Література

1. Амоша А. Инновационный путь развития Украины: проблемы и решения / А. Амоша // Экономист. -2005. - № 6. - С. 28-32.

2. Бурлака В. Приоритеты инновационного развития в украинской экономике / В.Бурлака // Деловой вестник. - 2010. - № 12 (199). - С. 18-22.

3. Зянько В. В. Инновационное предпринимательство в Украине: проблемы становления и развития: монография / В. В. Зянько. - Винница: Универсум-Винница, 2005. - 263с.

4. Крикуненко Д. А. Проблемы внедрения инноваций на предприятиях / Д.А. Крикуненко // Маркетинг и менеджмент инноваций. - 2011. - № 4, Т. И. - С. 45-49.

5. Маслак А. А. Факторы влияния на инновационную деятельность промышленных предприятий / А. А. Маслак, К. А. Дорошкевич // Вестник НЛТУ Украины. - 2012. - Вип.22.8. - С.269-274.

Фондовий ринок україни: проблеми розвитку та шляхи їх вирішення

Балик Ю.М.,5 курс, факультет економіки та

менеджменту Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Науковий керівник: к.е.н., доцент кафедри «Фінанси»Михайличенко Н.М.

Цивілізований розвиток інвестиційних процесів в Україні не можливий без створення ефективно працюючого фондового ринку, який буде забезпечувати не тільки реалізацію національних інтересів країни, але й сприятиме зміцненню її економічної незалежності. Сьогоднішній фондовий ринок знаходиться на стадії становлення. Але позитивні тенденції збільшення обсягів біржових контрактів на організаторах торгівлі свідчать про те, що ринок поступово розвивається. Тому розвиток фондового ринку, як невід’ємної частини національної економіки, набуває важливого значення в умовах глобалізації.

Дослідженням проблем розвитку фондового ринку в Україні присвячено багато наукових праць. Ці проблеми були висвітлені у роботах наступних вчених: О. Квасова, Н. Бєдіна, О. Гладкова, А. Борисенко, А. Калач та ін.

Історично так склалося, що поняття фондовий ринок та ринок цінних паперів – рівнозначні. Фондовий ринок – це сукупність відносин цінних паперів та фінансових послуг.

Отже, фондовий ринок виконує такі важливі функції: акумулює тимчасово вільні кошти суб’єктів господарювання та інвестує їх у різні галузі економіки; здійснює ринкове збалансування попиту та пропозиції капіталу; перерозподіляє ризики в економіці; оптимізує регіональну та галузеву структуру капіталу; створює умови для інтеграції до світового фінансового ринку шляхом запровадження світових стандартів функціонування фондового ринку та фінансового ринку загалом.

У сучасному розвитку фондового ринку існує значна кількість проблем, а саме: політична нестабільність в країні, яка в свою чергу посилює недовіру у інвесторів; відсутність достатнього рівня кваліфікованих фахівців; відсутність інвестиційних інститутів з тривалим досвідом роботи, які заслуговували б суспільну довіру у населення; високі технічні ризики; відсутність єдиного державного органу, який регулював би та здійснював вплив на роботу фондового ринку; нерозвиненість матеріальної бази та нормативно-правового забезпечення діяльності; недостатня прозорість вітчизняного фондового ринку; недосконалість конкурентоспроможності ринку; низький рівень капіталізації фондового ринку.

Слід здійснити комплекс заходів з реформування, які будуть спрямовані на усунення та вирішення існуючих проблем на фондовому ринку в Україні, а також забезпечать його ефективне функціонування. Необхідно вдосконалити законодавчу базу; вдосконалити державне регулювання та нагляд на фондовому ринку; створити сприятливі умови для реалізації прав інвесторів на придбання цінних паперів на міжнародних фондових ринках; забезпечити захист прав інвесторів та споживачів фінансових послуг; узгодити вітчизняне законодавство з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; поліпшити механізм залучення вільних коштів від суб’єктів господарювання.

Незважаючи на усі недоліки та проблеми, фондовий ринок України має потенційні можливості для свого подальшого розвитку. Здійснення цілеспрямованої політики формування вітчизняного ринку цінних паперів є важливою складовою завершення процесу ринкової трансформації національної економіки та суттєвим чинником зміцнення конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі.