Розділ III українські землі у складі литви та польщі. Формування козацтва

Документи з історії України середини XVI – першої половини XVII століття висвітлюють складний історичний шлях розвитку народу в умовах скасування державності, поступового політичного, економічного і національного поневолення. Ці процеси яскравіше характеризують унію між Литвою та Польщею, грамоти польського короля та постанови польського сейму, які відкрили шлях в Україну магнатам і юридично оформили загарбання родючих українських земель, започаткували національну і релігійну дискримінацію (документи 1-12).

Експансію освячували законодавчі акти, передусім Литовські статути – пам'ятка доби пізнього середньовіччя. Ними закріплювалося соціальне розшарування, забезпечувалися права провідної верстви, було покладено початок закріпаченню населення (документ 6).

Добірка документів щодо повинностей феодально-залежних селян фіксує, що значний ступінь їх поневолення є свідченням про головне джерело економічної могутності польської верхівки (документи 7, 8, 10, 11).

Складна соціально-економічна та політична ситуація в Україні значно загострилась внаслідок турецько-татарської агресії, що поставила український народ на межу виживання. Про це йдеться в уривках з наукових розвідок М. Драгоманова, М. Грушевського, свідчень іноземців (документи 19-23).

Саме за таких історичних обставин сформувалося козацтво, яке стало в оборону національних інтересів свого народу. У даному розділі подані народні легенди про походження, заняття, закони, характер і вдачу козаків (документи 14-18). Через історичні портрети Д. Байди-Вишневецького і П. Конашевича-Сагайдачного розкривається роль козацтва у захисті південних кордонів України, у боротьбі зі шляхетським свавіллям.

Частина документів і матеріалів присвячена козацько-селянським повстанням, участі козаків у Хотинській битві, їхньому статусу за Ординацією 1638 р. (документи 24 – 28), а також питанням культури і освіти в Україні (документи 29-31).

Цей комплекс джерел дає можливість скласти уявлення про загострення суперечностей в Україні напередодні Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького і розкрити еволюцію провідної сили українського суспільства – козацтва, яке започаткувало нову форму державності українського народу.

1./ З хроніки київського михайлівського монастиря про початок загарбання литовськими феодалами українських земель у 1362 р.

Народ же цей (литовці) даниною звірів, медів, віників, лика та іншого руським князям служив²⁷. Коли ж він відчув, що його господарі (князі руські) розтрощені татарами, він змужнів... почав залишкам руським чинити насильство і остаточне спустошення; спустошені землі заселяв своїми людьми і на знесилених русів владу свою поширив. І поволі з часом всю (землю руську) перейняв від татар у своє володіння і став володіти широкими її просторами, і баскаків, тобто приказчиків, що збирали з неї данину для заволзького царя²⁸, прогнав...

Хрестоматія з історії Української

PCP. – T. І – С. 99.

2./ Литовський літописець про похід литовських військ на київ у 1394 р.

Тієї ж весни пішов князь Вітовт на Поділля, а князь Володимир Ольгердович тоді був у Києві і не хотів покоритися князеві Вітовтові. І великий князь Вітовт, пішовши, взяв Житомир, і прийшов до нього князь Володимир, і князь Вітовт відняв у нього Київ і дав йому Копил, а в Київі посадив Скиргайла²⁹. А сам Вітовт пішов на Подільську землю, а Скиргайлові велів піти на Черкаси і на Звенигород. І князь Скиргайло з божою поміччю і за повелінням князя Вітовта Черкаси взяв та Звенигород і повернувся в Київ.

Хрестоматія з історії Української

PCP. – T.I. – С. 99.