Література

1. Охріменко О. О. Соціальна відповідальність. - Навчальний посібник/ О. О.Охріменко, Іванова Т. В. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». – 2015. – 180 с.

2. Петрунин Ю.Ю., Борисов В.К. Этика бизнеса: Учеб.пособие. – М.: Дело, 2004. – 400 с. 

3. Кусік, Н. Л. Методичний підхід до проведення оцінки ефективності соціально відповідальної діяльності підприємства[Текст] / Н. Л. Кусік, А. В. Ковалевська// Проблеми економіки. –Х., ІнЖек, No3, 2012. – С. 137-141.

Проблеми стратегічного управління україни та її регіонів

Вишневський О.С., к.е.н., с.н.с.Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ

Впровадження та використання стратегічного управління щільно пов’язано з загальним розвитком суспільства та досягнення ним певного світоглядного рівня, який відповідає переходу від індустріально до постіндустріального етапу [1, 147]. Враховуючи це, можна вважати, що Україна має передумови для ефективного використання інструментарію стратегічного управління для забезпечення розвиту вітчизняної економіки.

Але наявні можливості, щодо розробки та реалізації стратегій на державному та регіональному рівні, протягом минулої чверті століття не вдалося втілити на практиці. На цей час формалізованого та затвердженого процесу стратегічного управління розвитком національної та регіональних економік не має. Як наслідок всі основні стратегічні документи на державному рівні (Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020» [2], Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року [3], Стратегія національної безпеки України [4]), а також регіональному (регіональні стратегії розвитку) не узгоджуються не лише між собою, а також з державним бюджетом України та місцевими бюджетами, що унеможливлює їх впровадження.

Типовим прикладом є відмінність цільового ВВП, визначеного у Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020» та Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Так згідно Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020» цільовий ВВП складає 16 000 долл. США, а відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року – 57 238 грн. Враховуючи, що ВВП у розрахунку на одну особу за результатами 2016 року складає 55 848 грн. [5] та середній курс гривні до долару США, стає зрозуміло, що обидва цільових значення не відповідають дійсності. Перше (16 000 долл. США) занадто амбіційне враховуючи чинний курс гривні до долару США, а друге вже фактично виконане за рахунок високої інфляції протягом останніх років та не може вважатися цільовим показником.

Таким чином, «наявні стратегії не дозволяють перейти до стратегічного управління розвитком країни по цілям, що перешкоджає соціально-економічному розвитку, формуванню та використанню соціальних ресурсів, а також капіталізації людського потенціалу» [6, 21]. Відповідно постає необхідність постійної (щонайменш щорічної) актуалізації чинних стратегій на державному та регіональному рівні, що потребує зміни чинної законодавчої бази та провадження системи стратегічного управління.