі способи оцінки кількості ЛЗ, які надходять до дитини з молоком матері у повсякденній практиці, на жаль, неприйняті. Тому на підставі багатьох експериментальних досліджень та численних клінічних спостережень розроблені переліки ЛЗ, застосування яких в період лактації слід уникати (таблиця 10). Вони розподілені на дві категорії. До першої - «категорично протипоказані» - належать ті, у яких ризик потенційного негативного впливу на немовля перевиїшє можливу користь для нього материнського молока. Якщо клінічна ситуація потребує обов'язкового призначення жінці одного з ЛЗ цієї категорії, лактацію слід припинити. До другої категорії - «небажані»— належать ЛЗ, які можуть несприятливо діяти на дитину, однак, потенційниї ризик їх нижче, ніж користь грудного молока, а також користь лікування для матері. При необхідності застосовувати саме ці препарати, лактацію припиняти не слід.

Разом з тим, жінкам, які годують грудьми, можна призначати такі ЛЗ: антибіотики (пеніціліни, цефалоспорини усіх поколінь, аміноглікозіди, макроліди, лінкоміцин), протигрибкові препарати (ністатин), утеро-тонічні засоби (окситоцин, дезаміноокситоцин, пітуітрін), гепарин, дикумарин, серцеві глікозіди, ана-прилін, дібазол, папаверін, сульфат магнію, вітаміни, інсулін, замінники тиреощних гормонів (при замісній терапії, наприклад), антигістамінні препарати (в звичайних дозах), саліцілати (до 1 г на добу) антацідні препарати, місцевоанестезуючі препарати (новокаїн, лідокаїн), для досягнення діуретичного ефекту— унітіол.

Треба також підкреслити, що в грудне молоко добре проникає алкоголь (етиловий спирт) та нікотин. Вживання алкоголю матір'ю, що годує, може призвести від інтоксикації, аж до розвитку в немовляти псев-докушингощного синдрому. Отруєння никотином грудної дитини можливо при палінні жінкою десяти і більше цигарок на день.

Опіоїди, такі як героїн, метадон і морфін, надходять у грудне молоко у кількостях, потенційно достатніх для подовження стану неонатальної наркотичної залежності, якщо мати постійно приймала препарат під час вагітності.

В умовах достатнього контролю і сприятливих відношень між лікарем і матір'ю дитину можна вигодовувати грудьми, поки мати приймає метадон. Однак вона не повинна раптово припиняти вживання препарату; дитина може бути відучена від метадону, якщо мати буде поступово знижувати дозу. При цьому необхідно слідкувати за ознаками наркотичної абстіненції у дитини.

Необхідно зазначити, що в сучасних умовах, коли значна частина жінок, які вирішили стати матір'ю, страждають хронічними захворюваннями і в зв'язку з цим потребують постійної медикаментозної терапії, надмірне розширення протипоказань до грудного вигодовування через застосування жінкою ліків може мати надзвичайно серйозні наслідки в найближчому майбутньому. Переведення новонародженого на штучне вигодовування повинно здійснюватись дуже рідко і лише за суворими показаннями. До їх числа належить необхідність обов'язкового застосування жінкою препарата (препаратів) з першої частини таблиці 8. Припинення грудного вигодовування у зв'язку із застосуванням інших ЛЗ не тільки невиправдано, але й шкідливо як для дитини, так і для матері. Разом з тим прагнення мінімізувати медикаментозну терапію матері, що годує грудьми, призначати їй ліки тільки у випадках обов'язкових показань повинно бути керівним принципом дій лікаря.

У випадках призначення ЛЗ жінці, яка годує грудьми, лікар повинен керуватися такими принципами:

1. Робити призначення тільки за суворими показаннями.

2. За можливості застосовувати нешкідливі для грудної дитини лікарські засоби. 3.Тривалість фармакотерапії повинна бути короткою.

4.Якщо необхідне проведення тривалого лікування, потрібно робити перерву.

5.При необхідності призначення небезпечних для дитини ЛЗ, доцільно відлучити дитину від грудей.

ЛЗ можуть потрапляти в організм дитини і при використанні їх з метою обробки сосків молочної залози. Найбільш небезпечні в цьому відношенні розчини борної кислоти та ацетату свинцю (свинцева примочка). Борна кислота при повторному застосуванні може кумулюватися у тканинах (але не у плазмі), тому що дуже повільно виводиться і обумовлювати ураження нирок, зниження артеріального тиску, метаболічний ацідоз; іноді можливий летальний кінець. Використання препаратів свинцю може призвести до виникнення у дитини енцефалопатії.

Вплив медикаментів на процес лактації

Багато років цілеспрямований медикаментозний вплив на секрецію молока розумівся лише як пригнічення лактації. На сьогодні інтерес викликає стимулююча дія ЛЗ на продукцію молока при гіполактації, а також можливості медикаментозної індукції лактації або релактації.

Таблиця 10.

Лікарські препарати, які проникають в грудне молоко і потенційно небезпечні для дитини

Категорично протипоказані

Антибактеріальні:
Хлорамфенікол (левоміцетин) тетрациклін	Зниження кровотворної функції кісткового мозку, нудота, відригування, блювота, жовтяниця, гіпотермія, судоми, утруднення дихання, відмова від молока, порушення емалі зубів, можлива токсична дія на різні органи дитини
Фторхінолони	Хондротоксичність, порушення процесу росту
Сульфаніламіди	Гемолітична анемія у дітей з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, білірубинова енцефалопатія, висипання
Налідіксова кислота	Гемолітична анемія при дефіциті глкжозо-6-фос-фатдегідрогенази
Метронідазол	Мутагенна та канцерогенна дія; рвота, анорексіядіарея, пригнічення функції кісткового мозку
Тінідазол	Мутагенна та канцерогенна дія
Антивірусні (амантадін, ганцикловір,зидовудін, ремантадін)	Затримка сечі, нудота, блювота, шкіряне висипання
Засоби, які впливають на ЦНС:
Фенітоін (діфенін)	метгемоглобинемія, петехії на шкірі. Сонливість, колапс;
Вальпроат натрію	сонливість, пригнічення рефлексів, рідко — гепатотоксичність;
Препарати літію	гіпотонія м'язів, гіпотермія, серцево-судинні порушення,дисфункція нирок;
Барбітурати	седативний ефект, метгемоглобінемія, зниження рефлексів, в т.ч. смоктального, прискорення метаболізму стероїдних гормонів;
Резерпін	сонливість, набряк слизової оболонки носу з затрудненням носового дихання, відмова від грудей, пронос;
Наркотики (регулярно)	пригнічення дихання, розвиток звикання, синдром відміни
Цитостатичні засоби	Висока анти-ДНК-активність, ураження кровотворної та імунної систем, порушення зросту, диференціювання тканин та органів
Препарати інших груп
Йодіди	пригнічення функції щитовидної залози;
Антитиреоїдні засоби	зоб, пригнічення функції щитовидної залози, лейкопенія, агранулоцитоз;
Радіофармацевтичні засоби (13 11, 1251, галій та ін.)	порушення функції, рідко рак щитовидної залози , пригнічення кісткового мозку ;
Фенілін	геморагічні ускладнення;
Алкалоїди спориньї	інгібіція секреції пролактину, пригнічення лактації; симптоми ерготизму (блювота, діарея, слабкий пульс, гіпотензія, судоми)
Хлорпропрамід	гіпоглікемія, жовтяниця, олігурія
Циклоспорин	потенційна нефротоксичність
Небажані
Броміди	висипання, сонливість, неспокій, слабкість;
Мепробамат	пригнічення ЦНС, зниження тонусу скелетових м'язів
похідні бензодіазепіна (диазепам, хлозепід, оксазепам та ін.)	седативний ефект, кумуляція, епізоди апное, гіпотензії;
Аміназин	сонливість, кволе смоктання, тремор;
Етосуксимід	пригнічення ЦНС;
М-холінолітики	антихолінергічні ефекти;
Глюкокортикостероїди (в дозах >100 мг/доб)	пригнічення функції наднирників;
Індометацин	судоми;
Саліцілати (у великих дозах)	метаболічний ацидоз, висипання, геморагії;
Похідні сульфонілсечовини	гіпоглікемія;
Теофілін	дратівливість, порушення сну, тахікардія, тремор;
Нітрофурантоїн	гемоліз у дітей їз дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
Хлорохін	гемоліз у дітей з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
Ізоніазід	дефіцит пиридоксину (вітамін В6), анти-ДНК-активність, ураження печінки;
Циметидин	пригнічення метаболізму ліків, збудження, значне зниження кислотності шлункового соку;
Алюмініймісткі антациди	затримка розвитку;
Естрогени	фемінізація, гинекомастія у хлопчиків;
Препарати золота	висипання, запальне ураження нирок та печінки;
Ретиноіди	можливі канцерогенні ефекти

Лікарські засоби, які впливають на секрецію грудного молока

В помірних дозах (20-30 мг/доб). Навпроти, високі дози пирідоксина (500-600 мг/доб) можуть пригнічувати лактацію.

В більшій мірі сприяє виведенню молока, ніж його секреції.

Беручи до уваги фізіологію вироблення та виведення молока, можна вважати, що будь—які впливи на ці механізми, в тому числі медикаментозні, можуть підсилювати або гальмувати секрецію молока. У таблиці 9 наведені ЛЗ, які найбільш суттєво впливають на процес лактації. Слід також підкреслити, що можливості медикаментозного пригнічення лактації в цілому значно потужніші і надійніші, ніж можливості стимуляції.

ЛЗ, які пригнічують секрецію грудного молока, як видно із таблиці 9, належать до різних фармакологічних груп. Найбільш специфічну пригнічуючу дію на процес лактації має каберголін (достінекс) та бромокриптин (парлодел), які є агоністами дофамінових рецепторів типу D2.

Стимулюючи останні в гіпоталамусі, вони гальмують виділення пролактину передньою часткою гіпофізу. У фізіологічних умовах таку дію надає ендогенний дофамін. Властивість каберголіну та бромокріптину вибірково блокувати виділення пролактину (не порушуючи його синтез) використовується у клінічній практиці з метою пригнічення лактації за медичними показаннями, тобто, в тих досить рідких випадках, коли стан матері не дозволяє їй здійснювати грудне вигодовування.

Деякі препарати знижують інтенсивність лактації за рахунок судиннозвужуючої дії (катехоламіни, синтетичні адреноміметики, ефедрин) або завдяки зменшенню обсягу циркулюючої крові (диуретики). Серед останніх особливо несприятливу дію надають тиазидні сечогінні засоби. Пригнічують лактацію також і естрогени, що потрібно враховувати при виборі методу контрацепції жінки, яка годує грудьми. Чисті гестагенні контрацептиви, які часто рекомендують застосовувати жінкам, які годують, також за даними окремих досліджень знижують лактацію і негативно впливають на новонародженого. Тому призначати гестагенні контрацептивні засоби слід не раніше шести тижнів після пологів (якщо жінка не застосовує МЛА).

Враховуючи надзвичайно важливе фізіологічне значення грудного вигодовування для здоров'я дитини і матері, слід уникати призначення жінкам під час лактації усіх препаратів, які перелічені у правій частині таблиці 9.

Таблиця 11.

Вплив лікарських препаратів на лактацію.

Підсилюючі	Послаблюючі
Нікотинова кислота	Каберголін
Ксантинола нікотинат	Бромокріптин
Пентоксифілін	Естрогени
Теофілін	Ергометрин
Аскорбінова кислота	Діуретики
Вітамін А	Антигістамінні/протинабрякові засоби
Вітамін В6 '	Леводопа
Вітамін В1	М-холінолітики (атропін та інші)
Глутамінова кислота	Судиннозвужуючі засоби (адреналін, норадреналін,ефедрин)
Окситоцин2	Клонідін
Піроксан	Амантадін
Метилдофа
Метоклопрамід
Сульпірід	-,
Лактин
Фенотіазін

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Породілля , перша доба після пологів. Загальний стан задовільний, t=36,6°C, Ps=80 уд/хв. З боку внутрішніх органів патологічних змін не виявлено. Молочні залози трохи збільшені, гіперемії немає, при натисненні із соска з'являється густа, жовта рідина. Який характер секрету молочних залоз?

A. Молозиво.

B. Молоко.

C. Гній.

D. Сукровиця.

E. Кров’янисті.

2. У породіллі М., 19 років, на 3-ю добу післяпологового періоду відсутнє молозиво. З даних анамнезу: у дитинстві відзначалися часті простудні захворювання, черепно-мозкова травма, відзначає порушення менструального циклу. Молочні залози м'які, безболісні, соски звичайної форми, тріщин немає. Недостатній рівень секреції якого гормону має значення в даному стані?

А. Плацентарного лактогену.

В. Прогестерону.

С. Естрогенів.

D. Пролактину й окситоцину.

Е. Лютеінизірующего гормону.

3. Породілля С., 3-я доба післяпологового періоду. Яку роль грає окситоцин у забезпеченні функції молочної залози під час лактації?

А. Стимулює біосинтез компонентів молока в лактоцитах.

В. Збуджує секрецію пролактину.

С. Стимулює зростання залозистої тканини.

D. Забезпечує вилічення молока з молочних ходів.

Е. Блокує секрецію пролактину.

4. Породілля М., 23 років знаходиться на спільному перебуванні матері та дитини. Годує дитину кожні 4 години.

Як часто треба годувати дитину, що знаходиться на грудному вигодовуванні?

А. Кожні 3 години.

В. Кожні 4 години.

С. За замовленням.

D. 7 раз у добу.

Е. 5 разів у день.

5. Новонароджений С., маса тіла при народженні 3600,0 р., довжина - 54 см, оцінка за шкалою Апгар на 5-й хвилині - 8 балів.

Який оптимальний термін для першого прикладання новонародженого до грудей?

А. Протягом 30 хвилин після народження.

В. У перші 6 годин.

С. У перші 24 години.

D. В перші 48 годин.

Е. У перші 2 години.

6. Новонароджений М., від II термінових нормальних пологів; маса при народженні 3300,0 г, довжина тіла - 52 см, оцінка за шкалою Апгар на 5-й хвилині після народження - 9 балів.

Як часто потрібно матері годувати грудьми новонародженого?

А. Кожні 3 години.

В. Коли вимагає новонароджений.

С. Кожні 1,5 години в поєднанні з дитячими сумішами.

D. Кожні 3,5 години.

Е. Кожні 2:00

7. Мати дитини 1-го місяця звернулася в поліклініку через занепокоєння дитини. Годується дитина через 3,5 години. Після годування мати зціджує по 20-30 г молока. Маса тіла при народженні 3700.

Що з переліченого нижче слід рекомендувати в даному випадку?

А. Нічого не міняти.

В. Медикаментозну стимуляцію лактації.

С. Докорм зцідженим молоком.

D. Годувати на вимогу.

Е. Докорм донорським молоком.

8. У жінки П., 20 років відбулися I строкові нормальні пологи. Маса новонародженого - 3250,0 г, зріст - 52 см. У породіллі молочні залози м'які, лактація достатня.

Яка тривалість годування новонародженого при кожному годуванні?

А. 5 хвилин.

В. 10 хвилин.

С. 30 хвилин.

D. Скільки хоче сам новонароджений.

Е. 1 годину.

9. Новонароджений від матері Н., 23 років, від I термінових нормальних пологів. Лактація у матері достатня.

Оптимальним для новонародженого є здійснення грудного вигодовування:

А. До 1 місяця.

В. До 2 місяців.

С. До 6 місяців.

D. Штучне вигодовування.

Е. До 1 року.

10. У післяпологовому відділенні перебувають породіллі з екстрагенітальною патологією, ВІЛ-інфіковані. Яке з нижче перерахованих захворювань матері є абсолютним протипоказанням для годування грудьми?

А. Хронічний гастрит.

В. Ревматизм.

С. Вроджений порок серця.

D. Бронхіальна астма.

Е. ВІЛ.

10. Новонароджений від матері П., 24 років. Вагітність III, 34 тижнів. Пологи II передчасні патологічні - кесарів розтин в нижньому сегменті. Маса плоду - 2800,0, довжина - 49 см, оцінка за шкалою Апгар на 5-й хвилині - 7 балів.

Який стан здоров'я новонародженого є тимчасовим протипоказанням до годівлі грудьми?

А. Гестаційний вік.

В. Народження шляхом операції кесарів розтин.

С. Оцінка за шкалою Апгар 7 балів.

D. Гемолітична хвороба новонародженого.

Е. Немає протипоказань.

11. Новонароджений Л., маса тіла при народженні 3100,0 г, довжина - 50 см, оцінка за шкалою Апгар на 5-й хвилині - 9 балів. Народився від II термінових нормальнихпологів. До грудей прикладена через 30 хвилин. Груди взяв добре, смокче активно.

До якого часу новонароджений буде отримувати молозиво?

А. До 3-4 доби.

В. До 1 місяця.

С. До 1-х діб.

D. До 2-го тижня.

Е. До 5-8 доби.

12. Породілля П., 24 років, в 1-у добу після I термінових нормальних пологів; температура тіла 36,8 ⁰С. Молочні залози м'які. З сосків виділяється густа жовтувата рідина.

Що це?

А. "Перехідне" молоко.

В. Молозиво.

С. Запальний ексудат гнійного характеру.

D. Запальний ексудат серозного характеру.

Е. "Істинне" молоко.

13. 1-й день після 2-х термінових нормальних пологів. У породіллі з молочних залоз виділяється густа жовтувата рідина - молозиво.

Яка риса молозива?

А. Високий вміст білка.

В. Високий вміст вуглеводів.

С. Високий вміст жирів.

D. Низький вміст вуглеводів.

Е. Низький вміст білка.

14. Породілля М., 1-а доба післяпологового періоду. Пологи I термінові, нормальні. З соска виділяється густа жовта рідина. Секреторна функція молочної залози залежить від:

А. Функції тимуса.

В. Рівня статевих гормонів.

С. Рівня гормонів кори надниркових залоз.

D. Функції гіпоталамуса і гіпофіза.

Е. Функції паращитовидних залоз.

15. 3-тя доба після 1-х термінових нормальних пологів. Породілля скаржиться на розпираючий біль у молочних залозах, відчуття "поколювання", відділення молока. Об'єктивно: загальний стан задовільний, t 36,7 ⁰С, ps - 74 уд. за 1 хвилину, АТ - 110/70 мм рт.ст. Молочні залози щільні, чутливі при пальпації, соски цілі, відтік молока не утруднений.

Чим обумовлені скарги породіллі?

А. Дифузною мастопатією.

В. Серозним маститом.

С. Фізіологічним набуханням молочних залоз.

D. Лактостазом.

Е. Гнійним маститом.

15. Породілля К., 23 років. Третя доба післяпологового періоду. Температура тіла 38,2 ° С. Породілля скаржиться на быль в молочних залозах. Пульс - 86 в хвилину, молочні залози в стані рівномірного нагрубання, чутливі при пальпації, при натисканні з сосків виділяються крапельки молока.

Ваша тактика?

A. Обмежити питво.

B. Іммобілізувати груди.

C. Спорожнити груди шляхом зціджування.

D. Призначити породіллі проносне.

E. Компрес на молочні залози.

17. У годувальниці 2-тижневої дитини підвищилася температура тіла до 37,5⁰ С. З'явилося ущільнення грудної залози. Діагностований лактостаз.

Яка з нижчеперелічених рекомендацій у даній ситуації є хибною?

А. Зціджувати залишки молока.

В. Продовжувати годувати грудьми, в якій немає ущільнення.

С. Не годувати грудьми, в якій є ущільнення.

D. Голкорефлексотерапія.

Е. Застосовувати молокоотсос.

14. У породіллі М., 23 років, 1-а доба після перших термінових, нормальних пологів. З молочних залоз виділяється густа жовтувата рідина.

На який день після пологів у породіллі почнеться вироблення "зрілого" молока?

А. На 3-4 день.

В. На 1-й день.

С. На 5-й день.

D. Відразу після пологів.

Е. На 7-й день.

14. Активна секреторна функція молочних залоз відзначається з 3-4-го дня післяпологового періоду. Поряд з виділенням молока молочна залоза має інкреторну функцію - виробляє гормон мамин.

Яка дія гормону?

А. Підсилює скоротливу здатність матки.

В. Сприяє розслабленню матки.

С. Стимулює утворення молока в молочних залозах.

D. Стимулює дозрівання фолікулів.

Е. Стимулює скорочення м'язів черевної стінки.

20. У перші 3-4 дні у породіль виділяється молозиво, енергетична цінність якого становить 346,8-349,8 кДж.

За рахунок яких компонентів енергетична цінність молозива вище енергетичної цінності перехідного та зрілого молока?

А. Жиров.

В. Вуглеводів.

С. Білків.

D. Молозивних тілець.

Е. Мікроелементів.

21.Жінка С., 39 років, страждає на бронхіальну астму, народила в строк. Стан дитини задовільний. Маса при народженні 2700 г, зріст 49 см. До грудей дитина прикладена відразу. Груди взяв добре. У матері плоскі соски. Транзиторний спад маси 9%. До 10-го дня життя не витримує проміжки між годуваннями.

Вкажіть основну причину:

А. Вік жінки (35 років).

В. Плоскі соски.

С. Гіпогалактія у матері.

D. Низька маса при народженні.

Е. Захворювання матері.

22.Дитина 8-тижневого віку, від матері М., 38 років, від I термінових патологічних пологів (кесарів розтин) годується на вимогу. Смокче в'яло. У вечірні години проявляє занепокоєння між годуваннями. Надлишків молока у матері немає. Діагностована гіпотрофія 1 ступеня.

Що з переліченого нижче послужило провідною причиною гіпогалактії?

А. Обмеження рідини і прийому вуглеводів під час вагітності.

В. Родоразрішення на 1 місяць раніше терміну шляхом кесаревого розтину.

С. Відмова від зціджування молока.

D. Вік матері.

Е. Мляве смоктання.

23.Породілля К., 23 років. 2 місяці тому відбулися термінові нормальні пологи. Відзначається ановуляторний менструальний цикл.

Чим обумовлено наявність ановуляторних циклів в організмі жінки в даний період (фізіологічна аменорея)?

А. Високий рівень пролактину блокує вироблення фолікулостимулюючого гормону.

В. Результат гіперестрогенеміі.

С. Високий рівень прогестерону.

D. Підвищений вміст хоріонічного гонадотропіну.

Е. Підвищений вміст кортизолу.

24. У вагітної М., 24 років, відбулися пологи II, термінові, нормальні, плодом чоловічої статі, масою 3350,0, оцінка новонародженого за шкалою Апгар - 8-9 балів. Через скільки годин після пологів необхідно починати грудне вигодовування цього новонародженого?

А. 0,5.

В. 2.

С. 6.

D. 12.

Е. 18.

Відповіді на тестові завдання.

1. А.

2. D.

3. D.

4. С.

5. А.

6. В.

7. D.

8. D.

9. Е.

10. Е.

11. D.

12. А

13. В

14. D.

15. С.

16. С.

17. С.

18. А.

19. С.

20. С.

21. С.

22. E.

23. A.

24. А.

Додатки

Додаток 1. Рекомендації лікарю загальної практики/сімейної медицини.

При виявленні у вагітних наступних патологічних станів вони підлягають консультації акушера- гінеколога:

• анемія вагітних середнього та тяжкого ступеня (гемоглобін менше 90 г/л);

• загроза переривання вагітності без кров’янистих виділень із статевих шляхів;

• загроза переривання вагітності після стаціонарного лікування;

• затримка росту плода (без порушення функціонального стану плода);

• набряки вагітних без наявності гемодинамічних порушень;