Література
1. Азарсков В.Н. Надежность систем управлення и автоматики / В.Н. Азарсков, В.П. Стрельников. – К.:НАУ, 2004. – с.164
2. ГОСТ Р МЭК 62502-2014. Менеджмент риска. Анализ дерева событий.
3. Шевченко Д. Н. Анализ динамического дерева отказов / Д. Н. Шевченко // Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті. – 2011. – № 2. – с. 142–148
4. ГОСТ 27.002-89. Надежность в технике. Основные понятия. Термины и определения
Інформаційна система обліку товарів виробничого підприємства
Стафікопуло К.С., студентка Донбаської державної машинобудівної академії,
м. Краматорськ
Науковий керівник:к.т.н., доцент Гітіс В.Б.
У цей час неможливо представити процес управління виробництвом, що виконується без участі інформаційних систем, які полегшують і поліпшують технологічні процеси і якість обробки інформації.
Інформаційна система являє собою систему, що реалізує автоматизований збір, обробку і маніпулювання даними, яка включає технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення та обслуговуючий персонал.
Розробка власної інформаційної системи - це дійсно проблема, що доводиться вирішувати многим сучасним підприємствам, незалежно від роду їхнього бізнесу. Термін «інформаційна система» відноситься до класу програмних продуктів, що полегшують або «автоматизують» ведення бізнесу.
Грамотно оброблена та систематизована інформація є деякою мірою гарантією ефективного управління виробництвом. Навпроти, відсутність оперативних і достовірних даних може привести до невірного управлінського рішення й, як наслідок, до серйозних збитків.
Як об'єкт управління розроблювальної ІС є облік товарів у виробничого підприємства.
Розроблена ІС дозволила досягти наступних результатів:
-удосконалена робота оператора;
-знижений обсяг паперових документів;
-зв'язані інформаційні потоки в єдину інформаційну мережу;
-створена база даних з розмежуванням прав доступу;
-автоматизована система обліку товарів;
-у головному офісі оперативно відслідковуються боржники-контрагенти по оплаті за товари.
На рис. 1 представлене вікно програми Головна форма складається з п'яти частин. Тут відображається інформація про контрагентів, номенклатуру, боржників-контрагентів і на діаграмі наочно показуються залишки.
Рисунок 1 - Головна форма
Література
Проектирование баз данных СУБД MicrosoftAccess: Учеб. пособие для вузов / Гринченко Н. Н., Гусев Е. В., Макаров Н. П. и др. — М.: Горячая линия-Телеком, 2004. — 240 с.
С.Н. Новиков. Защита информации в сетях связи с гарантированным качеством обслуживания. Новосибирск. 2003. – 480 с.
www.citforum.ru/operating_systems/windows.shtml
Інформаційне забезпечення обслуговування споживачів вугільної продукції
Трушкіна Н.В,.науковий співробітник, магістр з економіки Інститут економіки промисловості НАН України м. Київ
З метою підвищення ефективності управління взаємовідносинами вугледобувного підприємства зі споживачами доцільно використовувати інформаційну систему CRM [1, с. 220; 2; 3, с. 139], у якій реалізується клієнтоорієнтований підхід до обслуговування споживачів вугільної продукції.
Суть даної інформаційної системи полягає у персоналізації взаємовідносин зі споживачами, досягненні прихильного ставлення клієнтів до підприємства та продукції, розумінні процесу продажу як постійного процесу із залученням кожного співробітника підприємства. Тобто, це інформаційна технологія, що надає функціональні можливості для автоматизації повного циклу взаємовідносин з клієнтами та забезпечують необхідні засоби для управління сферами маркетингу, продажу, сервісу. На відміну від облікових бухгалтерських систем CRM фіксує всі етапи роботи з клієнтом, починаючи від першого дзвінка або першої зустрічі. Потім цю роботу можна проаналізувати і внести корективи, а також оцінити, наскільки ефективні витрати на роботу персоналу з організації збутової діяльності.
До першочергових завдань впровадження CRM-системи на вугледобувному підприємстві можна віднести: структурування даних про споживачів; спрощення ухвалення рішень з питань товарної, клієнтської і маркетингової політики; оптимізація роботи працівників за рахунок створення єдиної інформаційної бази. CRM-система дозволяє організовувати єдину базу даних і надавати актуальні відомості щодо переваг клієнтів, їх фінансових можливостей. Отже, фахівець має змогу швидко підібрати оптимальну пропозицію для кожного споживача.
Адаптоване до потреб вугледобувного підприємства CRM-рішення забезпечує: оптимізацію внутрішніх процесів обслуговування клієнтів; надання споживачам більш оперативної і прозорої інформації про хід виконання його замовлення; єдину інформаційну базу даних наявних споживачів; інтеграцію CRM-системи з іншими інформаційними системами; підвищення ефективності залучення нових замовлень; зростання рівня прийняття управлінських рішень щодо організації збутової діяльності; поліпшення ефективності роботи працівників.
Серед ключових переваг від впровадження системи CRM у діяльності вугледобувного підприємства можна вказати: збільшення обсягів реалізації вугільної продукції та відсотків укладених контрактів на замовлення; зростання рівня прибутковості; підвищення рівня задоволеності споживачів; зниження рівня адміністративних витрат на маркетинг і збут; скорочення дебіторської заборгованості.
Виходячи з вищевикладеного, впровадження інформаційної системи CRM дозволить підвищити рівень обслуговування споживачів вугільної продукції за рахунок одержання: – економічного ефекту через збільшення середньої прибутковості від організації процесів збутової діяльності на 15–20%; підвищення показника утримання споживачів на 5%; скорочення часу на виконання поточних операцій на 25–30%; підвищення точності прогнозування обсягів відвантаження вугільної продукції до 99%; зниження витрат на збут, маркетинг і підтримку клієнтів на 10–15%; – соціального ефекту через зростання якості сервісу; оптимізацію роботи працівників підприємства; підвищення швидкості обробки замовлень споживачів та рівня інформаційної безпеки; зниження витрат часу на організацію обміну інформацією між вугледобувним підприємством та економічними контрагентами; формування клієнтоорієнтованого підходу до управління взаємовідносинами з різними групами споживачів вугільної продукції.