Література

1. Kuznets S. Measurement: Measurement of Economic Growth / S. Kuznets // The Journal of Economic History. – 1947. – Vol. 7, Supplement :Economic Growth : ASymposium. – р. 10-34.

2. Эффективный экономический рост: теория и практика / [Генкин А. С., Зырянова М. Н., Ивлева Г. Ю. и др.] ; под ред. Т. В. Чечелевой. – М. : Экзамен, 2003. – 320 с.

Підвищення ефективності менеджменту підприємства на основі застосування традиційних методів економічного аналізу в системі ситуаційного управління

Черната Т.М., канд. экон. наук, доцент кафедри економіки підприємств ГВУЗ «Приазовский державний технічний університет», м. Маріуполь

Управління виробничими (економічними) системами характеризується значним ступенем інерційності. Результати економічного аналізу, засновані на використанні даних бухгалтерського обліку та звітності, не забезпечують оперативність і належну якість управлінських рішень. В умовах турбулентної економіки з метою своєчасного здійснення заходів, спрямованих на нівелювання негативних чинників, управління підприємством необхідно будувати не на запізнілих, а на випереджальних показниках діяльності. Аналіз наукових праць, присвячених проблемам ситуаційного підходу до управління [1,2,3,4], показав доцільність його застосування в умовах підвищеної невизначеності, мінливості чинників впливу на ефективність функціонування суб'єктів господарювання. В процесі аналізу первинна інформація за допомогою певних процедур піддається аналітичній обробці, у ході якої проводиться порівняння досягнутих у звітному періоді результатів з результатами минулих періодів, з показниками інших підприємств, зі середньогалузевими показниками. Також аналізується вплив різних чинників на зміну результативних показників, у результаті чого виявляються невикористані резерви підвищення ефективності економічних процесів, а потім розробляються й обґрунтовуються конкретні управлінські рішення по реалізації виявлених резервів.

Таким чином, економічний аналіз є функцією управління, що забезпечує науковість та обґрунтованість прийняття рішень. З метою формування портфеля проектних управлінських рішень пропонується використовувати методи економічного аналізу, які повинні бути модифіковані таким чином, щоб визначити зміна результуючого показника при можливій зміні факторних ознак на певну величину й силу, що врівноважує негативний вплив факторних ознак. Розглянемо застосування методів економічного аналізу з метою формування портфеля управлінських рішень на прикладі управління обсягом товарної продукції підприємства. Як відомо, на зміну вартості товарного випуску продукції впливають такі чинники, як зміна цін на продукцію, фізичних обсягів виробництва товарної продукції, а також структурні зрушення в товарному випуску. Для визначення впливу, наприклад, прогнозованої зміни цін на обсяг товарного випуску продукції пропонується використовувати метод абсолютних різниць, при якому вплив буде визначатися як різниця прогнозної (Ц_прог) і базової (Ц_баз) ціни одиниці продукції, помноженої на прогнозований обсяг товарного випуску (Q_прог).

(1)

Вихідні дані для аналізу наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив прогнозованої зміни цін на вартість товарного випуску

Номенклатура товарного випуску (умовні найменування)	Базова ціна, грн.	Прогнозна ціна, грн.	Прогнозний обсяг товарного випуску, т.	Вплив цін, тис. грн.
АА1	696,85	554,87	23825	-3382,67
АА2	612,79	430,36	99079	-18074,98
АА3	727,44	486,87	2521	-606,48
ИТОГО	631,06	455,15	125425	-22064,13

Як видно з аналізу наведених даних, має місце негативний прогноз цін на дані види продукції. Прогнозоване зниження цін реалізації продукції на ринку приведе до загального зниження обсягу товарної продукції на 22064,13 тис. грн., при цьому найбільше зниження результату дає продукція АА2 через перевагу її частки в структурі випуску товарної продукції. Використання запізнілих показників діяльності підприємства в існуючій системі аналізу й планування не забезпечує необхідного рівня гнучкості й об'єктивності планів.