Література

1. Балан О. Д. Зарубіжний досвід застосування системи мотивації, оплати та нормування праці / О. Д. Балан // Агросвіт. - 2015. - № 17/18. - С. 20-25.

2. Баранов В. В. Світовий досвід побудови ефективної системи оплати праці на підприємстві / В. В. Баранов // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - 2015. - Вип. 20(1). - С. 139-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkntu_e_2011_20(1)__23.

3. Галайда Т.О., Рябуха А.І. Європейський досвід застосування ефективних систем оплати праці та мотивації працівників підприємства // Науковий вісник херсонського державного університету. – Херсон, 2016. - Випуск 16. Частина 1. – С. 65-68.

Секція 3. Розвиток фінансової системи у період виходу з кризи природа фінансово-економічних криз в умовах глобалізації

Джуган А.В., 4 курс, економічний факультет,

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, м. Харків

Науковий керівник: к.е.н., доц. Нестеренко О.М.

На сьогоднішній день і досі є актуальними дослідження причин виникнення сучасних криз, процеси виходу світової економіки з кризи та припинення світової рецесії, спричиненої фінансово-економічною кризою 2008-2009 років. Все більша увага приділяється визначенню зв’язку криз та циклічності економічного розвитку, і прив’язка їх до сучасних подій в економіці та загалом у світі.

Глобальна криза - це своєрідний білет до нового етапу в економіці, соціальній та політичній сферах. Криза, яка почалася в 2008 році і продовжується дотепер, описується не одним і не двома параметрами, бо поширюється на різні сфери життя та має серйозні наслідки в соціально-економічному плані. Дана криза в багатьох аспектах нагадує кризи 1929-1933 рр. та 70-х рр., але, звісно, кожна з них унікальна. В. Мау та А. Улюкаєв стверджують, що «дана криза водночас є і циклічною, і структурною[1, с.5]», адже веде до технологічних та інституціональних змін. А також помічають про складність виходу з кризи через поєднання фінансової кризи з економічною[1, с.5].

Багато економістів пов’язують причини економічних криз з порушенням рівноваги між виробництвом та грошово-фінансовою системою. А. Чухно, відомий вітчизняний економіст-теоретик, пояснював причини фінансової кризи 2008-2009 років і стверджував, що «нові зусилля розвитку економіки вимагають значного вдосконалення регулювання відношення виробництва та грошово-фінансової системи, знаходження таких форм і методів управління цими системами, які були б адекватні для нових умов…На жаль, нічого такого не було зроблено…»[2, с. 13].

А почався кризовий стан глобальної економіки з фінансової кризи в США. В результаті постраждала економіка, перш за все, США, а разом й інших країн. В різних країнах сформувалися свої внутрішні причини та вразливі зони, де проявлялася економічна криза, але в умовах глобалізації вони розповсюджувалися й на інші країни. Вагому роль також грала ступінь економічного розвитку країни, адже склалася така ситуація, де економічно розвинуті країни( Сполучені Штати Америки, деякі країни Європейського союзу, Японія) перейшли на стадію стагнації, а Бразилія, Польща, Індія – на етап економічного підйому. Новим центром світової економіки став Китай.

В Україні фінансово-економічна криза проявилася в одній з найтяжчих форм стагфляції, а підкріпилося це ще і політичними змінами. В.Г. Подлєсна говорить про необхідність «вловити той момент, коли провідні країни світу запустять процес повномасштабного переходу до нового технологічного укладу, і влитись у цей процес»[3, с.12]. Експерти неодноразово говорили, що «вихід на підвищувальну хвилю 6 циклу М. Кондратьєва є можливим не раніше від кінця 2010-х років – початку 2020-х років»[3, с.12].

Отже, актуальність дослідження природи кризи в рамках політичної науки не викликає сумнівів. Опиняючись предметом політичного дослідження кризовий процес або стан вимагає об’єктивного аналізу та чіткого визначення, оскільки теорія фінансово-економічних криз в умовах глобалізації є досі не розробленою.