Семінар № 2

«СКІФО-САРМАТСЬКА ДОБА. АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я»

Мета: Вияснити взаємопов’язаність процесу розвитку знарядь праці із суспільними змінами, з’ясувати яке населення мешкало на території України в добу раннього залізного віку, переконатися, що воно було різноетнічним, висвітлити період грецької колонізації Північного Причорномор’я і визначити її наслідки.

План

1. Поява скіфів у Північному Причорномор’ї. Велика Скіфія.

2. Побут і культура. Занепад держави. Мала Скіфія.

3. Сарматська експансія на території Північного Причорномор’я.

4. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Боспорське царство.

Пояснити терміни:

Автохтони, міста-держави, сколоти, експансія, культура, держава.

ІНДЗ

Виписати із повідомлень Геродота характеристику скіфів-воїнів.

Реферати:

Подорож у загадкову Скіфію.

Грецькі поселення Північного Причорномор’я

Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:

Відповідь на перше питання бажано почати із загальної характеристики доби заліза. Це період в історії людства, який розпочинається близько 1000 р. до н. е., а термін «залізний вік» відомий ще з античної літератури. У Степовій Україні початок залізного віку пов’язаний з кіммерійською культурою, а у Лісостеповій – чорноліською. У ранньому залізному віці видяляються три періоди: передскіфський, скіфський, сарматський. Варто підкреслити тезу про те, що гострота та міцність залізних знарядь та зброї кардинально вплинули на суспільний розвиток. Поява заліза спричинила докорінні зміни в суспільстві – відбувся перехід від первіснообщинної рівності до класового суспільства. Дати характеристику ознакам суспільного розвитку цієї доби, серед яких: міграції населення; зміцнення торгівельних зв’язків; становлення приватної власності; поступова майнова диференціація суспільства; перетворення сім’ї на господарську одиницю; витіснення родової общини територіальною; виділення ієрархічно структурованої військової еліти; утворення воєнно-політичних об’єднань та союзів і т. д.

Визначити причини просування скіфів у глиб кіммерійських земель. Охарактеризувати Велику Скіфію, котра являла собою велике політичне об’єднання у межах двох природних зон – степової та лісостепової. Виникнення держави пов’язується з іменем царя Атея, а розквіт її припадає на V-ІV ст. до н. е. Дати характеристику скіфським воїнам.

Друге питання передбачає детальну характеристику побуту і культури скіфів. Скіфська культура витворена на основі власних здобутків і досягнень тих народів, з якими скіфи торгували або воювали. Примітними її проявами були: феномен царських курганів та скіфська тріада – скіфський тип зброї, «звіриний стиль» в образотворчому мистецтві та специфічне кінське спорядження. Скіфська тріада може бути доповнена ще двома компонентами, що були подібними у культурах скіфського світу, а саме: бронзові литі казани і бронзові дзеркала. Тобто можна говорити не про «скіфську тріаду», а про «скіфську пентаду».

Після вивчення причин занепаду Великої Скіфії, необхідно охарактеризувати Малу Скіфію, що продовжила існування скіфської держави на вузькій смузі Нижнього Подніпров’я та в Степовім Криму.

Готуючи відповідь на третє питання, необхідно зазначити, що скіфів у Північному Причорномор’ї змінили сармати. Характеристика сарматської експансії має включати визначення етнічної належності цієї спільності, означення ареалу її проживання, визначення причин просування сарматів на скіфські землі, визначення основних занять цього населення, опису побуту, військового мистецтва, культури та виокремлення наслідків.

Четверте питання включає визначення причин грецької колонізації на узбережжя Чорного моря та локалізацію основних осередків античної цивілізації у Причорномор’ї. Періодизація історії осередків античної цивілізації включає: 1) «грецький період» (др. пол. VІІ – середина І ст. до н. е.) і 2) «римський період» (середина І ст. до н. е. – ІV ст. н. е.). Логічним завершенням відповіді на це питання буде визначення причин занепаду грецьких міст-держав, а також виокремлення наслідків впливу тисячолітньої історії античної цивілізації у Північному Причорномор’ї. Серед останніх необхідно назвати: 1) перенесення з елінської цивілізації на місцевій грунт демократичного полісного устрою, що утверджувало державотворчі традиції на українських землях; 2) переймання місцевим населенням прогресивних технологій землеробства та ремесел; 3) впровадження товарно-грошових відносин; 4) розгортання процесу урбанізації Причорномор’я; 5) поширення надбань античної культури тощо.

У розповіді про Боспорське царство варто підкреслити, що це була антична держава у Причорномор’ї на Керченському і Таманському півострові. Існувала у ІV ст. до н. е. – ІV ст. н. е. і являла собою поєднання спадкової монархії з полістими органами самоуправління у великих містах. З І ст. н. е. вона потрапила під вплив Римської імперії і традиції полісного управління знищуються.