Проблеми управління дебіторською заборгованістю в сучасних умовах

Кочура В.А., 4 курс, факультет економіки та

Менеджменту Донбаська державна

машинобудівна академія, м. Краматорськ

Науковий керівник: ст. викладач

Ісаншина Г.Ю.

Інформація бухгалтерського обліку становить основу прийняття зважених економічних рішень. Вагомий внесок в економічну безпеку підприємства вносить облік доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг. Правильне визначення моменту відображенні в звітності доходу надає можливість відобразити в момент реалізації і витрати підприємства, які відносяться до собівартості реалізації. З цією метою в обліку застосовується метод нарахування, відповідно до якого доходи та витрати підприємства поділяються на фактичні, нараховані та відстрочені.

Фактичні доходи – доходи, які зароблені та отримані у звітному періоді; нараховані – зароблені та не отримані у звітному періоді (дебіторська заборгованість); відстрочені – не зароблені, але отримані у звітному періоді (доходи майбутніх періодів).

Фактичні витрати – витрати, які понесені та сплачені у звітному періоді; нараховані – понесені, але не сплачені у звітному періоді (зобов’язання); відстрочені – не понесені, але сплачені у звітному періоді(витрати майбутніх періодів).

Впливають на розмір чистого прибутку підприємства саме фактичні та нараховані доходи та витрати. З нарахованими доходами пов’язана дебіторська заборгованість покупців (рядок 1125 Балансу). Запорука успіху підприємства – це вдале керування дебіторською заборгованістю. З цією метою рекомендовано розрізняти такі групи клієнтів:

великі замовники, які дають високий товарообіг і розраховуються вчасно – можна кредитувати на будь-які суми у межах власної точки безпеки;

підприємства з високим товарообігом, але поганою дисципліною розрахунків – можна кредитувати на суми, які можуть повернутися у більш-менш зрозумілі терміни (визначається дослідним шляхом);

підприємства з низьким товарообігом і хорошою дисципліною розрахунків – можна кредитувати, розміром кредиту керую сам клієнт;

замовники з низьким товарообігом і поганою дисципліною платежів – кредитувати недоцільно, у разі необхідності кредит повинен бути мінімальним.

Прийнято вважати, що звичайний розмір дебіторської заборгованості становить 30% від обсягу продажів. І якщо наші клієнти мають добру платіжну дисципліну та репутацію – це гарний актив. У іншому випадку збільшення прибутку на фоні росту дебіторської заборгованості свідчить про недостатнє управління дебіторською заборгованістю. Адже працювати з нею потрібно вже тоді, коли вона ще перебуває у нормативному стані. Бо чим давніший борг, то менше шансів його отримати.

Література

1.Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73

2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237.