Література

1 Кузьменко Л.М. Проблеми проведення оцінки персоналу / Л.М. Кузьменко // Економіка і маркетинг в XXI сторіччі. - 2008. - С. 160-162.

2 Ломовських Н.О. Вплив демографічних чинників на ефективність використання потенціалу трудових ресурсів / Н.О. Ломовських // Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора. - Х., 2009. - С. 189-190.

3 Амоша О.І. Мотивація персоналу підприємства в ринкових умовах: наочні навчально-методичні матеріали / О.І. Амоша, О.Л. Єськов, Н.Д. Дарченко; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2011. - 200 с.

Створення умов для інноваційного розвитку вугледобувних підприємств

Колодяжна А.Е., 5 курс, факультет економіки та менеджменту Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Науковий керівник: к.е.н., доц. Єрфорт І.Ю.

У зв'язку з тим, що криза охопила усі сфери і галузі в Україні, а держава не інвестує у розвиток вугледобувних підприємств, відбувається втрата стратегічної галузі. У вугледобувних підприємств бракує коштів для фінансування інновацій з причини значних збитків.

Так, доля інноваційно активних підприємств у добувній промисловості складає 7,7% від загальної кількості промислових підприємств; питома вага підприємств, які впроваджували інновації – 0,03%; доля обсягу реалізованої інноваційної продукції – 0,04% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції. Всього три підприємства добувної промисловості (1,9%) впроваджували маркетингові інновації, два підприємства (1,6%) – організаційні інновації.

Сьогодні вугледобувна промисловість не представляє інтересу для інвесторів, тому завдання створення необхідних умов для інноваційного розвитку підприємств є надзвичайно важливим.

У рамках узагальнення основних пропозицій для вирішення цього завдання в Україні слід зазначити: 1) заходи, спрямовані на стимулювання інноваційного розвитку вугільної промисловості [1]; 2) механізм стимулювання інноваційного розвитку на основі формування системи внутрішнього ринку сертифікатів шахтного метану вугільних родовищ (на прикладі механізму "зелених сертифікатів") [2]; 3) рекомендації щодо використання державно-приватного партнерства [3].

Заходи, запропоновані ученими Інституту економіки промисловості НАН України, спрямовані на стимулювання інноваційного розвитку вугільної промисловості полягають: у створенні венчурних фондів, використанні риск-менеджменту при реалізації інвестиционо-інноваційних проектів; в удосконаленні організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком вугільної промисловості.

Система внутрішнього ринку сертифікатів шахтного метану є економічним стимулом впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій видобутку і використання як метану, одержаного в процесі дегазації, так і метану вентиляційних струменів при провітрюванні шахти. Згідно із Законом України "Про електроенергетику" від 1 квітня 2009 року газ метан вугільних родовищ регламентований як альтернативне джерело енергії.

Використання державно-приватного партнерства на підприємствах вугільної промисловості полягає в сукупності нормативно-правових, організаційних і фінансових взаємовідносин держави і приватного бізнесу для досягнення вагомих наукових результатів, ефективного впровадження інновацій, отримання значних соціально-економічних і фінансових результатів з максимальною взаємною вигодою.

Таким чином узагальнено основні заходи, що сприятимуть інноваційному розвитку вугледобувних підприємств.