Література

1. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» : Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 // Офіційний вісник України. – 2015. – №4. – Ст. 67.

2. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 // Офіційний вісник України. – 2014. – № 70. – Ст. 1966.

Щодо удосконалення законодавства у сфері державно-приватного партнерства

Петрова І.П., к.е.н. Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ

За результатами дослідження та узагальнення чинної нормативно-правової бази у сфері державно-приватного партнерства (ДПП) виявлено, що незважаючи на усунення низки недоліків Закону України «Про державно-приватне партнерство» [1; 2] і створення більш ефективних механізмів співробітництва між державними і приватними партнерами, Закон не вирішує питання комплексного розвитку законодавства. Приналежність сфери здійснення ДПП до державного інтересу, тобто відповідальності держави не зазначена; сфери застосування остаточно не склалися, упровадження державно-приватного партнерства у науково-технічну і інноваційну сфери для реалізації завдань модернізації економіки і переходу на шлях інноваційного розвитку залишилось у проекті закону поза увагою; не знімається обмеження діючого закону щодо реалізації проектів ДПП тільки у формі договору, інституційні форми ДПП таким чином виключаються. І найголовніше, не усувається регуляторний бар'єр щодо можливості гнучкого використання схем розподілу правомочностей власності, форм і механізмів фінансової й іншої участі державного та приватного партнерів, які не суперечать чинному законодавству і випливають з економічної природи ДПП, для структурування та реалізації часом виняткових проектів. Для ефективного функціонування державно-приватного партнерства необхідна насамперед розробка Національної стратегії розвитку партнерської взаємодії держави та приватного сектору на національному рівні. Це потребує визначення державою цілей розвитку ДПП, пріоритетів, напрямів, масштабів діяльності та джерел фінансування реалізації стратегії. Обов’язковим елементом реалізації стратегії є встановлення вимог до учасників та розподіл обов’язків і повноважень між ними. У зв’язку з відсутністю єдиного підходу до формування механізму реалізації партнерської взаємодії держави та приватного сектору необхідно побудувати інституційну систему її забезпечення, враховуючи існуючу систему цінностей у суспільстві та економічні передумови. Отже, з метою удосконалення законодавства у сфері державно-приватного партнерства доцільно запропонувати:

– внести зміни до Закону України «Про державно-приватне партнерство»: зазначити приналежність сфери здійснення ДПП до сфери державного інтересу; розширити сфери запровадження ДПП з урахуванням завдань модернізації економіки; ввести інституціональні форми ДПП; передбачити можливість гнучкого використання схем розподілу правомочностей власності, форм та механізмів фінансування й іншої участі державного та приватного партнерів; урахувати інтереси усіх сторін, у тому числі фінансових організацій; передбачити гнучкі форми державної підтримки проектів; забезпечити гарантії прав та законних інтересів приватного і державного партнерів.

– підготувати проект Національної стратегії розвитку державно-приватного партнерства;

– розробити проект Дорожньої карти з розвитку державно-приватного партнерства та проект Плану дій з її реалізації.