Література

1. Симоненко В. К. Пятилетка крутого пике. Экономическое эссе/ В. К. Симоненко. – К.: Довіра, 2016. – 327 с.

2. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / В.М. Геєць. – К.: ІЕП України, 2009. – 864 с.

3. Офіційний сайт посольства Японії в Україні// [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ua.emb-japan.go.jp/itprtop_uk/yearofjapan_ukr.html

4. Звіт про результати досліджень по проекту: «Соціально-економічні наслідки приватизації державного майна в Україні: перші десять років» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.case-ukraine.com.ua/archive/u/publications/ 11cccb107a77fa70 fca9626c7 adc09f9.pdf

Фінансування інноваційної діяльності в україні

Швецова І.В., 1 курс магістратури,

факультет економіки та менеджменту

Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Науковий керівник:д-р екон. наук, доцент

Борисова С.Є.

В сучасних умовах для забезпечення економічного росту, конкурентоспроможності виробництва та продукції, розвиток всіх галузей народного господарства повинен носити інноваційний характер. Перед підприємствами стоїть нелегка задача: якщо вони не будуть випускати нову продукцію, то рано чи пізно стануть збитковими, а якщо випускати нову продукцію, то це пов’язано з великими витратами, тому достатнє фінансове забезпечення підприємств сьогодні є дуже актуальним питанням.

Методологічною і теоретичною основою дослідження стали праці провідних вітчизняних вчених в області інноваційної діяльності підприємств, таких як: Єрмак С.О. [1], Карпенко А.В. [2], Колодізєв О. М. [3].

Фінансування інноваційної діяльності – це процес забезпечення та використання грошових коштів, які направлені на розробку та організацію нових видів продукції та на створення нових технологій, послуг, техніки, впровадження нових методів управління [1].

Система фінансування інноваційної діяльності повинна забезпечувати наступні завдання: створення необхідних передумов для ефективного впровадження новинок; розвиток стратегічного інноваційного потенціалу в пріоритетних напрямах розвитку діяльності підприємств; створення умов, які необхідні для матеріального забезпечення кадрового потенціалу.

Основними джерелами фінансування інноваційної діяльності підприємств України є власні кошти, кошти державного бюджету, кошти іноземних інвесторів та інші джерела [2].

У більшості розвинених країн найбільшу частку фінансування інноваційної діяльності займають кошти з державного бюджету. В Україні в умовах дефіциту державного бюджету таке фінансування дуже обмежене, таким чином частка у структурі фінансування є нестабільною та дуже низькою.

В умовах нестабільної економіки України стимул для підприємств витрачати кошти на інновації практично відсутній. Але для багатьох підприємств інноваційна діяльність є основним видом діяльності, для більшості із них інновації розглядаються як засіб для досягнення стратегічної мети розвитку.

В даний час стан інноваційної діяльності в нашій державі не відповідає вимогам країн, що динамічно розвиваються, і залишає бажати кращого. Аналізуючи джерела фінансування інновацій в Україні, можна зробити висновок, що фінансування інноваційної діяльності залишається власною справою компаній.

Для удосконалення фінансового забезпечення необхідно: запровадження державних субсидій та дотацій для проведення науково-дослідницьких робіт у розмірі 20-30% від загальної суми витрат [3]; залучення іноземних інвесторів до фінансування науково-інноваційної діяльності у розмірі 18-20% від загальних витрат; запровадження податкових стимулів для окремих видів діяльності; залучення коштів міжнародних компаній під гарантії уряду; створення небанківських спеціалізованих інноваційних підприємств для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм; створення ефективної інфраструктури для здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності.