Література

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 №40-IV // Відомості Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: www.rada.gov.ua

2. Зянько В.В. Інноваційне підприємництво: сутність, механізми і форми розвитку. Монографія / В.В. Зянько // УНІВЕРСУМ - Вінниця. – 2008. – 397 с.

Шляхи вдосконалення механізмів протидії організованій економічній злочинності в україні

Бойко О.О., студентка здобувач вищої освіти Александрова Г.М., к.е.н., доцент Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Кривий Ріг

Організована злочинна діяльність в Україні у наш час перебуває на якісно новому рівні порівняно з початковим періодом її розвитку. Це не просто новий вид злочинності, а особливе суспільно негативне явище, щільно пов’язане з тіньовою економікою і корупцією [5].

Тому дуже важливо розглянути, що саме може стати шляхом вдосконалення механізмів протидії організованій економічній злочинності в Україні. Проблему протидії організованій злочинності в галузі економічної діяльності, процесу розглядали у своїх працях : В. М. Варцаба, Бойко A.M., Голіної В.В., О. М. Джужa, В. О. Коновалова, В. П. Корж, М. В. Корнієнко, Б. В. Щур та ін. (табл. 1). Отже, організована злочинність – це особливе суспільно небезпечне явище, «вершина злочинності». В основі виокремлення цього виду злочинності лежить характер і ступінь взаємодії злочинців під час здійснення протиправної діяльності. Організована економічна злочинність в Україні становить серйозну загрозу для країни з реальною небезпекою трансформації демократичної держави в кримінальну. На відміну від організованої економічної злочинності високорозвинених зарубіжних країн, в яких розумна кримінальна політика, здорові ринкові відносини не дозволили злочинному бізнесу проникнути в легальні галузі економіки, витіснивши її в кримінальний гральний, нарко- і порнобізнес. Така суспільно-небезпечна діяльність не зачіпає державних устоїв, не спотворює основоположних соціально-економічних, політичних, моральних принципів державного управління.

Таблиця 1

Визначення категорії «організована злочинність»

Автор	Зміст категорії
А.І. Алексєєв [1]	«..діяльність організованої злочинності як кваліфікований вид співучасті злочинних груп і злочинних організацій» поряд із «простим видом» (вчинення злочину двома або більше виконавцями без попередньої змови та вчинення злочину особами, які заздалегідь домовились про це) групової злочинності
Р.А. Сербін [2]	Організована злочинність - вид злочинності, яку утворює діяльність окремих груп осіб, що за попередньою змовою між собою чи без такої вчинили умисні злочини
М. В. Корнієнка [3]	«..структурована система злочинних формувань, що характеризується міжрегіональною, у ряді випадків – міжнародною злочинною діяльністю, спрямованою на заняття злочинним бізнесом (наркобізнес, нелегальна міграція, торгівля людьми, кіднепінг і т. ін.), яка здійснюється шляхом застосування насильства або без такого для отримання прибутків і надприбутків, використовуючи у своїх інтересах як державні структури, так і інститути громадян- ського суспільства»
Абадіскі Х [4]	Організована злочинність − не сфера діяльності, це скоріше техніка насильства, залякування та корупції

У нашій країні організована економічна злочинність спочатку в силу цілого ряду специфічних причин набула політичної значимості, оскільки безпосередньо вторгалася в легальну економіку, а потім і в ринкові відносини, що розвиваються, надавши їм відповідний кримінальний відтінок. Злочини загально кримінальної спрямованості поступаються місцем великомасштабним організованим злочинним акціям, глибокому проникненню через корумповані зв'язки в економіку і фінансову систему, спробам надавати прямий вплив на політику держави в цій сфері.

На сьогоднішній день одним з найбільш небезпечних симптомів криміналізації українського суспільства, що реально загрожують його національній безпеці, є процес легалізації організованої економічної злочинності в тому інформаційному середовищі, носієм якого виступають засоби масової інформації (ЗМІ). Важливе значення має спрямованість і ступінь криміногенного впливу засобів масової інформації на буденну свідомість людей [ 6, c.39-44]. Відсутність адекватної інформаційної політики держави, яка орієнтувала б засоби масової інформації на досягнення цілей національної безпеки, на захист населення від злочинності, на підвищення рівня його моральної і правової культури, призводить до зниження анти-кримінального потенціалу суспільства. Надаючи далеко не завжди перевірену і достовірну інформацію про низький рівень розкриття тяжких насильницьких та інших видів злочинів, потенційно підбираючи факти, засоби масової інформації сприяють формуванню у громадян установок на вседозволеність і безкарність порушень кримінально-правових заборон. Однією з причин ситуації в сфері боротьби з організованою економічною злочинністю, що має місце сьогодні, є недостатня наукова розробка проблеми, відсутність чітких і ясних уявлень про стратегію та ідеологію цієї боротьби, а також правової, кримінологічної, криміналістичної і оперативно-розшукової концепції та відповідних наукових рекомендацій з виявлення, розкриття, розслідування та попередження організованої економічної злочинної діяльності. Отже, нинішнім можливостям боротьби з організованою економічною злочинністю в Україні найбільшою мірою, на нашу думку, відповідає жорсткий кримінально правовий контроль. Досвід зарубіжних країн свідчить, що за наявності рішучості держави, реалізації розумної анти-кримінальної політики з безумовним дотриманням принципу рівності громадян перед кримінальним законом незалежно від посадового, майнового стану та інших обставин, боротьба зі злочинністю, в тому числі і з організованою, може бути досить ефективною.