Література

1. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навчальний посібник / О.Ю. Смолянська. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 384 с.

2. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bank.gov.ua/control/uk/index

Секція 4. Удосконалення законодавства щодо підвищення його ефективності в сучасних умовах

ДЕЯКІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТАРИФОРЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ МІСТ

Градобоєва Є.С. , канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіко-правових досліджень НАН України м. Київ

Одним з визначальних векторів розвитку країни, її регіонів і міст стратегічними програмними документами, зокрема Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року, визначено реалізацію реформи житлово-комунального господарства, включаючи підвищення якості надання житлово-комунальних послуг (ЖКП) шляхом створення конкурентного середовища на ринку таких послуг [1; 2]. Ще більшої актуалізації ці питання набувають в світлі інтеграції економіки України до загальноєвропейського простору. При цьому доводиться констатувати, що вже традиційно сфера ЖКП міст України перебуває в критичному стані: за даними Державної служби статистики України, збитки підприємств сфери ЖКП у 2015 р. становили 4,2 млрд. грн., а за десять місяців 2016 р. склали 5,4 млрд. грн. В таких умовах державна політика в частині реформування й розвитку сфери ЖКП міст України повинна бути спрямована на оптимізацію системи управління підприємствами міського господарства цієї сфери, стимулювання впровадження ними інноваційних енерго- та ресурсозберігаючих технологій і, таким чином – підвищення ефективності функціонування. Слід наголосити, що створенню передумов мотивації ефективного господарювання, підвищення енергоефективності, скорочення витрат підприємствами міського господарства сфери ЖКП, а, відповідно, і зниження собівартості їх надання та транспортування до кінцевих споживачів багато в чому сприятиме вдосконалення чинного законодавства та нормативно-правового забезпечення регулювання діяльності підприємств сфери та відносин на ринку ЖКП. Зокрема, першочергових змін потребує нормативно-правове забезпечення в частині тарифорегулювання і тарифоутворення на ЖКП, оскільки ця сфера, незважаючи на численні поправки до вже існуючих законодавчих актів і прийняття низки нових, все ще залишається найбільш неврегульованим питанням. Формування тарифів та прийняття рішень щодо їх зміни відбувається не прозоро, внаслідок чого більшість споживачів вважатимуть тарифи на ЖКП необґрунтованими. Незважаючи на прагнення уряду України позбавитися від практики перехресного субсидування та збитковості підприємств міського господарства сфери шляхом поступового доведення тарифів на ЖКП до їх економічно обґрунтованого рівня, у низці міст все ще не досягнуто стовідсоткового відшкодування тарифами фактичної собівартості послуг. Крім того, Україна досі не імплементувала модель регулювання тарифоутворення на централізоване опалення «Cost +» (тариф повністю не покриває негазову складову та інвестиційні витрати, а регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг або органи місцевого самоврядування в залежності від виду послуги та компетенції регулюючого органу) не має повної та достовірної інформації щодо структури витрат підприємств, тоді як останні більшою мірою зацікавлені у завищенні рівня витрат для збільшення тарифу). У зв’язку з цим, а також зважаючи на велику кількість редагувань чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004р. № 1875-IV, доцільним є якнайскоріший розгляд та ухвалення законопроекту «Про житлово-комунальні послуги» (реєстраційний номер 1581-д), який фактично є новою редакцією зазначенного Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV і має енергоефективну спрямованість (створює умови для розвитку конкуренції на ринку послуг, стимулюючи підприємства до проведення заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності, економії витрат ресурсів і скорочення собівартості послуг).