Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макет_2017_в печать.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.82 Mб
Скачать

Література

1. Управління стійкістю підприємства : монографія / А.М. Колосов, К.А. Колосова, Г.П. Штапаук ; за заг. ред. А.М. Колосова. – Старобільськ: Вид-во ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2016. – 336 с.

Види взаємодій в системі корпоративної соціальної відповідальності

Кошова В.Ю.2 курс, факультет економіки та менеджменту ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Краматорськ

Науковий керівник: к.е.н., доцент

Ровенська В.В.

Вивчення взаємодій в системі КСВ є актуальним, оскільки компанії, що працюють в напрямі підвищення соціальної відповідальності, повинні вміти взаємодіяти з зацікавленими сторонами та враховувати їх інтереси.

Під системою КСВ розуміється така система, що заснована на постійній взаємодії організації з зацікавленими сторонами (стейкхолдерами).

У свою чергу, зацікавленими сторонами є фізичні і юридичні особи, які відчувають на собі вплив рішень ідій організації або самінадають на неї вплив.

Оскільки соціальна система функціонує як мережа відносин взаємодії, то кожен окремий елемент системи, суб'єкт КСВ, реалізуючи власні інтереси, неминуче зачіпає інтереси тих, з ким він взаємодіє. Можна назвати наступні типи взаємодії:

  • рівноправне співробітництво між елементами і підсистемами;

  • кооперативна взаємодія;

  • функціональна ієрархічна взаємодія між елементами і підсистемами, пов'язаними ієрархією підпорядкованості;

  • конкурентну взаємодію - підсистеми знаходяться в стані конфронтації.

При реалізації КСВ зустрічаються всі види взаємодії: рівноправне співробітництво між суб'єктами одного рівня в організації; кооперативне - в процесах виробництва і управління, що складається в силу поділу праці;функціональне ієрархічне, безпосередньо випливає із суті управління; конкурентне, що виникає як всередині організацій, так у зовнішньому середовищі, пов'язане з розподілом обмежених ресурсів [1, С. 15-16].

У найбільш загальному вигляді основні групи зацікавлених сторін включають: акціонерів, інвесторів, державні регулюючі та контролюючі органи, бізнес-партнерів, постачальників,персонал, професійні об'єднання працівників, споживачів товарів і послуг, громадські організації, ЗМІ, представників місцевих громад в регіонах присутності компанії і т.д [2, С. 22].

Взаємодія із зацікавленими сторонами дозволяє компанії виявити їх думки про те:

  • в яких областях в першу чергу повинна реалізовуватися соціальна відповідальність компанії;

  • які конкретні дії компанія повинна робити для задоволення потрібностей та інтересів зацікавлених сторін;

  • які важливі напрямки КСВ компанія залишає без уваги;

  • які дії і рішення компанії викликають невдоволення зацікавлених сторін і чому;

  • чи достатньо компанія відкрита: чи є такі аспекти її діяльності, за якими зацікавлені сторони хотіли б, але не можуть отримати інформацію [3, С.19].

У сучаснійекономіці компанії відчувають на собі постійний вплив широкого кола зацікавлених сторін, дії і рішенняяких значною мірою відбиваються на успішності їх бізнесу. Компанії необхідно розвивати взаємодії з зацікавленими сторонами, щоб не зіткнутися з низкою нефінансових ризиків, джерело яких полягаєв свободі зацікавлених сторінвибирати свою поведінку по відношенню докомпанії.