Література

1.Трансформация государства и эволюция публичного администрирования в условиях глобализации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// xreferat. com / 72/1431-2-transformaciya-gosudarstva-ievolyuciyapublichnogo-administrirovaniya-v-usloviyahglobalizacii. html.

2. Розпутенко І.В. Проблема ідеології навчання державних управлінців // Технології забезпечення якості освіти в державному управлінні: виклики сьогодення: матеріали другої Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 30 листоп. 2012 р.). - К.: НАДУ, 2012. - С. 88-90.

3. Коэн Д.Л. Гражданское общество и политическая теория / Д.Л. Коэн, Э. Арато. - М.: Весь Мир, 2003.

Моделі корпоративної соціальної відповідальності: закордонні та вітчизняні особливості

Ракитянська Н.А,.6 курс, магістр факультет економіки та менеджменту ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія»

Науковий керівник: к.е.н., доцент

Ровенська В.В.

На теперішній час відомі наступні моделі соціальної взаємодії між владою і бізнесом, що надали значного впливу на формування систем КСВ. Їх специфіка визначається однією рисою: чи самостійно бізнес визначає міру свого внеску у розвиток суспільства або ж офіційні і неофіційні інститути здійснюють узгодження суспільних інтересів, які потім трансформуються в обов'язкові вимоги до бізнесу.

Американська модель КСВ ініціюється самими компаніями і передбачає максимальну самостійність корпорацій у визначенні свого суспільного вкладу, але законодавчо заохочує соціальні інвестиції у вигідні для суспільства сфери через відповідні податкові пільги і заліки, при цьому державне регулювання КСВ мінімальне[1].

Європейська модель більшою мірою є системою заходів державного регулювання, де корпоративна діяльність регулюється нормами, стандартами і законами на трьох рівнях: загальнонаціональному, галузевому і на рівні окремого підприємства.

Британська ж модель КСО поєднує елементи моделей США і континентальної Європи, але з істотним залученням держави і суспільних інститутів до процесу узгодження суспільних інтересів, а також просувань і заохочень кращих практик[2].

Японська модель КСВ проявляється в системі «довічного найму» та відповідних умовах управління персоналом. Таким чином, можна сказати, що японська модель корпоративної соціальної відповідальності орієнтована на внутрішнє середовище підприємства. Основні риси японської системи соціальної відповідальності визначає низка концепцій, яких немає в американській моделі. Найважливішими з них є колективне прийняття рішень, відповідальність перед працівниками та соціальна відповідальність керівництва[3].

Сьогодні КСВ в Україні перебуває у стадії розвитку, тому міжнародний досвід варто широко вивчати та упроваджувати з урахуванням національної специфіки. За джерелами регулювання, практикою український варіант КСВ є сумішшю британської моделі (добровільне ініціювання) та континентальної схеми (бажання підприємств отримати від держави чіткі законодавчі рамки КСВ).

В Україні КСВ продовжує орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів держава, власники та персонал. Більш широке коло зацікавлених сторін місцева громада, постачальники та інші поки що так і не є системною ознакою. Нині КСВ в Україні - це добровільний внесок приватного сектора у громадський розвиток через благодійність та механізм соціальних інвестицій.