Основна хронологія:

10 липня 1774р. – укладення Кючук-Кайнарджійського мирного договору;

8 квітня 1783р. – маніфест про приєднання Криму до Росії;

29 лютого 1768р. – утворення Барської конфедерації;

14 травня 1792р. – утворення Торговицької конфедерації;

1772р. – перший поділ Речі Посполитої;

1793р. – другий поділ Речі Посполитої;

1795р. – третій поділ Речі Посполитої;

25 листопада 1795р. – польський король зрікся влади і припинилось державне існування Речі Посполитої;

16 січня 1699р. – Карловицький мирний договір.

Опорні поняття та терміни:

КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС 1698-1699 рр. – міжнародний конгрес, що відбувся в Карловицях (Словенія). Скликаний для укладення мирного договору між державами, що входили до «Священної Ліги» (Австрія, Венеція, Московія і Польща) і Османською імперією. Став можливим після повного розгрому турецьких військ у 1683 р. під Віднем, в якому значну роль відіграли українські козаки. На конгресі було підписано декілька договорів. Серед них договір Польщі з Османською імперією. За умовами цих договорів Туреччина уступила Поділля Польщі і частина Правобережної України знову відходила до Речі Посполитої.

КОНФЕДЕРАЦІЇ ШЛЯХЕТСЬКІ – політичні союзи, які організовувались королем і сеймом Речі Посполитої для досягнення певних політичних цілей. Згодом їх почали організовувати окремі особи (Барська, Торговицька).

ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА – західна частина Гетьманської держави на правому березі Дніпра. Назва виникла після Андрусівського договору 1667 р. За Бучацьким мирним договором 1672 р. Правобережжя було поділене на три частини між гетьманом П.Дорошенком, Туреччиною і Польщею. У 1699 р. (за Карловицьким миром) Річ Посполита відновила своє панування над Правобережжям. За другим по ділом Польщі у 1793 р. воно відійшло до Російської імперії.

Література:

1. Аркас Микола. Історія України-Русі. – К., 1990. – С. 347-351; 331-338.

2. Верига Василь. Нариси з історії України (кінець XVIII – початок ХХ ст. – Львів, 1996. – С. 18-49.

3. Гедьо А.Б. Переселення греків з Криму до Приазов’я у 1778 р. // УІЖ. – 2001. - № 1. – С. 73-84.

4. Довідник з історії України. В 3-х томах. – Т. 2. – К., 1995. – С. 111-112.

5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. У 2-х т. – Т. 2. – К., 1991. – С. 268-272.

6. Історія України // За ред. В.А. Смолія. – К., 1997. – С. 122-125.

7. Історія України. Курс лекцій. / Кер. авт. кол. Л.Г. Мельник. – К., 1991. – С. 307-313.

8. Лях Р.Д., Ізюмов В.І., Красноносов Ю.М. Історія України. – К., 1998. – С. 166-169.

9. Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т. 2. – К., 199. – С. 271-278; 110-120.

10. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1991. – С. 170-172.

11. Усенко П. Греки на південному сході України з кінця ХVІІІ – до початку ХХ ст. // Сучасність. – 2001. - № 1. – С. 87-97.

12. Шевченко С. Нова Сербія на землях старої України // КС. – 2003. - № 3. – С. 54-61.

Семінари № 10-11

„СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЕВОЛЮЦІЯ

Суспільно-політичної думки у хvііі ст.”

Мета: З’ясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, які перебували під владою інших держав і тому існували регіональні відмінності. Розглянути соціальну структуру населення і показати її еволюцію, а також визначити суспільно-політичні погляди різних станових груп українського суспільства в умовах поглиблення класової диференціації, обезземелення селянства та поширення кріпацтва.

План

1. Зрушення в сільському господарстві та види землеволодінь.

2. Поширення мануфактурного виробництва та формування ринку робочої сили.

3. Соціальна структура населення. Зрівняння козацької старшини у правах з російським дворянством та остаточне закріпачення селянства.

4. Суспільно-політичні погляди різних верств українського суспільства у першій половині ХVІІІ ст.

5. Суспільно-політичні погляди різних станових груп населення під час роботи комісії по складанню нового Уложення 1767-1774 рр.

ІНДЗ

Пояснити терміни: дворянство, мануфактура, козацька старшина.

Реферування статті: Путро О.І. До питання про форми власності на землю українського козацтва // УІЖ. – 1992. – № 2. – С. 64-69.