Література

1. Про державно-приватне партнерство [Електронний ресурс]: Закон України від 01.07.2010 р. № 2404–VІ. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.

2. Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні [Електронний ресурс]: Проект Закону України від 24.11.2015 р. №817-VII. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52471.

Щодо ввезення в україну обладнання, матеріалів, комплектувальних виробів, які використовуються у системі альтернативної енергетики

Токунова А.В., к.ю.н., с.н.с. відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ

Впровадження альтернативної енергетики на початковому періоді є достатньо витратним заходом. Тому, як правило, цей процес підтримується на державному рівні у всіх країнах, де відбувається таке впровадження. Україна, декларуючи всебічну підтримку даного напряму, також проводить низку заходів зі сприяння розвитку видобутку енергії з відновлюваних джерел. У роботі хотілося б торкнутися пільг, що встановлені для ввезення в Україну обладнання, матеріалів, комплектувальних виробів, які використовуються у системі альтернативної енергетики.

Відповідно до п. 197.16 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України:

- устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;

- матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва: устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії; матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів.

Операції із ввезення на митну територію України зазначених у цьому пункті товарів звільняються від оподаткування, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні [1].

Перелік таких товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України та затверджується Постановою Кабінету Міністрів України «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектувальних виробів за проектами демонстрації японських технологій від 30 березня 2016 р. № 293 [2].

З одного боку, добре, що дані норми Податкового та Митного кодексів отримали механізм реалізації, якого вони довгий час не мали через відсутність відповідного документу. З іншого, до 29 грудня 2014 р. дане питання регулювалося Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих» від 14 травня 2008 р. № 444 [3].

Якщо порівняти Постанови № 293 та № 444, виявиться, що новий перелік став меншим скасованого більше ніж у десять разів, що жодним чином не сприяє розвитку альтернативної енергетики. І навіть якщо це скорочення ще можна пояснити необхідністю активізації власних виробників устаткування, матеріалів тощо, то виникають додаткові питання. Так, у новій Постанові встановлено обмеження на національну приналежність енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектувальних виробів, які звільняються від відповідних податків та зборів – вони повинні мати відношення до проектів демонстрації японських технологій, що значно обмежує можливості вибору постачальників та користування даним правом.

Таким чином, при декларуванні сприяння розвитку в Україні альтернативної енергетики і встановлення певних норм на підтвердження даного напряму, існують проблеми в механізмах реалізації законів у підзаконних нормативних актах. Зокрема, стосовно розглянутого в роботі механізму визначення об’єктів, звільнених від ввізного мита, доцільним є докорінний перегляд чинного Переліку з метою як розширення (щодо тих об’єктів, які в Україні найближчим часом виробляти змоги не буде), так і зняття обмеження щодо національної приналежності таких продуктів.