Література

1. Блюменфельд В. Большиепроблемы малого бизнеса // Экономика и жизнь. – 2007.- №7.

2. Экономика торгового предприятия: Торговоедело: учебник / РЭА им. Г. В. Плеханова; Под ред. Л. А. Брагина. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 314 с.

Проектування інформаційної системи для оцінки депозитних вкладів

Подоляк Я. В., 4 курс, факультет автоматизації машинобудування та інформаційних технологій ДВНЗ «Донбасівська державна Машинобудівна академія», м. Краматорськ

Науковий керівник: к.е.н., доцент

Шевченко Н.Ю.

Завдання управління депозитним портфелем комерційного банку є актуальним з точки зору управління ризиком і підтримки заданого рівня ліквідності й прибутковості банківських операцій. З цієї точки зору створення інформаційної системи для оцінки ефективності депозитних операцій є актуальним напрямом інформатизації діяльності фінансової установи. Концептуальна модель інформаційної системи у форматі UML-діаграм представлена на рисунках 1 і 2 [1-3].

Рисунок 1 - Діаграма варіантів використання

Рисунок 2 - Діаграма станів (ДПФЛ – депозитний портфель фізичних осіб)

При управлінні депозитним портфелем фізичних осіб були виявлені наступні основні бізнес-процеси: аналіз стану депозитного портфеля фізичних осібі ухвалення рішення про його перегляд; формування структури депозитного портфеля фізичних осіб; планування доходів від розміщення депозитних засобів в активи банку. Відповідно до виділених етапів в інформаційній системі передбачається реалізувати підхід до управління депозитним портфелем фізичних осіб, який базується на оцінці ризиків, що виникають на окремих етапах управління.

Література

1. БоггсУэнди UML и RationalRose / БоггсУэнди, Боггс Майкл. – Лори. – 2011. – 600 c.

2. Буч Г. UML. Руководствопользователя / Г. Буч, Д. Рамбо, А. Джекобсон. – М.: ДМК Пресс; Издание 2-е, ст. – Москва, 2010. – 432 c.

Леоненков А. Самоучитель UML; БХВ-Петербург / А. Леоненков. – Москва, 2013. – 432 c.

Проектування інформаційної системи для оптимізації роботи call-центра

Попова Н.С., студентка 4-го курсу, факультет автоматизації машинобудування та інформаційних технологій Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

Науковий керівник: канд. техн. наук, доцент кафедри інтелектуальних систем прийняття рішень Мельников О.Ю.

Кол-центр (англ. call center – центр обробки дзвінків) – спеціалізована організація або виділений підрозділ в організації, що займається обробкою запитів й інформуванням по голосових каналах зв'язку в інтересах організації-замовника або головної організації. Кол-центр звичайно організується як відкритий робочий офісний простір, де працюють оператори, робоче місце оператора включає персональний комп’ютер і телефон (слухавку або гарнітуру). У більшості call-центрів є як оператори, що працюють у штаті центра, так й оператори-погодинники, що працюють по строкових трудових договорах, яких запрошують для роботи під час «пікових» навантажень [1-3].

Для ефективної організації кол-центру й прогнозування його завантаження використовується теорія масового обслуговування, оскільки математичні моделі дозволяють визначити оптимальну кількість телефонних агентів, необхідних для обслуговування клієнтів. Розглядаючи кол-центр як систему масового обслуговування, можна прийняти рішення про оптимальну структуру центра, наприклад, визначити умови, при яких ефект масштабу дозволить підвищити ефективність, за рахунок об'єднання декількох розподілених дрібних центрів в один великий центр, для оцінки ефекту від перехресних продажів, для знаходження оптимуму між якістю й ефективністю. Крім теорії масового обслуговування, може бути використано апарат дослідження операцій, що дозволяє вирішити широке коло завдань по оптимізації. Наприклад, для прогнозування дзвінків, рівня завантаження, і навіть для аналізу ступеня незадоволеності клієнтів, що очікують обслуговування.

Було поставлене завдання оптимізації графіків роботи операторів у сall-центрі з урахуванням числа працівників, наявності робочих місць у центрі й зміни кількості дзвінків протягом доби. При цьому головними критеріями є зведення до мінімуму очікування клієнтів на лінії й максимально ефективне використання часу операторів. Розглядається центр із чисельністю операторів 20 осіб із трьома можливими графіками роботи: 12 годин; 8 годин; індивідуальний графік з меншою кількістю годин (переважно вихід у години більшого навантаження на лінії). Є таблиця даних, що містить кількість дзвінків за кожну годину в добі, і значення середньої тривалості телефонної розмови (приймаємо його рівним 3 хвилинам). Пропонується найпростіша постановка завдання умовної оптимізації (1) з урахуванням обмежень на число робочих місць у центрі й те, що тривалість роботи оператора повинна перевищувати 1 годину.

F=∑ → min , (1)

де K_i – число дзвінків; X_i – число операторів.

Якщо число робочих місць приймемо рівним 10, а число працівників з постійним графіком – 15, то обмеження прийме вид (2):

10 ≤ ≤ 15 (2)

Проектування програмної системи здійснювалося уніфікованою мовою моделювання UML [4]. Концептуальна модель системи у вигляді діаграми варіантів використання представлена на рис.1, структура у вигляді діаграми класів – на рис. 2.

Рисунок 1 – Діаграма варіантів використання

Надалі передбачається програмна реалізація спроектованих моделей у середовищі візуального програмування.

Рисунок 2 – Діаграма класів