Література

1. Вівчар О.Й. Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні / О.Й. Вівчар // Науковий вісник НЛТУ України - 2011. - №219. - с. 178 - 182.

2. Краснова І. В. Фондовий ринок в Україні: стан та перспективи розвитку / І. В Краснова // Проблеми економіки. - 2014.- № 1. - с. 129 - 134.

3. Гладкова О.В. Сучасний стан фондового ринку України// О.В. Гладкова/Економічні науки: Інвестиційна діяльність та фондові ринки №1 - 2010 с. – 14.

Соціальна ефективність державних інвестиційних програм

Батушанський М.А., магістр кафедри обліку, фінансів і економічної безпеки Донецький національний технічний університет

Науковий керівник: к.е.н., доц. Стрєльніков Р.М.

Державні інвестиційні програми покликані поліпшити рівень життя громадян певної територіальної громади або поліпшити якість середовища проживання жителів певного регіону. У такому випадку не можна говорити про можливість розрахувати економічний ефект від інвестицій, оскільки основним завданням виступає одержання якісних результатів, виражених в абстрактних і відносних показниках.

Питання впливу інституціональних факторів на інвестиційну діяльність держави розглянуті в працях В.Р. Купчак, Т.Г. Затонацька, О.А. Шиманська, А.А. Карпович, В.В. Самсонова, Н.Ю. Шевченко, О.А. Шакіна, О.П. Цюпа та ін. У той же час, соціальна складова результатів державної інвестиційної діяльності, все ще вимагають детального аналізу і розробки єдиної методики для визначення їх ефективності реалізації. Так, наприклад, В.Р. Купчак у своїй роботі [1] вказує, що «стратегічна мета економіки України – гарантувати стабільність розвиту на базі створення високоефективної соціально-орієнтованої економіки усіх регіонів, яка забезпечить високий рівень життя населення, мотивацію до трудової і підприємницької діяльності, умови рівноправного партнерства у світовому економічному співтоваристві» [1, с.1].

Також необхідно підкреслити, що розробка державних інвестиційних програм не може охоплювати всі верстви населення, усі регіони та усі сфери діяльності. Відповідно, інвестиційні програми, які здійснюються державною або муніципальною владою, завжди носять певну спрямованість, яка обумовлена впливом різних інституціональних факторів. Найчастіше, все ж таки, державні інвестиції здійснюються по регіональній складовій. Це пов'язано з можливістю більш ефективного проектного управління і визначення пріоритетів, що визначають першочергові потреби територіальної громади.

На думку вітчизняних вчених А.А. Карповича, В.В. Самсонової і Н.Ю. Шевченко, у сфері державної підтримки інвестиційних проектів необхідно керуватися пріоритетом соціально-економічного ефекту [2, с.140]. Але вказані фахівці зазначають, що проблематика оцінки ефективності державних інвестицій у проекти, які прогнозують соціально-економічний ефект, полягає у неточності кількісної оцінки результатів. Також впровадження деяких проектів передбачає порівняно низький економічний результат, великий строк окупності, потребує значних фінансових ресурсів, Пріоритетом для надання державної допомоги повинні стати проекти, націлені саме на отримання соціального ефекту, впровадження інновацій та новітніх технологій.

Доведено, що в Україні немає єдиної методики визначення ефективності реалізованих державних інвестиційних програм на регіональному рівні або в інтересах певної територіальної громади. Відповідно, з урахуванням досвіду реалізації державних інвестиційних програм за рубежем, необхідно розробити єдину методику оцінки одержуваних соціальних ефектів, яка може бути використана при формуванні пріоритетів фінансування інвестиційних програм, які здійснюються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Крім того необхідно збільшити розмір регіональних інвестиційних програм, що здійснюються за рахунок державних коштів, для можливості отримання позитивного соціального ефекту від використання різноманітного спектру інституціональних факторів.