Література

1. Закон України „Про місцеве самоврядування в Украіні”: науково-практичний коментар.- К.: ІЗВРУ, 1999.- 397 с.

2. Ніколаєва О. М. Місцеві фінанси: навчальний посібник. / Ніколаєва О. М. – К.: Центр навчальної літератури, 2013 – 354 с.

3. Петленко ю.В. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. / Петленко ю.В., Рожко о.Д. - к.: Кондор, 2003. - 282 с.

4. Сунцова о.О. Місцеві фінанси: Навч. Посіб. / Сунцова о. О.— к.: Центр учбової літератури, 2008. — 488 с. Проблеми розвитку фінасоВової системи України в сучасний період

Пономаренко Т.С. , 5 курс, факультет економіки та

Менеджменту ВНЗ « Донбаська державна

машинобудівна академія», м. Краматорськ

Науковий керівник: к.е.н, доцент

Михайличенко Н.М.

На сучасному етапі розвитку економіки її розвиток, проблеми становлення та функціонування фінансової системи набувають особливої актуальності. В даний час фінансова система України, є кризовою, складною і неоднозначною.

Фінансова система має складну будову і являє собою сукупність різних сфер фінансових відносин. Ринок фінансових послуг в Україні знаходиться на стадії становлення. Впроваджуються нові види фінансових послуг, удосконалення та подальшого розвитку набувають традиційні послуги.

Низька ступінь капіталізації є важливою проблемою фінансового ринку України. Недостатній рівень капіталізації банків України свідчить про їх низьку конкурентоспроможність з іноземними банками. Набагато більше структурних і інституційних проблем існує в діяльності небанківських фінансових посередників і в функціонуванні фондового ринку. Українська фондова біржа має досить обмежені обороти. Наразі відносно активно проводяться операції з державними цінними паперами. Дуже важливо створити насичений ринок, оскільки саме він може зіграти роль пускового механізму для всебічного розвитку фінансової системи України.

В Україні на фінансовому ринку існує багато проблем, пов'язаних з недостатньою ефективністю діяльності фінансового сектора країни, низьким рівнем економічної грамотності та обізнаності споживачів фінансових послуг щодо особливостей функціонування фінансових установ і можливостей отримання необхідних фінансових послуг, недостатньою довірою населення до діяльності фінансових посередників, відсутністю достатньої практики ринкових відносин тощо [1].

Особливий вплив на фінансову систему має світова криза. Сьогодні сформувалося 4 основних напрямки її впливу на економіку України:

1. Скорочення попиту на експортну продукцію, а отже, і на виручку від неї, на зниження надходжень до державного бюджету, на девальвацію гривні, зменшення зарплат тощо.

2. Різкі стрибки цін на біржові товари в залежності від ситуації на фінансових і валютних ринках.

3. Різке падіння вартості акцій українських компаній.

4. Паніка на фінансових ринках і банкрутство великих інвестиційних банків веде до практичного перекриття зовнішніх ринків фінансових ліквідності, що загрожує труднощами в рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями [2-3].

В ході останніх подій в Україні спостерігається хронічна незбалансованість бюджетних доходів і витрат, активне зростання державної заборгованості, нераціональна структура бюджетних витрат.

Основними напрямками подолання фінансової кризи можуть бути, зокрема: запровадження жорсткого режиму економії щодо витрачання бюджетних коштів; зменшення обсягів фінансових запозичень для покриття дефіциту державного бюджету; визначення доцільності фінансування деяких соціальних витрат. Для підвищення ефективності фінансової системи необхідно терміново впроваджувати елементи фінансової і стабілізаційної політики, пріоритетними напрямками якої повинні бути: оптимізація ефективності фінансування завдань, які належать до сфери компетенції держави та місцевої влади; розвиток страхових механізмів заохочення комерційного кредитування суб'єктів господарської діяльності. Таким чином, функціонування кожної зі складових фінансової системи держави можливе лише за умови чіткого законодавчого врегулювання їх взаємодії і в разі, якщо вони доповнюють одна одну. Вихід країни з фінансової кризи буде найбільш сприятливим лише при використань всіх перерахованих вище рекомендацій і за умови цілеспрямованого розвитка інститутів та інструментів фондового ринку.