Література

1)Про інноваційну діяльність : Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/40-15.

2) Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/druk/ publicat/kat_u/publnauka_u.htm

3) Кожевіна Н. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України [Текст] / Н. Кожевіна, В. Яремій // Наука та інновації. – 2013. – № 4.– С. 87.

Етапи прийняття рішень щодо ефективності інвестиційних проектів

Кузьменко К. І.студентка 4 курсу ДДМА, гр. ЕП-13-1

Донбаська державна машинобудівна академія,

м. Краматорськ

Науковий керівник: канд. техн. наук,Грибкова С. М.

Питання про капіталовкладення є одним з найбільш складних для будь-якої організації, оскільки інвестиційні витрати можуть принести дохід тільки в майбутньому. Оцінюючи економічну привабливість капіталовкладень, підприємство стикається з необхідністю прогнозування віддалених у часі подій, причому фактор невизначеності повинен бути зведений до мінімуму.

Методики оцінювання ефективності інвестиційних проектів знаходяться під увагою багатьох економістів і вчених, таких як Орлик О. В.[1,2], Мамотенко Д. Ю.[3], Корева О.О.[4] та ін. Розробка інвестиційного проекту включає в себе ряд етапів, кожен з яких більш чи менш обов'язковий для обґрунтування рішення.

1) Етап збору інформації та прогнозування обсягів реалізації. На цьому етапі розробник інвестиційного проекту повинен зібрати якомога більше відомостей про те, який попит пред'являють споживачі на запланований до випуску продукт. Перевагою на цьому етапі користуються великі фірми і корпорації, які планують значні інвестиції.

2) Етап прогнозування обсягів виробництва та прибутку. На цьому етапі розробник проекту, виходячи з можливого обсягу реалізації визначає розмір і технологічний рівень підприємства. Якщо розмір планового прибутку менше бажаного фірмою порогового значення, то проект може бути знехтуваний вже на цій стадії. Якщо прибуток буде прийнятний, то доцільно проведення подальшого аналізу.

3) Етап оцінки видів та рівнів ризиків. На цьому етапі піддаються критичному аналізу всі раніше отримані відомості в частині досяжних обсягів реалізації та виробництва, відпускних цін на продукцію, рівня витрат і т.д. Розглядаються різні варіанти погіршення кон'юнктури. Це досягається за допомогою аналізу чутливості в рамках аналізу беззбитковості.

4) Етап визначення необхідного об'єму і графіка інвестицій. Розглянувши всі витрати з точки зору їх мінімізації, розробник отримує інформацію про розмір вкладень у необоротні активи. Аналіз схеми фінансових потоків дозволяє визначити розмір необхідного оборотного капіталу. Маючи в своєму розпорядженні детально розроблену інформацію про витрати, можна визначити обсяг і графік необхідних інвестицій.

5) Етап оцінки доступності необхідних джерел фінансування. Розрахувавши обсяг і графік інвестицій, розробник вирішує, які з доступних джерел фінансування будуть задіяні. У разі, якщо власних коштів організації виявляється недостатньо й інвестиції передбачається здійснити за рахунок залучених кредитів, необхідний аналіз ринку позикових капіталів.

6) Етап оцінки прийнятного значення вартості капіталу.

Основною метою даного етапу є порівняння інвестиційного проекту з іншими, альтернативними можливостями розміщення капіталу. Це досягається за допомогою методики, званої «аналізом інвестицій», або «аналізом капіталовкладень».

Отже наведені етапи розробки інвестиційного проекту, безумовно, не є обов'язковими. Дії на всіх етапах можуть виконуватися одночасно. Це навіть краще, бо без оцінки доступності джерел фінансування, наприклад, неможливо обґрунтувати передбачуваний розмір інвестицій та ін.

Прийняття рішень інвестиційного характеру ускладняється низкою факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту; багатоваріантність проектів, обмеженість фінансових ресурсів, ризик, пов'язаний з прийняттям того чи іншого рішення, та ін. До того ж, в нашій країні складність прийняття інвестиційних рішень ускладняється невизначеністю ринкової ситуації і наявністю інфляції.

У вітчизняній і зарубіжній практиці відомий ряд формалізованих методів прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якого-небудь універсального методу, придатного для всіх випадків життя, не існує. Прийняття рішень більшою мірою є мистецтвом, ніж наукою. Але, спираючись на показники, отримані суто математичними методами, навіть якщо вони певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.